Дискусії триватимуть: ЄС поки не дійшов згоди щодо використання активів РФ для України, — DW
Лідери країн Європейського Союзу у четвер, 18 грудня, не змогли досягти згоди щодо використання заморожених російських активів для фінансування України.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це йдеться в матеріалі Deutsche Welle за підсумками першого дня саміту ЄС у Брюсселі.
У підсумковому комюніке, оприлюдненому за підсумками першого дня саміту, питання фінансування України за рахунок активів РФ відсутнє. Документ починається з розділу, присвяченого ситуації на Близькому Сході, тоді як розділ про підтримку України на 2026–2027 роки - пропущений. Обговорення цієї теми лідери ЄС планують продовжити 19 грудня.
Чому ЄС не дійшов згоди
За даними Deutsche Welle, під час саміту обговорювалася ініціатива Європейської комісії щодо так званого "репараційного кредиту" для України. Йдеться про механізм, який передбачає використання заморожених активів РФ із наданням національних гарантій держав-членів ЄС. Повернення цих коштів Росії можливе лише після виплати нею репарацій Україні.
Однак низка країн висловила застереження щодо такої схеми, посилаючись на правові та фінансові ризики.
Хто виступив проти схеми
Проти запропонованого механізму, за інформацією DW, виступили Бельгія, Угорщина, Словаччина, Італія, Болгарія, Мальта та Чехія. Представники цих держав наголошували на можливих негативних наслідках для фінансової стабільності Європейського Союзу та ризиках порушення міжнародного права.
"Питання використання заморожених активів РФ викликає серйозні юридичні сумніви та побоювання щодо стабільності фінансової системи ЄС", – зазначається в матеріалі Deutsche Welle.
Очікується, що дискусії щодо подальшої фінансової підтримки України триватимуть і надалі. Саміт ЄС триватиме також 19 грудня.
- Раніше президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що впевнена у здатності лідерів Європейського Союзу знайти рішення щодо фінансової підтримки України.
Якщо Європейська Рада винесе на голосування репараційний кредит кваліфікованою більшістю (якщо наважиться без консенсусу), то попередньо можна оцінити, хто «за», а хто «проти».
🔗 Для вдалого голосування необхідно не менше ніж 15 з 27 країн ЄС, які представляють не менше ніж 65% населення ЄС (це 288 млн).
Також важливо знати параметри блокувальної меншості - це не менше ніж 4 країни, які мають представляти 35% населення (це ~155 млн) ЄС. Для блокування мають виконуватися обидва параметри: кількість країн та населення.
Хто точно «за»: Німеччина (83 млн), Польща (36 млн), Румунія (19 млн), Нідерланди (18 млн), Португалія (10 млн), Швеція (10 млн), Данія (6 млн), Фінляндія (5 млн), Ірландія (5 млн), Литва (2,8 млн), Латвія (1,8 млн), Естонія (1,3 млн). Всього 12 країн «за» зі 198 млн населення.
Хто скоріше «за», ніж «проти»: Франція (68 млн), Хорватія (3,8 млн), Словенія (2 млн). Всього 3 країни «скоріше за» із 73,8 млн населення.
Хто скоріше «проти», ніж «за»: Італія (59 млн), Греція (10 млн), Австрія (9 млн), Люксембург (0,6 млн). Італію та Австрію об'єднує єдиний мотив - погроза Кремля конфіскувати бізнеси та активи цих країн на московії. Всього 4 країни «скоріше проти» із 79 млн населення.
Хто точно «проти»: Бельгія (12 млн), Угорщина (9,5 млн), Болгарія (7 млн), Словаччина (5,4 млн), Кіпр (0,9 млн) Мальта (0,5 млн). Всього 6 країн «проти» із 35,3 млн населення.
«Темні конячки»: Іспанія (48 млн), Чехія (10,9 млн, представлятиме Бабіш).
➡️ Якщо група країн, яка «скоріше за», буде таки «за» (в першу чергу Франція), то «золота акція» рішення буде за Іспанією.
Попередньо Мадрид висловлював обережну згоду, але відчутним ризиком є представленість московського бізнесу в Іспанії та давній зв'язок іспано-італійської південної дипломатії ще з часів Могеріні-Борреля (ризик, що італійська дипломатія може вплинути на іспанську).
Увага: це попередньо, перед початком саміту. На самому ж саміті все може змінитися як в одну, так і в іншу сторону.