Путін продовжує вимагати всю територію Донбасу, який РФ не може захопити, - росЗМІ
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що РФ на переговорах зі США продовжує вимагати передати їй всю територію Донбасу, який вона не в змозі захопити.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на росЗМІ.
Що відомо?
Під час традиційного передноворічного засідання Держради Путін стверджував, що Росія досі нібито готова піти на ті поступки, які він обговорював із Трампом в Анкориджі.
"Тобто йдеться про те, що "Донбас наш". Було сказано, що "питання про приналежність Краматорсько-Костянтинівсько-Слов'янського вузла не обговорюється". Але що в іншому не виключений частковий обмін територіями з російської сторони теж", - пише видання.
Також Путін розповідав про те, які позиці було "на ходу" узгоджено із американцями в Анкориджі.
Диктатор зауважив, що від деяких своїх же пропозицій американці відійшли в результаті переговорів з європейцями. За його словами, "це слабкість".
Що передувало?
- Нагадаємо, 24 грудня президент Володимир Зеленський повідомив подробиці 20 пунктів проєкту базового документа щодо припинення війни, який обговорюється між Україною, США, Росією та європейськими партнерами.
- Bloomberg писав, що Росія наполягатиме на ключових змінах до останнього мирного плану щодо припинення війни з Україною, який раніше озвучив український президент Володимир Зеленський. У ньому відсутні важливі для Кремля положення.
Бо це марна справа всі ці мирні угоди з ху*лом, воно хоче повної капитуляції України
не захищаю Зелю, але те що він був готовий підписати 20 пунктів ... це не ощначає що ху*ло погодиться на ці умови.
А його холопи готовий гинуть з лозунгом:" за ху....ла, за білу ладу!"
Путін: "Росіяни та українці - один народ. Вся Україна наша"
Ну, а що до занесення наших земель до своєї ПРОстітуціі - це він поквапився, а зараз не знає, як ці області окупувати чи виторгувати їх у агента Краснова.
Виснажена, але далеко не переможена Україна дивиться на 2026 рік з малою кількістю хороших військових варіантів, навіть попри те, що було погоджено критично важливу позику від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро (79 мільярдів фунтів стерлінгів). Фінансування допоможе Києву продовжувати оборону з нинішньою інтенсивністю до кінця 2027 року, але воно не призведе до зміни його перспектив на полі бою.
На суші, по-перше, буде продовжитися тенденція останніх двох років. Росія тримає ініціативу з 2024 року, але лише поступово завойовує територію, значною мірою тому, що вона постійно кидає людей у «м'ясорубку» на передовій.
Тим не менш, залишаються питання щодо стратегії України та середньострокової стійкості фронту на тлі незначного покращення російської тактики. Тричі за останні шість місяців український фронт проривався: на схід від Добропілля в Донецькій області в серпні, на північ від Куп'янська в Харківській області наприкінці літа, на початку осені, і знову на схід від Гуляйполя в Запоріжжі в листопаді.
Щоразу виснажені захисники не могли стримати наплив російських диверсантів, що пробираються крихітними групами повз українську оборону без безпілотників. У Куп'янську росіяни використовували підземні газопроводи у своїх атаках. Однак вторгнення в Добропілля було придушене через два місяці; у Куп'янську трубопроводи були перерізані або, схоже, були перерізані їхні виходи. Але в грудні росіяни завдали нового удару.
The Guardian пише про те, що я пишу вже два роки і що озвучували всі експерти. Відсутність стратегії поточного моменту війни! Стратегія "Нам би день простояти та нічку протриматися" з проблемою мобілізації - це не стратегія, а шлях до поразки. Потрібна стратегія не лише ведення військових дій, а й вирішення проблем.
***********
ЗІ - Про стратегію говорив ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у колонці для LIGA.net Висновки влада не робить. - А.М.
Цікавить питання: на що все ж таки розраховують у Сполучених Штатах, коли сподіваються «вивести» російського президента на якусь мирну угоду? Адже досі ані у висловлюваннях *****, ані у коментарях інших російських чиновників не було помічено навіть натяку на готовність завершити війну. Так, про капітуляцію говорили. Європі війною погрожували. Але ж це - зовсім не мир. Навіть коли мова зайшла про українські вибори - а ***** весь час говорить про «нелегітимність» українського президента - російський президент обіцяв подумати, може на один день - день виборів - припинити обстріли України. Тобто як бачимо в якихось реальних виборах у сусідній країні ***** не зацікавлений. А у капітуляції і «визволенні російських земель» - зацікавлений. І цього не приховує.
Так, я можу уявити, що у неформальному спілкуванні з Віткоффом і Кушнером ***** не розмовляє гаслами. Він, як досвідчений чекіст і маніпулятор, може говорити із американськими співрозмовниками про те, що вони бажають почути. Зараз ми вже знаємо, що ***** сам шукав контактів із Віткоффом і навіть підключив до посередництва саудівського принца Мухаммеда. Чому саме Віткоффа? Можливо, саме тому, що російський президент зрозумів, як і про що говорити із цим давнім товаришем Дональда Трампа і як отримати контакт із самим Трампом не за допомоги чергового чиновника, а саме за сприяння довіреної особи?
Отже, про що ***** реально може годинами говорити зі своїми американськими гостями? Про війну? Звісно, ні. Про економіку. ***** здатний малювати перед Віткоффом і Кушнером переконливо картини економічного співробітництва. Після війни. Але так війна починає виглядати лише неприємними обставинами, які заважають до цього співробітництва перейти. І починається тиск вже не на Росію, а на Україну, яка своєю «впертістю» заважає перейти до захопливих оборудок. А от не було б такої «впертості» - не було проблем.
Це непоганий розрахунок, але якщо подивитися реально: а чого ***** досяг? Хіба йому вдалося зупинити санкції проти своїх головних «гаманців» - «Лукойла» та «Роснєфті»? Ні, не вдалося. Санкції запроваджені й вже діють, що примушує обмежити обсяги закупівлі й перероблення російської нафти навіть у таких країнах, як Китай і Індія.
Хіба ***** вдалося запобігти виділенню європейських грошей для України. Так, остаточній конфіскації російських активів на європейських рахунках він запобіг - і у цьому був, очевидно, зацікавлений сам Дональд Трамп, чомусь переконаний, що конфіскація російських активів заважатиме реалізації його мирного плану. Але європейці вирішили виділити власні гроші, що позбавило Москву сподівань, що українська економіка зруйнується у наступному році.
День, який продемонструє небажання ***** погоджуватися на мир, обовʼязково прийде, як би російський президент не тягнув час. Так, і він, і Трамп бажають появи повноцінної мирної угоди. Але от тільки Трамп прагне, щоб вона зʼявилася якнайшвидше, а ***** готовий тягнути час ну, скажімо, до січня 2029 року, до останнього дня Трампа в Овальному кабінеті.
Тому конфлікт виглядає неминучим. Залишилося тільки дізнатися, як відреагує на крах своїх ілюзій і підступність ***** сам Трамп.