Протести в Ірані проти низького рівня життя: підпал військової бази і троє загиблих
В Ірані посилилися масові протести через низький рівень життя.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це йдеться у матеріалах Bild та Reuters.
На вулиці вийшло більше людей
Журналісти зазначають, що протестувальники у новорічну ніч підпалили військову базу ополчення Басідж у місті Ченар поблизу Асадабада у провінції Хамедан.
Цей об'єкт підпорядковується Корпусу вартових ісламської революції та десятиліттями використовувалася для придушення масових виступів.
Критика політичного режиму
Люди виходять на вулиці попри закриті магазини, барикади та сльозогінний газ, скандуючи антиурядові гасла. Спочатку протести були спричинені економічною кризою та обвалом національної валюти, але швидко переросли у критику всього політичного режиму.
Сили безпеки застосовують сльозогінний газ, масові затримання та демонстративну присутність поліції. Загинули щонайменше троє людей, серед яких співробітник сил безпеки.
"Це остання битва – Пехлеві повернеться", – зазначають учасники протестів у публічному просторі, висловлюючи підтримку колишньому монарху.
Своєю чергою кронпринц Реза Пехлеві закликав силовиків не протидіяти власному народу та назвав нинішню ситуацію історичним шансом для змін.
Через що люди вийшли протестувати?
Причинами заворушень у різні роки в Ірані ставали економічні проблеми, санкції, дефіцит води, а також питання прав жінок і політичних свобод.
На цьому тлі курс місцевої валюти - ріала нещодавно впав до рекордного рівня - близько 1,4 мільйона за долар США. Саме це викликало невдоволення серед людей. Після цього голова Центрального банку країни подав у відставку.
По поводу протестов в Иране я бы пока особо не обольщался.
Да, они идут по нарастающей, народ дошел до точки кипения, но в такого рода революциях есть свои закономерности и условия, без которых успеха не бывает.
Силовой составляющей у протестующих нет. Нет оружия и нет возможности его получить. С камнями и палками против пулеметов и брони много не повоюешь. Единственный вариант обзавестись силовой компонентой - когда армия переходит на сторону восставших. Как было, например, в 1974 году в Португалии, но там армия, скорее, была мотором этих процессов. У этого режима репрессивный аппарат очень развит, КСИР - прямая альтернатива армии, причем сильнее и лучше вооруженная, с богатым боевым опытом из той же Сирии, плюс другие органы, Басидж. Пока режим не задействовал, я думаю, и пятой части своих возможностей, но при необходимости колебаться не станет - протесты утопят в крови, перестреляют-перевешают, куча народу пропадет без вести, опыт имеется, причем богатый.
Центра и структур, способных взять управление на себя у восставших нет. Это дает им некоторое преимущество в моменте, нельзя разом накрыть/уничтожить условный протестный штаб, что продлевает время восстания, но из-за отсутствия координации, управления, плана и, главное, точки выхода (к какому результату стремимся), протест постепенно выдыхается, его раскалывают и добивают по частям. У этого режима цель одна - выживание, что делает его нечувствительным к страданиям, порога кровавости нет, сколько надо, столько и убьют, хоть миллион. Смотри Гражданская война в Сирии.
Иранцы уже пишут вовсю, мол, самое время для Израиля бомбить, чтобы народ почувствовал поддержку, но результат может быть совсем обратным, а может и вовсе никаким. Всех не убомбишь, а под сурдинку войны власть начнет натурально истреблять протестующих. Это от налета израильских ВВС не отбиться, а стрелять по гражданским самое разлюбезное дело.
Но уровень эскалации растет, посмотрим.
проти нього не допоможуть ніякі вартові
.
.
після чорного бєспрєдєла мул та фанатиків колишній шахський Іран видається квітучим раєм.
.
море дешевої іранської нафти, після зняття санкцій !
море нафти, яке потопить рашку !