На фронті 60 боєзіткнень від початку доби: найбільше атак на Покровському напрямку, - Генштаб

@ (в перекладі):

Оновлення ситуації щодо контрнаступу української армії на напрямку Гуляйполе/Покровське станом на 12 лютого 2026 року:
5 лютого, одночасно з відключенням російських терміналів Starlink та інтенсивним обстрілом російських позицій, Україна розпочала серію скоординованих контратак та операцій із зачищення, які тепер переросли в локалізовану контрнаступну операцію.
Поточна «головна тактична мета» цієї операції, схоже, полягає у відсіканні російського виступу, що простягається вздовж річки Янчур від лінії Злагода - Вербове до лінії Піщане - Андріївка (виділена червоним кольором на карті).
Таким чином, контрнаступ відбувається у двох основних напрямках:
1) Перший і найширший напрямок - з півночі. Протягом січня та лютого українські війська накопичили значну кількість піхоти на кількох плацдармах на південь від річки Вовча, яку вони змогли утримати під час осінньо-зимового наступу росії на цьому напрямку, і використали її для початку скоординованої серії операцій із зачищення мало-укомплектованих та слабо укріплених російських позицій.
Вони змогли відносно швидко захопити значну частину цих позицій, включаючи села Олексіївка, Соснівка та Вовче, а згодом почали просуватися далі на південь до основних російських укріплень, які розташовані приблизно вздовж колишньої української оборонної лінії.
Відтоді українські війська прорвали цю лінію в кількох точках. Найглибше проникнення відбулося на захід від села Степове (яке також було відбито), де вони захопили кілька опорних пунктів, а згодом перетнули притоку річки Янчур, просуваючись на південь до кордону між Запорізькою та Дніпропетровською областями. Тут їм вдалося відбити кілька лісових смуг та опорних пунктів і почали просуватися на схід і захід, намагаючись розширити свій плацдарм.
На сході українці увірвалися до села Кальнівське та зуміли закріпитися в західних будинках. Бої тривають за решту населеного пункту. Українські групи оборони вже діяли тут у дні, що передували цьому проникненню.
На заході вони почали просуватися на південний захід через лісосмуги у напрямку східного берега річки Янчур. Тим часом, на лівому фланзі цього глибокого прориву, українським штурмовим групам вдалося прорватися з щойно відвойованого села Соснівка до лінії Березове - Тернове, увійшовши та захопивши північну частину останньої, та вийшовши на північно-східну околицю першої. На правому фланзі вони продовжували зачищати позиції в напрямку Новоолександрівки.
2) Другий загальний напрямок контрнаступу відбувається із заходу на схід.
Тут українці не можуть похвалитися такими ж значними здобуттями, головним чином через те, що росіяни зосередили тут значно більшу кількість сил для свого наступу на захід від Гуляйполя, і тому набагато сильніше окопалися на передових позиціях.
Після відбиття Тернуватого та Придорожнього (що сталося до початку цього контрнаступу), українські війська відбили сусіднє село Косівцеве, яке росіяни не змогли утримати через втрату Тернуватого. Українські війська також відбили позиції на північному заході від Прилук після того, як їхній перший рейд у північну частину села зазнав невдачі.
Тим часом, після того, як українським військам вдалося перекинути значні підкріплення на схід від річки Гайчур, яка на той час поступово скорочувалася через повзуче просування росіян, вони почали інтенсивно атакувати російські позиції. Вони змогли вибити росіян з південної половини Нового Запоріжжя, повністю повернувши село під свій контроль, хоча попередній рейд на сусіднє Добропілля зазнав невдачі. Вони також змогли ліквідувати російський клин на південний схід від Нового Запоріжжя, який мав на меті витіснити українців з села, та закріпити кілька опорних пунктів далі на схід у напрямку Солодкого та Златополя.
Зараз атаки відбуваються далі на південний схід та схід.
Жовтим кольором на карті позначено місця, де Україна зараз активно обстрілює російські позиції та укріплення. Усі атаки з півночі відбуваються під надзвичайно сильним прикриттям артилерії, РСЗВ та безпілотників. Українські кліщі починають повертатися «всередину» до «нутрощів» російського виступу, проте фланги цих проривів ще не повністю забезпечені.
Примітно, що кілька російських опорних пунктів залишаються на північний захід та північний схід від Березового, які ще не очищені та обстрілюються. Крім того, станом на 11 лютого Березове все ще перебуває під повним контролем росії, тоді як Тернове є обстріляним пунктом.
Українські війська також ще не ліквідували російський плацдарм на річці Гайчур на захід від Добропілля, а також не захопили важливі опорні пункти на схід від Добропілля для захисту просування на північний схід у напрямку лінії Єгорівка - Злагода.
Примітно, що це відбувається у координації зі значно меншими операціями з очищення на заході Запорізької області, і, коротко кажучи, схоже, є частиною більших скоординованих зусиль, спрямованих на усунення загрози оточення міста Оріхів у найближчому майбутньому, в якому російські фланги поступово нарощуються зі сходу (в районі Гуляйполя та Покровського) та із заходу (в районі Приморського та Комишувахи).