Понад 40% переданих Україні когенераційних установок досі не запущені, - ЗМІ. ІНФОГРАФІКА
За останні чотири роки Україна отримала від міжнародних партнерів майже дві сотні когенераційних установок, які мали б пом’якшити наслідки регулярного руйнування росіянами енергетичної інфраструктури. Втім, понад 40% переданої американцями когенерації досі не введена в експлуатацію.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на аналітичній матеріал видання ngl.media.
Приклад Бердичева
За даними видання, за останні два роки Бердичів отримав п’ять когенераційних установок загальною потужністю 1,24 МВт, що дозволяє закрити 40% потреб комунальників під час пікових навантажень опалювального сезону. Проте жодну з цих п’яти установок так і не запустили.
"Нам фізично не вистачило грошей. Ми зробили проект підключення, залили фундаменти під КГУ. Взяли кредит на 13 млн грн, щоб закупили автомати плавного пуску, кабелі. Проте виявилося, що для підключення газу треба врізати окремі вузли подачі, а це мільйони гривень. Ми зі своїх коштів змогли оплатити тільки один вузол. На цьому процес загальмувався", - пояснив директор КП "Бердичівтеплокомуненерго" Сергій Приймак.
Приклад Звягеля
У Звягелі успішно працюють дві КГУ загальною потужністю 260 кВт. Наприкінці грудня 2024 року місцеве КП "Звягельтепло" отримало від USAID першу установку, а у червні минулого року - другу.
"У нас не було труднощів. На початку листопада 2025 року ми запустили ці установки. На монтаж і проектно-кошторисну документацію витратили майже три мільйони гривень, з них – 1,6 млн грн з місцевого бюджету, решта кошти нашого КП", - розповіла директорка "Звягельтепло" Людмила Тодорович.
Потужність двох КГУ покриває близько чверті потреби підприємства в електроенергії під час опалювального сезону.
Які є труднощі?
КГУ треба підключити до комунальних мереж (газ, вода, електроенергія) і трубопроводу для подачі теплоносія споживачам. Такі установки іноді називають міні-ТЕЦ. Важливо розуміти, що КГУ не можуть повністю замінити ТЕС, адже вони не настільки потужні. Перевага когенерації у тому, що вона може швидко підхопити навантаження у разі аварій чи атак і тому забезпечує стійкість енергосистеми.
Інша причина тривалого запуску КГУ полягає у тому, що комунальники треба зібрати десятки документів. За розробку проекту відповідає комунальне підприємство, якому передали КГУ. У більшості громад оголошували тендер і шукали виконавця для проектування. Виконання робіт по встановленню КГУ повністю може зайняти кілька місяців.
"Для прикладу, процес встановлення відкритих установок є значно довшим і дорожчим, ніж установок контейнерного типу. Є випадки, коли міста підключали установки за два-три місяці, а є такі, де процес затягнувся на роки. Впливають не тільки технічні, а й фінансові та кадрові фактори", - пояснює видання.
Ціна обслуговування
Окрім витрат на встановлення установок, їх треба обслуговувати – це теж недешево. До прикладу Львів отримав вісім газопоршневих установок загальною вартістю 122 млн грн. Лише на встановлення цих КГУ міський бюджет витратив 55,3 млн грн.
Згідно з інформацією Мінрозвитку, загалом USAID передав 188 когенераційних установок. Проте у міністерстві відмовилися надавати деталізовану інформацію по регіонах і кількість непрацюючих КГУ.
Тому NGL.media розіслали запити в усі обласні військові адміністрації і отримали відповіді з усіх областей, за винятком Тернопільської та Сумської. У результаті ми зібрали інформацію про 137 когенераційниї установок, отриманих у 2022-2025 році. За даними ОВА, введені в експлуатацію лише 59% КГУ, решта - ще ні.
То може хтось з фахівців з енергетики і управління комунальним господарством щось скаже?