НАТО змінює стратегію в Арктиці на тлі війни в Україні, - начальник сухопутних військ Норвегії Лервік
Війна в Україні змусила НАТО переглянути оборонну стратегію. Альянс захищатиме територію з "першого сантиметра", враховуючи уроки війни в Україні та загрозу РФ.
Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на The Times, про це заявив начальник сухопутних військ Норвегії, генерал-майор Ларс Лервік.
Він зазначив, що асиметрична тактика ведення війни, яку застосовує Україна, стала цінним досвідом для планування оборони Північної Європи.
"Норвегія, Фінляндія, країни Балтії та інші держави НАТО дедалі більше переходять до політики "ні сантиметра. Ми посилюємо свої можливості та розширюємо амбіції щодо захисту території… щоб не програти в перший день… і залишатися в боротьбі навіть через чотири роки", - сказав він на авіабазі Бардюфосс у Норвегії після повернення з поїздки в Україну.
Лервік нагадав що Росія посилює військову активність в Арктичному регіоні, зокрема на Кольському півострові, що безпосередньо межує з Норвегією. Через сухопутний кордон протяжністю близько 190 км із норвезьким регіоном Фіннмарк розташований Кольський півострів — одна з головних баз Північного флоту РФ.
Там дислокуються, зокрема, підводні човни з балістичними ракетами, здатними нести ядерну зброю. Регіон уже вважається одним із найбільш мілітаризованих у Європі.
Росія також активно розширює мережу військових баз в Арктиці. Серед ключових цілей - доступ до нових родовищ корисних копалин і контроль над Північним морським маршрутом, значення якого зростає через танення льодів.
Стратегічне значення морського кордону
Норвегія та Росія мають спільний морський кордон протяжністю близько 1600 км. Ця зона є критично важливою для систем раннього попередження НАТО.
Саме тут союзники можуть відстежувати російські підводні човни, які прямують до так званого GIUK-проходу (між Гренландією, Ісландією та Великою Британією) і далі в Атлантику.
За оцінками, Кремль активізував розвідувальну діяльність поблизу ключових військових об’єктів у Норвегії.
На цьому тлі в самій Росії пропаганда дедалі частіше просуває тезу про "війну з НАТО". У відповідь Осло посилює оборонну підготовку та готується до можливих сценаріїв загострення ситуації.
Перша бригада у Фіннмарку
За словами генерал-майора Лервік, Норвегія створює свою першу постійну бригаду у регіоні Фіннмарк, який межує з Росією.
Він наголосив, що нинішні кроки мають значно вищий рівень серйозності, ніж оборонна політика країни 10–15 років тому.
"Оскільки росіяни нарощують свої сили, ми теж нарощуємо свої. Це не є ескалацією, якщо врахувати, що відбувається по той бік кордону", - зазначив військовий.
Спільний план НАТО для Півночі
Цей рік, за словами генерала, стане історичним - уперше Фінляндія та Швеція разом із Норвегією реалізують єдиний оборонний план НАТО для Крайньої Півночі.
"У тому, що ми робимо зараз, відчувається інший рівень зосередженості та серйозності, порівняно з тим, що ми робили 10–15 років тому. Звісно, оскільки росіяни нарощують свої сили, ми теж нарощуємо свої. Вперше ми створюємо бригаду у Фіннмарку. Порівняно з тим, що росіяни планують робити просто по той бік кордону, це не є ескалацією", - підкреслив Лервік.
Він додав, що цей рік стане "історичним моментом", коли найновіші союзники НАТО, Фінляндія та Швеція, вперше об’єднаються з Норвегією у спільному плані оборони для Крайньої Півночі.
"Зараз ми розробляємо єдиний план, до якого входять підрозділи Фінляндії, Швеції, Норвегії та інших союзників. Ці навчання [стануть] першим випадком, коли ми фактично реалізуємо єдине командування НАТО, єдиний план для країн Північної Європи. Такої структури в Північній Європі не було вже 500 років", - повідомив Лервік.
Напруга навколо Шпіцбергена
Окремим викликом залишається архіпелаг Шпіцберген, де зберігається російська присутність.
Норвегія вже запровадила обмеження для російських суден і внесла до санкційного списку компанії Murman Seafood та Norebo через ризики шпигунства та можливого саботажу підводної інфраструктури.
У відповідь Москва звинуватила Осло у порушенні міжнародних угод і зажадала припинити такі дії.
"Осло почало звертатися до України та Європи з метою отримання передових військових технологій. Українські виробники дронів та фахівці з ракет співпрацюють з норвезькою промисловістю над розробкою сучасних бойових систем, здатних кинути виклик Кремлю", — додають в газеті.
