Силовий тиск, маніпуляції, медійна атака: як влада формує дискредитацію Шабуніна та ЦПК, - ЗМІ
Центр протидії корупції працює на стику адвокації, журналістських розслідувань і суспільного тиску. Кейс із тиском ДБР на голову ЦПК Віталія Шабуніна по надуманих обвинуваченнях – ідеальна ілюстрація того, як система намагається "пережувати" тих, хто заважає під час війни наповнювати кишені наближеним до президента особам.
Про це йдеться у матеріалі видання ZMINA, інформує Цензор.НЕТ.
Організація просуває антикорупційні зміни на законодавчому рівні, стежить за прозорістю конкурсів до ключових державних органів та регулярно виносить у публічну площину справи, пов’язані з високопосадовцями. Їхній принцип залишається незмінним: корупція має конкретних виконавців і конкретні рішення, тому про них потрібно говорити відкрито.
За роки діяльності Віталій Шабунін та команда ЦПК стали учасниками багатьох ключових антикорупційних процесів — від запуску нових інституцій до захисту незалежності вже створених органів. Вони публічно реагували на зриви конкурсів в антикорупційній прокуратурі, порушували питання політичного впливу на слідчі структури та висвітлювали резонансні скандали, зокрема пов’язані з державними закупівлями під час війни.
- Антикорупційні активісти працюють з темами, де завжди є політична і фінансова ціна. Вони втручаються в процеси, які традиційно залишалися закритими – кадрові призначення, доступ до ресурсів, контроль над правоохоронними органами. За оцінками самого ЦПК, їхня діяльність неодноразово викликала спротив з боку політиків, правоохоронців і представників судової системи, яких напряму зачіпали ці зміни.
Разом із впливом зростала й кількість атак на організацію. Минулого року в ЦПК заявляли, що кримінальні справи проти керівника організації є спробою тиску та дискредитації багаторічної антикорупційної роботи. Подібні заяви звучали та раніше: ще у 2016 році організація повідомляла про тиск з боку Генеральної прокуратури через участь у реформуванні правоохоронної системи.
Від критики до кримінальних справ: еволюція конфліктів довкола ЦПК і Шабуніна
Історія конфліктів навколо Віталія Шабуніна та Центру протидії корупції не виглядає як один безперервний конфлікт. Вона складається з окремих епізодів, які відбувалися в різні роки, але разом формують зрозумілу закономірність — із повторюваними сценаріями, схожими інструментами тиску та прогнозованими наслідками. Кожен новий етап починався з конкретного приводу, однак далі розвивався за знайомою схемою: ескалація, персоналізація конфлікту та масштабування інформаційної кампанії.
Публічна критика високопосадовців, зокрема представників тодішньої влади, часто ставала відправною точкою для нових атак. Після цього з’являлися звинувачення у нецільовому використанні грантових коштів, а також спроби поставити під сумнів репутацію і доброчесність самого активіста.
Один із перших гучних скандалів за участі голови правління ЦПК стався у 2017 році. Тоді конфлікт із проросійським блогером і коментатором Всеволодом Філімоненком і переріс у кримінальну справу проти Віталія Шабуніна – його звинуватили у завдаванні тілесних ушкоджень Філімоненку.
Критика Зеленського
Другий скандал припав на 2020 рік – але вже в іншій площині. У липні невідомі підпалили будинок Шабуніна під Києвом, а наприкінці року вибухові пристрої виявили біля житла його родичів. Ці події викликали міжнародну реакцію і стали сигналом: тиск виходив за межі інформаційного простору і переходив у фізичну площину. При цьому розслідування нападів не дали відчутних результатів, що лише посилило відчуття безкарності.
Після цього конфлікт перейшов у складнішу фазу – з поєднанням політичної критики та медійного тиску. У 2019–2021 роках Шабунін активно критикував нову владу, зокрема президента Володимира Зеленського, за рішення у сфері антикорупційної політики. У відповідь посилювалася риторика проти самого активіста: його звинувачували у політичній заангажованості, а діяльність ЦПК дедалі частіше подавали як частину "політичної гри".
Третій і найбільш масштабний скандал розпочався після початку повномасштабного вторгнення й особливо загострився у 2024–2025 роках. Попри те, що Шабунін мобілізувався до війська у 2022 році, проти нього відкрили кримінальні провадження. Слідство стверджувало, що він нібито не проходив службу належним чином і отримував зарплату, перебуваючи поза частиною.
"Якщо подивитися на цю хронологію цілісно, то стає видно не хаотичний набір конфліктів, а послідовну модель. Кожен етап має свою функцію: спочатку – пошук чи створення приводу, далі – персоналізація через кримінальні або публічні звинувачення, потім – масштабування через інформаційні канали та закріплення у вигляді довготривалого наративу. І головне – кожен новий скандал не виникає з нуля, а спирається на попередні, поступово формуючи стійкий образ, який живе довше за самі події", - зазначили журналісти.
"Інструкція" з дискредитації активістів
Як пише ZMINA, сценарій інформаційних кампаній проти ЦПК і Шабуніна завжди однаковий:
- Пошук приводу, як вигадане "ухилення від служби" або злив особистих фото з обшуків.
- Медійна хвиля. Анонімні ТГ-помийки завжди одночасно вибухають вигаданими заголовками про "недоброчесність активістів". Наприклад, нещодавно у ТГ-помийках згадали аж 2014 рік, написавши, що Шабунін начебто витратив "гроші з грантів на маєток". Насправді існування будинку, на який сімʼя заробляла роками, Віталій ніколи не приховував. Він зазначений у його деклараціях.Ба більше – у 2020 році саме цей будинок сімʼї Віталія намагалися спалити. Справу про підпал поліція фактично не розслідувала: зловмисників "не знайшли".
- Силовий тиск. ДБР чи прокуратура відкривають справи, які роками висять у повітрі без доказів, але створюють потрібний "фон" для замовних інформаційних кампаній.
Мета цього спектаклю – надумана дискредитація тих, хто викриває корупцію, щоб люди перестали звертати увагу на самі схеми, наголошує видання.
Хто розганяє ці скандали?
Питання про те, хто саме стоїть за атаками на Шабуніна і Центр протидії корупції, залишається відкритим у багатьох епізодах. Прямих доказів централізованого "замовника" більшості інформаційних кампаній у публічному доступі немає. Водночас сукупність фактів і публічних заяв дозволяє окреслити коло груп, які можуть бути зацікавлені в дискредитації антикорупційних активістів, а також зрозуміти логіку їхніх дій.
Насамперед ідеться про політичні еліти та окремих посадовців, яких безпосередньо зачіпає діяльність ЦПК.
Ще одна група – це політично афілійовані медіа та публічні спікери, які активно включаються в поширення критики. Окремий сегмент – анонімні канали, насамперед у телеграмі, які регулярно публікують матеріали про антикорупційних активістів. Вони часто стають "першоджерелом" інформації (хоч і дуже сумнівним), яка згодом потрапляє в ширший медійний простір.
1 . за які кошти збудовано будинок у Києві і на якій ділянці:
2. так він служить,воює чи бореться з корупцією?
3. яка роль Шабуніна у програші Порошенка і виграші Зеленського?
Шабунін і сам не погано з цим справляється.
Зелена влада тільки трішки підкоректовує факти.