Зеленський вніс до Ради законопроєкт про ратифікацію угоди з ЄС про кредит у 90 млрд євро
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію угоди з ЄС щодо кредиту у 90 млрд євро.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.
Що відомо?
За даними нардепа Ярослава Железняка, вранці його має розглянути Комітет ВРУ з питань євроінтеграції, а далі законопроєкт планують винести на голосування.
Парламентар пояснив, що у проєкті закону фактично велика частина податкових зобовʼязань, які на себе бере Україна.
Зобовʼязання України
Виплата всіх трьох траншів (загалом до €8,35 млрд) залежить, зокрема, від факторів:
- Демократія та верховенство права - підтримувати ефективні демократичні механізми, багатопартійний парламентаризм, права людини (зокрема меншин) і боротьбу з корупцією.
- Позитивна оцінка Комісії виконання макроекономічних і структурних умов політики (Додаток I).
- Незворотність антикорупційних заходів - не скасовувати заходи, вжиті в межах інструментів підтримки ЄС чи МВФ.
- Незалежність центрального банку та впровадження передових практик управління держпідприємствами й банками.
- Прозорість і звітність - щокварталу/щомісяця подавати Комісії макроекономічні та фінансові дані (Додаток II).
Умови для отримання грошей
Гроші виплачуються трьома траншами, і перед кожним Україна має виконати набір дій за трьома напрямами: мобілізація доходів, ефективність видатків, управління держфінансами.
1-й транш (€3,2 млрд):
- Законопроєкти (внесення) про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок і про оподаткування доходів через цифрові платформи;
- Продовження військового збору 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік);
- Оновлена Стратегія управління держфінансами; новий Митний кодекс до Кабміну;
- Призначення постійного голови Держмитслужби.
2-й транш (€3,7 млрд):
- Закони про оподаткування цифрових платформ, скасування пільги для посилок, систему оцінки майна;
- Узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);
- Дорожня карта та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);
- Бюджетна декларація на 2027–2029; огляди витрат бюджету у 2026;
- Призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати.
3-й транш (€1,45 млрд):
- Реформа пільгового податкового режиму (мінімум +70 млрд грн/рік) та спрощення адміністрування ПДВ;
- Подальше узгодження корпоративного податку з Директивою 2016/1164 (статті 5–9);
- Проєкт держбюджету на 2027; нова Стратегія публічних закупівель; концепт-нота щодо оборонних закупівель;
- Реформа Держаудитслужби, 10 нових аудиторських комітетів, нові стандарти внутрішнього аудиту;
- Ухвалення Радою нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем.
Також, за словами Железняка, один із пунктів передбачає зміну третьої групи ФОП.
Умова 2-го траншу:
Ухвалення Радою закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони.
Умови 3-го траншу:
Подати до Ради пропозицію щодо закону, що запроваджує заходи щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження щонайменше 70 млрд гривень на рік, зокрема:
- заходи з протидії ухиленню від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу з метою дотримання критеріїв перебування на пільгових режимах оподаткування;
- обмеження на повторний перехід субʼєктів господарювання на спрощену систему оподаткування після їх переходу на загальну систему оподаткування;
- запровадження диференційованих ставок податку для платників податків третьої групи залежно від виду економічної діяльності;
- кроки щодо узгодження з Директивою Ради 2006/112/ЄС.
Вночі на сайті ВР зʼявився текст меморандуму між Україною і ЄС, який зобовʼязаний ратифікувати парламент для отримання критично важливої допомоги. 15 сторінок тексту, що потребують ретельного бодай прочитання і аналізу, бо мова йде не про безповоротну допомогу, а кредит, під дуже чіткі і жорсткі умови. Серед яких не лише боротьба з корупцією і шахрайством, прозорість використання коштів, розвиток демократії; але й болючі для суспільства зобовʼязання щодо нових податків і зборів, зокрема, щодо міжнародних посилок, ФОПів та іншого.
45 млрд євро, заплановані на 2026 рік, розподіляються на підтримку сектору безпеки і оборони, на що запланована левова частина кредиту
28,3 млрд євро. Це підтримка нашого ВПК і закупівля зброї. Ще 16,7 млрд євро підуть на підтримку
макрофінансової стабільності та покриття дефіциту держбюджету. Не секрет, що вся наша бюджетна сфера тримається на західній допомозі.
Як чесно, профільні комітети до ранку ледь встигли перекласти документ, у фракцій і депутатів взагалі немає часу на ознайомлення, бо вже сьогодні зранку призначено розгляд ратифікації в комітеті євроінтеграції, потім виносять в залу.
Було б правильно зробити це бодай в другій половині дня чи в пʼятницю, аби депутати могли прочитати цей вагомий документ. Але ж завтра зала не збереться. Тут аби сьогодні загнати на сесію всіх, хто традиційно вже в середу увечері «втомився».
Сьогодні в ВР гарячий день - меморандум, зміни до бюджету, ратифікації.
Цікаво, що в Угоді ЄС про позику на 90 млрд грн немає прямого зобовʼязання до ВР ухвалювати конкретні податкові законопроєкти. Однак Зеленський в своєму законопроєкті, поданому до парламенту на ратифікацію, прив'язав цю Угоду до виконання умов Меморандуму, який вже передбачає конкретні маяки, в тому числі закони про оподаткування посилок і ФОПів. І робити це влада збирається під егідою життєво необхідної угоди з ЄС