15661 відвідувач онлайн

Окупаційна влада нав’язує студентам імперські міфи замість історії, - СЗР. ФОТОрепортаж

Росія системно нав’язує студентам на тимчасово окупованих територіях власну версію історії. За даними Служби зовнішньої розвідки України, у навчальних матеріалах для студентів окупованої Херсонщини Київську Русь та її спадщину подають у контексті формування російської державності, а роль України як окремої історичної та політичної реальності нівелюють.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресцентр Служби зовнішньої розвідки.

Служба зовнішньої розвідки України отримала навчально-методичні матеріали курсу "Історія росії", запровадженого для студентів других курсів так званих "Херсонського державного педагогічного університету" (ТО м. Скадовськ) та "Херсонського технічного університету" (ТО м. Генічеськ). У розпорядженні розвідки – презентації про феодальну роздробленість Русі XI–XIII століть та події початку XX століття.

Київську Русь у матеріалах пов’язують із формуванням Росії

Матеріали побудовані за простим принципом: російське минуле розширюється, українське – прибирається. Володимиро-Суздальське князівство називають "класичним зразком руського князівства", а його розвиток подають як основу майбутньої централізованої російської держави. Великокняжий титул, за цією версією, переходить із Києва на північний схід ще в середині XII століття.

Завершення історії Київської Русі матеріали датують 1169 роком – роком розорення Києва військом Андрія Боголюбського. Далі вибудовується потрібна москві схема: Київ – Володимир – москва. Саме так російська історіографія пояснює перенесення центру Русі на північний схід і створює видимість прямої спадкоємності між Київською Руссю та російською державою.

Українців і білорусів зводять до "майбутніх" народів

Українці та білоруси в цій схемі відходять на другий план. Поляни, древляни та інші східнослов’янські племена фактично зводяться до "майбутніх росіян, українців і білорусів". На картах і схемах натомість домінують "руська земля" та "русичі" – терміни, які дозволяють розмити відмінності між середньовічною Руссю та сучасною росією.

Навіть князя Володимира матеріали перетворюють на зручний для російської пропаганди образ. Після хрещення Русі він постає "м’яким і людинолюбним правителем", який нібито утримувався від смертної кари. Насильницьке поширення християнства фактично не розбирається. Про Новгород згадують лише побіжно – фразою, що його "хрестили вогнем".

Окремий акцент зроблено на неминучості посилення москви. Із п’ятнадцяти давньоруських земель детально розглядаються лише три. Війни, завоювання та силове підпорядкування інших територій відходять на другий план. Натомість поглинання земель москвою подається як природний етап історичного розвитку.

Російську імперію показують без акценту на соціальних проблемах і поразках

Так само переписується історія російської імперії. Автори презентацій використовують праці російського історика бориса миронова, щоб створити картину нібито успішної імперії без масштабного зубожіння населення. Революції та протести пояснюються зростанням суспільних запитів після реформ. Відповідальність за кризу перекладається на робітників, які начебто "не звикли працювати". Дії Миколи II та правлячої еліти при цьому відходять із пояснення причин революції.

Військові поразки подаються за тією самою схемою. Увага зосереджується на героїзмі солдатів та окремих успішних рішеннях командирів. Брусиловський прорив 1916 року пояснюють "налагодженим постачанням", тоді як масштаб російських втрат залишається поза основним сюжетом. Участь російської імперії у Першій світовій війні зводять до боротьби за Константинополь і протоки, залишаючи за дужками імперські цілі російського керівництва.

Від Київської Русі до
Від Київської Русі до
Від Київської Русі до
Від Київської Русі до
Від Київської Русі до
Від Київської Русі до

Топ коментарі
+6
Особливо Табачник спростовував кацапську брехню.
показати весь коментар
20.09.2026 13:24 Відповісти
+4
А в нас ще ще дехто заперечує російську окупацію України 1921 - 1991 років.
показати весь коментар
20.09.2026 13:21 Відповісти
+3
На території України (де-факто): УНР проіснувала близько 3 років. Держава була проголошена 20 листопада 1917 року, а вже 21 листопада 1920 року під натиском більшовицьких військ її регулярна армія та державні структури були змушені залишити українські землі. [https://www.jnsm.com.ua/h/1121U/ 1, https://www.****.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lystopad/20/1917-progoloshennya-************-narodnoyi-respubliky 2, https://uain.press/blogs/tsogo-dnya-postala-**********-narodna-respublika-unr-592551 3]
З урахуванням екзильного уряду (де-юре): Офіційно інституції УНР існували майже 75 років. Після евакуації за кордон діяв https://****.gov.ua/istorychnyy-kalendar/serpen/22/1992-prezydent-unr-v-ekzyli-mykola-plavyuk-sklav-povnovazhennya-derzhavnogo-centru-unr Державний Центр УНР в екзилі. Його історія завершилася лише 22 серпня 1992 року, коли останній Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк офіційно склав повноваження та передав клейноди й грамоту правонаступництва першому Президенту незалежної України Леоніду Кравчуку
показати весь коментар
20.09.2026 13:39 Відповісти

Завантаження...