Наприкінці лютого розробникам "Богдани" надійшло розпорядження знищити її, аби вона не дісталася ворогу, але САУ вдалося врятувати та передати ЗСУ, - Пашинський. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

Не топлю за Пороха і КО, але зараз набіжуть зеботи верещати неправда наш король найвеличніший, а Єлдак взагалі - президент світу, ніправда, нічого ми не розміновували Чонгар, ніправда Маріуполь ми не здали навмисно...

Светлана Самборска:

Интересный материал сделала УПячка.
«От "капитуляции" Зеленского до капитуляции Путина. Как идут переговоры с Россией».

Интересным его делает тот факт, что построен он на разговорах с Арахамией, Подоляком и неназванным интервьюируемым из ОП, которые рассказывают, что, мол, все эти переговоры с Кремлем - это так, уловка и многоходовочка, а так-то мы - огого какие патриоты, вот даже кушать не можем, так за Украину боремся. Но автор вытаскивает на свет проговорки.

Вот, например, хорошее: «"Завдання [на переговоры] було поставлене [Зеленским] так, що успішним результатом буде відчуття, що делегація РФ повернеться додому і доповість своєму президентові, що з цими людьми (членами української делегації - УП) можна розмовляти і вони можуть щось розглядати", - розповів Арахамія». Ссылка на статью в первом каменте.

Дальше там про фантастическую ценность Абрамовича, и дальше еще хорошее: «"Ми почистили всю ту лабуду про "денацифікацію", "демілітаризацію", російську мову і решту. Там прописали, що Україна готова поки не вступати в НАТО в обмін на жорсткі й чіткі гарантії безпеки. Якась рамка угоди уже була готова.
Далі делегації рухатись просто не могли. Ми кажемо, що, хлопці, питання Криму і Донбасу - це територіальний статус. Ніхто тут не уповноважений про таке навіть говорити. Хай зустрічаються президенти і вирішують, куди рухатись. Треба зустріч лідерів", - розповідає УП один із співрозмовників на Банковій».

Ну, т.е. 1) добазарились до сдачи суверенитета и 2) сказали, что, мол, извините, пацаны, но сдачу территорий только через заглядывание в глаза Путину.

А дальше - бомба.

Вернее, дальше то, что было очевидно, но теперь это сказано вслух самими представителями власти. Капитуляция была готова и согласована. И это уже после Бучи (!) и после бегства (!) русских витязей с Киевщины, Черниговщины и Сумщины. Единственное, что остановило капитулянтский сценарий - это приезд Джонсона.

Цитирую: «Щойно українські перемовники та Абрамович/Мединський за підсумками Стамбула в загальних рисах погодили конструкцію майбутньої можливої угоди, у Києві майже без попередження з'явився прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.
"Джонсон привіз у Київ два простих меседжі: Путін - воєнний злочинець, його треба дотискати, а не домовлятись із ним. І друге - якщо ви готові з ним підписувати якісь угоди про гарантії, то ми - ні. З вами можемо, але не з ним, він все одно всіх кине", - резюмує суть візиту Джонсона один із наближених Зеленського».

Такие дела.

И расслабляться рано, ведь переговоры по-прежнему идут. Чуть ли не в ежедневном режиме. И очевидно, что зеленые и выйти из них не могут, но и сдавать Украину уже боятся. Застряли.

Вспомнилась то ли байка, то ли слухи из 2014 году. Говорили тогда, что Кернес и Добкин продали тогда Харьков русским. Вот только Харьков дал русским в морду, и их ХНР полетело домой, сверкая голой жопой. Так вот, якобы тогда Добкин деньги вернул, а Кернес вернуть отказался.

В связи с чем добрый совет Владимиру Александровичу и Андрею Борисовичу: не пора ли задуматься о возврате денег за Крым, за разминированный Чонгар, за воду в Крым, за сухопутный коридор, за Мариуполь, за Донбасс. За все то, что вылилось в десятки тысяч загубленных и в миллионы поломанных жизней.