Російська пропаганда в Австрії. Як керівництву австрійської поліції розповідали, що України не існувало. ВІДЕО+ФОТО
Наприкінці червня 2022 року поліція Відня організувала семінар, присвячений Україні, який провели російські пропагандисти.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це у своєму розслідуванні на Детектор Медіа пише медіаексперт та ексзаступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін.
Про захід стало широко відомо, коли самі росіяни похизувалися своїми успіхами у просуванні псевдоісторичної маячні в середовищі офіцерів австрійської поліції й навіть виставили відео, яке це доводило.
Коли в австрійських медіа здійнявся скандал, а представники австрійського депутатського корпусу надіслали відповідні офіційні запити щодо того, що це було і чиїм коштом проводилося, російська організація видалила своє відео, однак його вдалося вчасно заархівувати, й тепер воно доступне за посиланням.
Організатором заходу була "Координаційна рада організацій російських співвітчизників в Австрії" (КСОРС), яка й опублікувала деякі матеріали з цього семінару на своїй фейсбук-сторінці. Однак згодом адміністратори сторінки відредагували власні ж дописи. Втім в історії редагувань можна побачити, що було написано із самого початку.
На відео, опублікованому на фейсбук-сторінці, можна було почути тези, якими виправдовують війну проти України. Крім віденського славіста Алоїза Волдана, запрошеного безпосередньо поліцією, на семінарі виступали щонайменше три експерти, запрошені "Координаційною радою організації російських співвітчизників".
3 серпня в офіційному твітер-акаунті головне управління поліції Відня опублікувало пояснення, в якому стало на захист участі російських пропагандистів у семінарі. Поліція пояснила, що впродовж років проводить навчальні семінари під назвою "Безпека і поліція" з метою, серед іншого, передачі базових знань про війни та причини міграції. Ці знання призначені для того, щоби поліцейські краще проводили контакти із зацікавленими людьми. У минулому такі заходи проводилися щодо Іраку, Сирії та Афганістану.
Одним зі встановлених співорганізаторів заходу є Дмітрій Єрохін, керівник КСОРС в Австрії та організатор маршів "Бєссмєртний полк". Він уже ставав фігурантом публікацій про зіткнення з українською спільнотою в Австрії. На відео видно, як він весь час сидить біля спікерів та контролює процес.
Дмітрій Єрохін є наближеним до посла Росії в Австрії Дмитра Любинського, а отже захід у віденській поліції проводили, принаймні, за мовчазної підтримки посольства.
Олександра Соболєва, керівниця ради російських співвітчизників в Австрії, 17 січня виставила на своїй фейсбук-сторінці спільне фото з Єрохіним та Любченком.
До Єрохіна КСОРС у Відні керувала Ірина Мучкіна, яка водночас є редакторкою російськомовного онлайн-видання "Новый венский журнал". На архівній сторінці керівного складу КСОРС у Відні вказано, що саме Мучкіна є головою КСОРС, координує його роботу, відповідає за зв’язки з посольством, російськими державними та регіональними структурами, які працюють зі співвітчизниками. Мучкіну також називають власницею медіагрупи "Мир", яка видає "Новый венский журнал". Так само Мучкіна вказана керівницею КСОРС і на сайті Всесвітньої координаційної ради російських співвітчизників, що живуть за кордоном.
Таким чином, КСОРС є частиною величезного механізму просування російської пропаганди за кордоном. Всесвітня координаційна рада російських співвітчизників (ВКРРС) є виконавчим органом Світового конгресу російських співвітчизників, яка частково фінансується Фондом підтримки та захисту прав співвітчизників. У свою чергу Фонд є проєктом "Института русского зарубежья", який частково фінансується бюджетом Росії та фондом "Русский мир".
Окрім інших установ, в Австрії працює ще й "Російський центр науки і культури", яким керує Дмитро Олександрович Соколов, колишній співробітник адміністрації президента Росії. Іншими словами, просуванням російської пропаганди у Відні, ключовому європейському центрі для багатьох міжнародних організацій (таких як ОБСЄ та МАГАТЕ), займається ціла армія, добре оплачувана й розгалужена.
Також вдалося встановити одну зі спікерок, яка говорила про історичні аспекти "неіснування України".
Це колишня депутатка Луганської міської ради Олена Федченко (в дівоцтві Шевчук) 2 листопада 1961 року народження, яка народилася в Каменську-Шахтинському (Ростовської області), у 1981 році закінчила Каменський педагогічний коледж, а в 1988 році — історичний факультет Південного федерального університету, після чого, ймовірно, вийшовши заміж, переїхала до Луганська.
Переїзд вийшов достатньо успішним, оскільки в Луганську демократія, попри все, існувала, на відміну від Каменська-Шахтинського, який був за 50 кілометрів від Луганська, але на іншій планеті. І завдяки демократії Олена Федченко стала депутаткою міської ради Луганська від Партії регіонів.
Більша частина великої сім’ї Федченко мешкає в Росії. Однак і в окупованому Луганську залишилися родичі. Взимку 2013-2014 років вона чинила спротив Революції гідності. На ютубі можна знайти відео, як Федченко 21 лютого 2014 року зачитує резолюцію мітингу на підтримку Віктора Януковича та просуває "георгіївську стрічку", погрожуючи війною.
А в кінці березня 2014 року від імені фракції Партії регіонів у Луганській міській раді, завдяки тій самій демократії, проводила мітинг під стінами Луганської ОДА, протестуючи проти вимкнення російських пропагандистських телеканалів, які поширювали міжнаціональну та міжетнічну ворожнечу.
Однак невдовзі Олені з чоловіком Олексієм та донькою Марією довелося покинути Луганськ. Замість повертатися до рідної Росії, сім’я переїхала в австрійський Відень, на "загниваючий Захід". Там вона, наприклад, брала активну участь у роботі пропагандистської організації "Комітет за мир на Україні", яку щедро фінансував той самий фонд "Русский мир" і яку у 2015 році очолив австрійський політик Альфред Альмедер.
У межах роботи організації Федченко займалася пропагандою, розповідаючи "правду" про ситуацію на Донбасі. Дуже ймовірно, що для виступу перед офіцерами австрійської поліції Федченко використала ту саму презентацію, під яку раніше розповідала свою "правду". Зокрема, на одному зі слайдів, які Олена Федченко демонструє аудиторії австрійських поліцейських, ілюструються її слова про смерті дітей у конфлікті, який насправді розв’язала Росія в 2014 році. За палкої підтримки Партії регіонів, депутаткою якої Федченко була.
Федченко розповідає про смерті дітей на Донбасі, але ілюструє це двома постановочними фотографіями. StopFake ще у травні 2014 року писав, що фотографія дівчини, яка сидить поряд із тілом своєї матері, була зроблена на зйомках фільму "Брестская крепость".
А пізніше так само писав про фото маленького хлопчика, зйомка якого була також спеціальною художньою постановкою.
Таким чином, російська пропагандистка Олена Федченко, показуючи австрійським поліцейським фейкові фото, нівелює страшну трагедію України, яка втратила сотні дитячих життів на Донбасі, в Маріуполі, у Вінниці і в Одесі. Усі ці смерті спричинила Росія, яку Олена Федченко так завзято захищає перед австрійськими поліцейськими.
Залишається тільки сподіватися, що інформація про ці дешеві маніпуляції дійде до керівництва австрійської поліції, яке більше ніколи не буде співпрацювати з російськими пропагандистами, підтримуючи тим самим агресивну війну Росії, розв’язану проти всієї Європи, і проти Австрії в тому числі.
Бо якщо керівники австрійської поліції не усвідомлять цього, їм світить доля колишньої міністерки закордонних справ Австрії, яка зараз тільки те й робить, що жаліється, як її перестали любити та називають "російською хвойдою".








https://www.facebook.com/dovzhenko.centre/?hc_ref=ARTPVITC7gU6cwvAhopKYYCtVSy4phTfBxtXi_tv3TC3ga2CKEDYDsxzARSTXSXn8r0&fref=nf&__xts__%5B0%5D=68.ARBpaBPYXeoft-MQfs_0RjWE3nNjwlELok9XTXicTmimZmg1bNIPIU-7WZUWEmmvgeb7_XPXacn8S_doK1KSZ92cepKJCXAkB4VdyDpPxuCLFUSoS82C6bfMWu8o-ymMnjjLtsG_qRp_e8K48Yhh-***********************************-c6X8f2MzZsOTJUGv0GPJKdi6zsvWhPJTJdjhXNi_--MsTRcuoBBmAbCfB8_bQNKqnxuCae8OpqEKXIrXMmKg4WB-UafMCxf_-9-6D6PqHiJxWIyg3NmvF1eTTZVsQ&__tn__=kC-R Довженко-Центр : Dovzhenko Centre
https://www.facebook.com/dovzhenko.centre/photos/a.202232086531382/5779796888774846/?type=3&__xts__%5B0%5D=68.ARBpaBPYXeoft-MQfs_0RjWE3nNjwlELok9XTXicTmimZmg1bNIPIU-7WZUWEmmvgeb7_XPXacn8S_doK1KSZ92cepKJCXAkB4VdyDpPxuCLFUSoS82C6bfMWu8o-ymMnjjLtsG_qRp_e8K48Yhh-***********************************-c6X8f2MzZsOTJUGv0GPJKdi6zsvWhPJTJdjhXNi_--MsTRcuoBBmAbCfB8_bQNKqnxuCae8OpqEKXIrXMmKg4WB-UafMCxf_-9-6D6PqHiJxWIyg3NmvF1eTTZVsQ&__tn__=-R 1 ч. ·
ДЕРЖКІНО ЛІКВІДОВУЄ ДОВЖЕНКО-ЦЕНТР
Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру, що де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.
Згідно з наказом Держкіно всі фільми з колекції та майно Довженко-Центру мають бути передані Державній установі "Науковий центр кінематографії України", основним видом діяльності котрої за даними ЄДРПОУ є "вища освіта". Зі структури Центру має бути виокремлено Державне підприємство "Українська анімаційна студія", до якої будуть передані авторські права на українську анімацію, що зараз належать Центру. Співробітників Центру має бути повідомлено про можливе звільнення.
Таким чином відповідати за унікальну кінематографічну спадщину України Держкіно доручає де-факто "сплячій" установі, що з моменту свого заснування за часів Януковича в 2011 році не здійснювала жодної діяльності, не має штату, відповідних компетенцій, сайту тощо.
У наказі про реорганізацію не згадано кіноархівну та музейну колекції Довженко-Центру, котрі є частиною відповідно державного архівного та музейного фондів України та підпадають під дію окремого законодавства.
Ані в преамбулі наказу, ані в публічній комунікації Держкіно не обгрунтувало таке своє рішення.
Не врахувавши пропозиції Довженко-Центру щодо подальшої діяльності та не розробивши стратегічний план його розвитку, як того вимагає розпорядження Кабінету Міністрів України № 91-р від 26.01.2022, Держкіно вирішило розділити цілісну колекцію Довженко-Центру, що формувалась з 1960-х років, між різними структурами.
Передача колекції національного кіноархіву з високою репутацією у світі до фейкової установи - величезний удар по міжнародному іміджу української влади, особливо під час війни, коли Україна у крові виборює власну ідентичність. Цей удар має всі ознаки зазіхання на національну пам'ять і може вважатися підривом державності і зрадою національних інтересів.
Довженко-Центр - найбільший і єдиний міжнародно визнаний кіноархів України, в якому зберігається понад 10000 найменувань (більше 60 000 одиниць зберігання) художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, понад 24 000 архівних документів з історії українського кіно, понад 400 музейних експонатів. Єдиний український представник в Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF).
Колекція Довженко-Центру за значенням та обсягом дорівнює колекціям Національного художнього музею України, Музею Ханенків, Музею історії України, Бібліотеки імені Вернадського і є найбільшою в світі збіркою творів українського кіномистецтва.
Для збереження, розвитку і популяризації кіномистецтва в структурі Довженко-Центру діють Фільмофонд, Кіноархів та Музей кіно, Медіатека, видавництво, книгарня, кіносценічний простір "Сцена 6", кінолекторій та єдина в Україні кінокопіювальна лабораторія з цілісним плівково-цифровим циклом. Така структура відповідає світовим стандартам діяльності інстутуцій, що працюють з кінематографічною спадщиною.
В Австрії державна мова - німецька.
А Вам надо пытаться научиться различать иронию и сарказм в текстах без употребления эмодзи. Хотя некоторым это недоступно до конца жизни.
Просто огидно дивитися на це поєднання жадібності, лицемірства та подвійних стандартів!
При всій неповазі до Рєзнікова, в одному я з ним згоден: до того, як кацапи загнали двісті тисяч своїх покидьків на територію бульборусії та лугандону, жодна країна Європи (окрім країн Балтії) не продала нам жодної одиниці озброєнь!
При цьому, кацапськи танки, оснащені обладнанням з Франції та Німеччини!
Нажаль, кількість малоросів не зменшилась, а владі какаяразніца. Уряд та парламент у нас відсутні (безхребетні) їх замінила ОПа.
Вони б ще соловйова пригласили, чи скабєєву!
Для рашистів понти дорожче грошей. Вони нафто-доллорами заливали всіх і вся 15 років ... і німців і австрійців. А 150 працівників посольства у Болгарії, хто це, як вважаєте? Навіть у Польщі були куплені рашистами всякі типу професори та інші діячі, які розганяли про дружбу з ордою ... а потім виявлялось що вони мають посаду і платню у якихось рашистських інститутах .... орки мають своїх язиків скрізь, навіть у США та Канаді, тому що в них була та є купа дармових грошей від газу та нафти ... а наш МЗС незрозуміло чим 30 років займався
і в культурі і в спорті і у фільмах…
все засирають своєю пропагандою,
тому все москальське потрібно забороняти
Але це мо еліта?