Дощ затопив Одесу: транспорт не курсує, навчання дистанційне, таксі під 2000 грн. ВІДЕО+ФОТОрепортаж
Дощ затопив Одесу, зафіксовано випадіння 1,5 місячної норми опадів. Щоб підготуватися до негоди, ще з вечора, 29 вересня, усі комунальні служби міста перевели у посилений режим роботи, повідомляє Цензор.НЕТ.
Одеський міський голова 30 вересня Геннадій Труханов провів засідання комісії ТЕБ і НС, розгорнуто оперативні штаби у районних адміністраціях, введено План реагування на надзвичайні ситуації та визначено першочергові завдання.
Разом із комунальниками у місті працюють добровольці цивільного захисту та рятувальники ДСНС. Вони відкачують воду з підтоплених підвалів, допомагають евакуйовувати транспорт із зон підтоплення та слідкують за критичною інфраструктурою.
У зв’язку з посиленням негоди весь громадський електротранспорт зупинився ще о 17:30, а рух легкового транспорту у зонах підтоплень обмежено. За необхідності будуть відкриті оперативні пункти незламності.
Обережно, ненормативна лексика!
В Одеській міськраді повідомили, що 1 жовтня заклади загальної середньої освіти працюватимуть у дистанційному форматі через негоду. У частині шкіл зафіксовано підтоплення класів, груп та укриттів. Водночас влада обіцяє забезпечити функціонування чергових груп та класів початкової школи.
На тлі негоди суттєво зросли тарифи на таксі. Якщо раніше середня поїздка коштувала близько 150–200 грн, то зараз замовлення подекуди обходиться у 2000 грн.
На мою скромну думку - це неправільно, бо ждуни є всюду - і в Києві, і у Львові, і у Харкові, але вважати, що саме вони є уособленням тих міст, є найбільша помилка, яку ви можете зробити.
Якщо Ви судите по Тік-Току, чи Інстаграму, чи по новинам, то чи вважаєте Ви, що це дійсно відображає суспільні настрої? А може все ж таки Ви помиляєтесь, коли судите по найбільш кричущим випадкам?
Думаю - найкращою відповіддю Вам буде те, що другого травня 2014 року Одеса стала першим Українським містом, яка дала однозначну відповідь "РуSSкому міру". Це дорого обішлось Одеситам, але набагато дешевше, ніж Донецьку і Луганську.
Не забувайте про це!
У цих людей хоч дещиця самоповаги є?
Виходжу з гамазину - йде ливеняка піпець який.
Ну що робити - йду додому.
За 50 метрів до нього йду по провулку, бо тротуар залитий водою. Петляю поміж калюж.
Мимо проїзджає автівка. Молодий , років 25 хлопець, зупиняється біля мене, відкриває двері, каже "Сідай - підвезу".
Думаю - сідати в автівку, а потім виходити з неї буду довше, ніж пішком дійду, та ще й салон буде мокрим. Кажу "Дякую - мені тут поруч".
А на душі таки тепліше стало!