На війні загинув командир взводу полку "Цунамі" Олександр Крамаренко. ФОТО
На війні загинув 42-річний капітан поліції, боєць штурмового полку "Цунамі" бригади Нацполіції "Лють" Олександр Крамаренко.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Національну поліцію України.
За даними поліції, життя Крамаренка обірвалося 4 листопада внаслідок ворожого обстрілу на Костянтинівському напрямку. Прощання з бійцем відбулося 22 листопада у його рідному селі на Закарпатті. Він ніс службу у ЗСУ майже вісім років та брав участь у миротворчих місіях в Іраку.
Службу в органах внутрішніх справ Крамаренко розпочав у 2009 році та понад 12 років був спецпризначенцем. З лютого 2024 року служив на передовій у складі штурмового полку як командир взводу. Брав участь у боях за Вовчанськ, утримував позиції на Покровському напрямку та обороняв Торецьк, де у вересні 2024 року зазнав тяжкого поранення, але після реабілітації повернувся на фронт.
"Ми з ним пройшли тривалий шлях іще з Рівненщини. Саша був відповідальним, професійним та досвідченим воїном: володів усіма видами зброї та міг керувати будь-яким транспортом. Завжди на позитиві", - розповів Олексій Чича, який був його командиром роти.
Крамаренко був нагороджений державними та відомчими відзнаками, серед яких "За оборону України", нагорода МВС "За відзнаку в службі" та нагрудний знак Головнокомандувача "Срібний хрест". Він часто згадував свою доньку Аліну і пишався тим, що вона продовжила його шлях та навчається у військовому університеті.






І давайте про ментів судити по таких капітанах поліції, а не по тих ізгоях які вам інколи трапляються на дорозі.
Той тьмяний безкінечнмй хаос,
І задихаючись згадаю,
Братів, що у віки пішли.
Полеглих воїнів гряда,
Надгробних каменів алея,
Та в пам'яті мої жива,
Облич нетлінних галерея.
Зв'язок закличе командира враз,
- Мовчання - відповідь ефіра,
Його зоря обірвалась,
Душа вознеслась в Небо командира.
...
Вони пішли, вони пішли,
В безкрайні простори, у вічність
І за орбітами Землі,
Перетікають у незмінніть.
Вони знаходять спокій свій,
Поснувши в зобі Птаха раю,
Та все ж із болем і в журбі,
Я ті обличчя пам'ятаю...
❤️🖤💙💛