Помер ветеран кримськотатарського руху Асан Джемілєв - старший брат Мустафи Джемілєва. ФОТО
У тимчасово окупованому Бахчисараї на 89-му році життя відійшов у вічність ветеран кримськотатарського національного руху Асан Джемілєв - брат лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це Меджліс кримськотатарського народу повідомляє у Фейсбуці.
Подробиці
"4 квітня 2026 року в Бахчисараї, на 89-му році життя, відійшов у вічність Асан Джемілєв - людина великої гідності, сили духу та відданості своєму народові. Він належав до покоління, яке, попри вигнання, репресії та роки боротьби, не зламалося і зберегло віру у повернення на рідну землю", - йдеться у повідомленні.
Як зазначається, його життєвий шлях нерозривно пов’язаний із боротьбою кримськотатарського народу за свої права, честь і майбутнє. Він був старшим братом лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
"Ця втрата - болюча для всього кримськотатарського народу. У час, коли Крим знову перебуває під окупацією, ми особливо гостро відчуваємо ціну кожного життя, присвяченого боротьбі за свободу", - підкреслили у Меджлісі.
Що передувало?
- Раніше повідомлялося, вранці 15 жовтня представники російських силових органів окупаційної адміністрації провели обшуки у декількох будинках кримськотатарських жінок. Були затримані дружина політв’язня Ремзі Німетулаєва - багатодітна мати Есма Німетулаєва, викладачка дитячого садка Насіба Саідова, Ельвіза Алієва та Фєвзіє Османова. Усіх їх доправили до Управління ФСБ РФ у місті Сімферополь.
- Згодом чотирьох затриманих кримських татарок "суд" в окупованому Криму відправив у СІЗО на два місяці.
Лиля БУДЖУРОВА
Когда мы вернемся домой всем народом,
Придется вам вспомнить откуда мы родом,
Придется вам вспомнить откуда вы сами
Незваными здесь объявились гостями.
Как станет невмочь быть послушными псами,
Мы милости вашей просить перестанем.
Мы гордость свою вековую припомним,
От скифов и тавров ведущую корни.
Когда мы вернемся, а мы все вернемся!
Однажды в степи иль горах соберемся
И весело, с музыкой справим поминки
По вашим указам, по вашим дубинкам,
По сказочкам вашим о дружбе народов
В то время, когда нас лишали свободы!
Лишали Отчизны, Надежды и Бога,
Мостя из развалин мечетей дороги!
По вашей удобной сговорчивой правде,
Пайками оплаченной верности ради.
По вашей оплеванной внуками вере,
Что можно народы казнить для примера.
Когда мы вернемся, поклонимся в пояс
Тому, кто хранит еще память и совесть,
Кто нашим тиранам не пел алелую,
Как старшему руку тому поцелуем.
С того, кто нас подленько травит поныне,
Мы маску народных ревнителей снимем
И пусть они глянут в лицо нам открыто,
Не прячась за власти худое корыто!
Когда мы вернемся, все будет иначе,
И тот, кто нас топчет, пусть с горя заплачет,
Как плакали наши отцы на чужбине,
Когда матерей своих там хоронили.
Когда мы вернемся, земля наша вскрикнет
И духов своих по ущельям окликнет,
Вернет родники к долгожданным истокам
И пепел отцов возвратит их потомкам.
Мы слезы утрем им, прощенья попросим
И слово дадим, что вовеки не бросим,
По воле своей ли, чужой ли, как прежде,
Ведь в ней наша память и наша надежда.
Мы в сердце любовь к ней сквозь все проносили!
Не всем этот путь оказался по силе,
Но даже кто падал, тот знал, мы вернемся,
Все вместе под небом родным соберемся!
Але ж я не ти, стукати адміну не буду.
Стосовно мене - я вже звик до "гавкотні з підворіття... "Собаки гавкають - а караван іде..."
"Нульовки, нульовки"..
Мені особисто якось пох. І підписники і підписки, не задля цього сюди заходжу, заради новин.
.