Кріплення для "дронів-ждунів" випробували в Україні: їх розробляли студенти. ФОТОрепортаж
Індустрія дронів
В Україні випробували кріплення для розвідувальних та FPV-дронів, які розробили команди студентів з українських університетів.
Про це пише "Оборонка", передає Цензор.НЕТ.
Подробиці
Тест провели Brave1 в рамках першого інженерного челенджу Brave Students "Дрон з лапками".
Пристрої дозволяють дрону закріплюватись на гілках дерев чи стовпах і перебувати у режимі очікування до моменту виявлення та ураження ворога.
Серед 33 команд із 19 закладів освіти по всій країні у фіналі взяли участь 5 виробів.
Команди студентів мали 2 місяці на створення робочих прототипів механічних насадок для FPV-дронів.
Команда iKOZAKY з Донецького національного технічного університету представила насадку у формі гака за допомогою якого дрон може зачіплятися за горизонтальні гілки дерев. Її виготовили за 5 годин на 3D-принтері, вона розрахована на дрон вагою до 20 кілограмів.
"Спочатку робили насадку у формі парасольки, потім зупинилися саме на формі гака з кліпсою. Зараз ще додали модульність. Якщо у перших версіях наш виріб був "приварений" до дрона, то зараз він відстрілюється по команді оператора", - зазначив розробник кріплення студент ДонНТУ Кирил.
Команда Easy Grip з Житомирської політехніки пішла іншим шляхом і розробила ніжки-кріплення, які виконують подвійну функцію.
При старті модуль можна використовувати як опори для запуску FPV, а далі у місці очікування оператор обирає зручну гілку і захоплює її ніжками з обох боків.
Корпус кріплень виконаний з кількох типів пластику за допомогою 3D-друку. Фіксація на дереві забезпечується деформацією з притисканням ТПУ-стрічок, закріплених на ніжках. Це матеріал, який поєднує міцність пластику та еластичність гуми.
"Ми розробляли кріплення для 10-дюймового дрона. З вагою нашого модуля у 600 грамів, дрон зможе підіймати бойову частину близько 1,5 кг, яку необхідно кріпити нагору. Посадка на гілку потребує навичок, але злет доволі простий, треба лише виставити нормальну потужність", - каже співавторів розробки і студент "Житомирської політехніки" Даниїл.
Третя студентська команда з виробом під назвою "Оленячі роги" представила насадку у формі клешень, які розміщені зверху дрона і захоплюють гілку силою стиснення.
"Ми мали певний досвід і розуміли, що для закріплення дрона на гілці ми повинні знижувати його до землі, а отже це гарантоване погіршення радіогоризонту. Тому одразу прийшли до того, що така насадка має бути на дроні з оптоволокном. Це гарантовано 13-дюймова рама. І сам по собі дрон важкий, бо знизу буде котушка. Отже, кріплення мають бути на верхній частині корпусу FPV", - каже студент факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського і співавтор розробки Тимур.
Пристрій складається з двох частин. Верхня насадка повністю механічна і не має електронних компонентів. Це дві клешні, які стягуються резинками, які блокує механічний фіксатор. Він розблоковується по команді оператора.
Електронна частина "Оленячих рогів" відповідає за вивільнення дрона для польоту. Два електронні замки розблоковуються, а самі роги залишаються на гілці. Через це у команді студентів постійно жартують, що їхній "дрон-олень" скидає роги.
Команда із виробом Squidrone розробила насадку для закріплення не на горизонтальних гілках, а на вертикальних стовбурах дерев та стовпів електропередач.
Автори кажуть, що такий концепт обрали через те, що на полі бою випалені дерева часто залишаються без крони і достатньо потужних гілок, за які можна було б закріпитися.
Проте стовбури залишаються придатними для встановлення дрона-ждуна.
В основу механізму роботизованого модуля Squidrone покладена змодельована логарифмічна спіраль, яка схожа на щупальця восьминога. Через "щупальці" протягнутий трос. Коли він натягується, щупальця починаються закручуватись і охоплювати дерево чи стовбур.
"У нашому рішенні затягування реалізовано через храповий механізм. Це означає, що ми не можемо розгорнути насадку назад, тому дрон від неї відʼєднується, а вона залишається на дереві. Найоптимальніший діаметр для захоплення – 15 сантиметрів", - пояснили там.
У фінальних випробуваннях не змогла взяти участь ще одна команда з КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Это будет долго продолжаться ?