Вісім місяців тримали оборону впритул до ворога: бійців 225 ОШП вивели з позицій. ВІДЕО+ФОТОрепортаж
Українські воїни 225-го окремого штурмового полку провели понад вісім місяців на позиції на Запорізькому напрямку, яка була практично впритул до противника. Евакуювати бійців раніше було неможливо через ризик.
Про це розповів полк та поспілкувався з бійцями після евакуації, повідомляє Цензор.НЕТ.
Вісім місяців без евакуації
Зазначається, що військові зайшли на позицію ранньою весною, коли ще було холодно, а вийшли вже спекотним літом. Евакуювати їх раніше було неможливо через близькість противника та надзвичайний ризик для всіх залучених.
Понад 200 днів бійці відбивали російські атаки, брали полонених і залишалися на відстані, з якої могли чути пересування та розмови окупантів. Їжу, воду й боєприпаси їм доставляли дронами, а ударні безпілотники підтримували оборону позиції.
Що розповіли самі бійці
В інтерв'ю після повернення військові розповіли про завдання, які виконували на позиції: відбивали атаки, коли ворог намагався заходити на позицію, і в цьому їм суттєво допомагали розвідувальні дрони.
За словами одного з бійців, найважчим випробуванням стала спека та гострий дефіцит води: не вистачало саме питної води, сигарет і солодкого, хоча основні потреби намагалися забезпечувати доставками.
Комунікація з командуванням, за словами воїнів, не переривалася — вони завжди залишалися на зв'язку, а побратими намагалися допомагати всім необхідним. Відчуття покинутості, за їхніми словами, не було: коли ворог посилював тиск, підлітали ударні дрони на підтримку.
Один із бійців розповів, що серед полонених траплялися ті, хто одразу заявляв про небажання воювати й нібито випадкове потрапляння на позиції — подібні пояснення, за його словами, звучали практично однаково.
Вихід із позиції
Про сам вихід військові розповіли, що найважчою ділянкою став вузький прохід між посадками, яким доводилося просуватися тихо й повільно, орієнтуючись за заздалегідь наданим маршрутом. Ворог, за їхніми словами, ретельно контролював навколишню територію дронами й патрулями, тому просування вимагало граничної обережності.
Емоції після ротації
- На запитання, що вони зрозуміли про себе за ці вісім місяців, бійці відповіли, що виявили в собі ресурс, про існування якого раніше й не підозрювали. Найбажанішою винагородою після повернення один з військових назвав можливість поїхати у відпустку та побачити дружину й сина. За його словами, це стало б для нього найбільшою нагородою.
Зв'язок із сім'ями під час перебування на позиції підтримували через голосові повідомлення, які передавали при нагоді. Військові зізналися, що саме думки про рідних допомагали триматися весь цей час.
Повернення додому
Наприкінці відео зафіксовано емоційний момент телефонної розмови одного з бійців із матір'ю одразу після евакуації. Він повідомив, що поранений, але живий, дістав уламкове поранення і перебуває в очікуванні на подальше транспортування до лікарні.
Плани на найближчий час військові описали просто: відпочити, помитися, поїсти по-людськи та зателефонувати рідним.
