"Ми проти путінського режиму", - протестувальники на вулицях російського Хабаровського краю. ВIДЕО
Жителі Хабаровського краю Російської Федерації масово виходять на акції на підтримку губернатора Сергія Фургала, затриманого за обвинуваченням в організації вбивств.
Блогер Сергій Наумов ставив запитання учасникам заходу і опублікував відео, передає Цензор.НЕТ.
"Я радію сьогодні, я щаслива, що наші комсомольчани (жителі Комсомольська-на-Амурі. - Ред.) висловлюють свій протест. Ми не бидло. Я з огляду на свою професію теж маю вийти. Я вчителька", - говорить одна з учасниць.
У декого з тих, хто прийшов, цікавилися, як часто вони виходять на мітинги, і всі відповідали, що вперше: "Не боїмося. Ми проти путінського режиму".
На запитання, що спонукало вийти на протест, учасниці відповідають: "Щоб звільнили (губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. - Ред.). Постійна несправедливість ця. Він багато хорошого зробив для нашого краю. І відібрати його у нас ми не дамо".
Ініціатором арешту учасники називають Путіна, а також висловлюють впевненість, що під час арешту "верхівки Кремля" ніхто б не вийшов на подібні акції.
"Москва, йди геть! Свободу Фургалу!" - вигукують присутні.
Нагадаємо, 11 липня в акції на захист Фургала в Хабаровську брали участь десятки тисяч людей. За оцінкою сайту "Хабаровський край сьогодні", кількість учасників протестної акції могла перевершити чисельність ходи "Безсмертний полк", що налічувала до 60 тисяч осіб. За іншими неофіційними даними, в акції брали участь до 35 тисяч осіб. Пресслужба УМВС РФ у регіоні повідомила про участь "від 10 до 12 тисяч осіб".
12 липня люди знову вийшли на вулиці.
За версією Слідчого комітету РФ, Хабаровський губернатор Сергій Фургал організував замах на вбивство підприємця і вбивства ще двох бізнесменів у 2004-2005 роках. Фургала було затримано 9 липня в Хабаровську і доставлено до Москви.
это влияние китайских товарищей и засланных на поселение бендеровцев
Кричать свободу, а румуни кричали - лібертати, що одно і тоже в перекладі. Невже обнульовочка буде по румунському сценарію?
Также не стоит питать никаких иллюзий насчет ЗЕЛЕНОГО КЛИНА... Если советская/российская пропоганда воспитала жутких манкуртов в Донецке, Луганске и на Крыме... То представляете, какие украинофобы на Кубане, или на ДВ?.... Самые отборные и жуткие украинофобы, как раз получались из вчерашних украинцев и их потомков... Столыпин, тот же Медведчук......
ЗДЕСЬ ГЛАВНОЕ ЧТО? ПАУКИ В БАНКЕ ЗАДВИГАЛИСЬ!!!! Если задвигались, будут друг дружку пожирать!!!!
Ноль экономический, геополитический... какой угодно.... 13 млн. сборище питерастов, фриков и селебретис, которые существуют и ведут праздный образ жизни за счет того, что добывает и производит остальная Россия....
Поэтому Кремль, будет закручивать, завинчивать, репрессировать, отправлять в ГУЛАГи... делать что угодно, лишь бы удержать регионы под собой... Это вопрос выживания не так самой России, как самой Москвы... в некотором смысле Питера тоже
А еще все усложняется тем (чего не было в голодные 90-стые), что Москва сейчас тянет марку дорогих и фешенебельных Лондона, Парижа или Нью-Йорка.... а это очень затратное дело для страны, когда один город (при чем с населением средней европейской страны, типо Голландии, Швеции или Греции) ничего не производит и не создает, а поддерживает уровень жизни, как в Европе или Америке...
А у регионов, наоборот, вопрос местного суверенитета и "не делится с Москвой", - это уже вопрос быть или не быть... Хабаровск за 8 тыс. от Москвы, поэтому и первый восстал... Если у дальневосточников получится, начнется парад суверенитетов...
І чому б їм за хабаровських протестувальників не порадіти, га ??
Крєпка жмуть і абнімають свинопідх?йловники
Это не простой..."режим". Нук возмем существуюшие пожары, которые с трудом тушатся аж бригадами пожарной авиации. Вы наверное помните таких трипольцев, которые существовали на территории Украины и...исчезли в никуда. Так вот ихние поселения периодически сжигались, почему никто не может объяснить. И далее...конец пазла, конец всех трипольцев, почти все они собрались приблизительно в одном месте, а именно под землей, это пещера Ветерба, где постоянная температура 9-10 град, длина ходов 9 км. Но! жили они там ..внимание последние 600 лет. Только не говорите, что золовые выбросы с шахт и теплостанций трипольцев так нагрели планету, что на ихние поселения напали пожары и температура поднялась настолько, что они вынуждены( и не только они!) были уйти в пещеру.
Во фсем виноват ...." режим" очень аккуратно и красочно расписаный в манускрипте Войнича. Вот такой вот представитель "режима" и пробрался, дорогие трезвые россияне, в кресло вашего президента.
Цитата:
Цугцванг (нем. Zugzwang «принуждение к ходу») - положение в шашках и шахматах, в котором любой ход игрока ведёт к ухудшению его позиции.
Неожиданные для Центра события в ответ на арест губернатора Фургала в Хабаровске и ещё десятке городов Края привели позицию обнулившегося фюрера к состоянию цуцванга.
Более того. В отличии от шахматной партии, где принимать решение можно относительно долго, затягивание решения здесь является собственно проигрышным ходом, ведущим к ухудшению положения игрока.
Поэтому на данном этапе Кремль демонстрирует полную растеряянность.
Ведь никаких ходов, могущих улучшить позиции Центра просто не просматривается.
Отпустить Фургала?
Значит выполнить требования Хабаровчан и показать слабость. На это Москва пойти не может.
Пойти на обострение и начать сажать недовольных?
А кого собственно сажать в случае, когда руководителей данного протеста в принципе нет? Десятки тысяч простых горожан? При таких количествах задержаний дальнейшие протесты могут возрасти по экспоненте, такой ход для фюрера грозит непредвиденными последствиями. Да и поздновато уже. Два дня крайне массовых и абсолютно мирных протестов практически при нулевой реакции силовиков уже показали силу масс, дали народу уверенность в своей правоте и показали количество единомышленников. Теперь, запоздавшие силовые меры вполне могут спровоцировать силовой ответ людей.
Назначить нового руководителя?
Любой пришлый в данной ситуации мгновенно буден предан обструкции и даст энергию новым протестам.
Не реагировать вообще в ожидании, что протест затихнет сам собой?
Вероятность падения протестных настроений велика, но и этот ход для Москвы проигрышный, ибо каждый день НЕРЕАГИРОВАНИЯ показывает всем, что ТАК МОЖНО и подаёт заразительный и крайне нежелательный для Центра пример.
Можно оставить командовать заместителей Фургала. Однако учитывая, что Фургал подбирал команду единомышленников, то данные действия Бункерного Мачо будут выглядеть откровенной уступкой и вряд ли он на это пойдёт.
Что ж, совсем скоро мы увидим, как будет выходить росийское руководство из этой неожидаемой для них ситуации.
__________________
ДОКИ КАЦАПИ БУДУТЬ ЗА МОСКОВСЬКУ ІМПЕРІЮ, ДОТИ ЇХ МОЖНА НЕ СЛУХАТИ, БО УЙДЕ ПУКІН, А КРИМ "НАШИМ" І ЗАЛИШИТЬСЯ НАДАЛІ
Москва у всякому випадку ворог України - з Пукіним чи без нього, поки вона ІМПЕРСЬКА.
Колись хотів перевестись в Варфоломіївку (Усурійський край) служити. Був в нас один майор, який там служив. Я його розпитував, як там життя, природа, з продуктами, бо це була середина 80-х. Він відповів, що природа дуже багата і син навіть через 5 років згадує з захватом ті місця. А з продуктами, так само, як в Україні нормально - та сама Україна. Я перепитав: ''Яка Україна? Це ж десь 8-9 тис. км від України?!''. А він сказав, що навкруги Варфоломіївки одні українські села з українцями та українською мовою і в любому селі, як в Україні (а це була Одеська обл.) можна купити любі сільські українські продукти від сала до сиру, сметани, борщу.
Те, про що ми з вами мріяли вже не один рік, нарешті, либонь, збувається. Росія, зборище шизофреників у Кремлі, маніяків, котрі ні місяця не можуть прожити без війни, без свого безглуздого возвеличення, з чого сміється вже весь цивілізований світ, захиталася, затріщала. І саме з нашого боку. З української сторони - з «Зеленого клина», де споконвічно від його заселення мешкали колишні українці, мільйони наших предків, яких дикий і безбожний Мордор немилосердно зросійчив в останньому сторіччі.
Хабаровський край, це наша Зелена Україна, як її величали колись. Після продажу Росією Аляски, стало зрозуміло, що Далекий Схід раші не втримати, позаяк він голий, пустинний, безлюдний. Туди потрібні хазяї. Добрі господарі, які обживуть багаті вільні землі. А хто на цій частині суші найбільш метикуваті? Та, звісно, вкраїнці.
Найпростіший шлях дістатися туди з України був такий: через Одесу пароплавом до Владивостока. Цей маршрут тривав не менше сімдесяти діб. Вважався надзвичайно важким, смертність серед пасажирів-новоселів складала 2,5 відсотка. Вартість переходу на дорослу особу з її вантажем дорівнювала 75 рублів. Це доходило до ціни десятка корів.
Незабаром наші люди на Далекий Схід відправлялися і по тверді, кіньми, наприклад. Маршрут, розповідали знавці був іще важчим від морського. Смертність сягала 4 відсотків. Далеко не всі українці добиралися до кінцевого пункту призначення.
І ось перед початком Першої світової війни на Зеленій Україні мешкало вже приблизно 750 тисяч українців (за деякими даними - до мільйона осіб!), у більшості своїй переселенці з Великої України, та декілька десятків тисяч тих, котрі приїхали працювати так званим вахтовим методом на будови, які тут розгорнулися повсюдно. або для обслуги залізничних магістралей цих країв.
Міграційний процес тієї пори доволі легко прослідкувати на прикладі росту Владивостока. Його в одній українській еміграційній газеті описує відомий журналіст тієї пори Іван Васильович Світ (справжнє прізвище - Світланов, походив він із Харківщини, прожив 91 рік).
Ось Іван Світ і пише 1953 року:
«Порт Владивосток, як його після окупації 1860 року назвали росіяни, мав тільки яких 20-30 будівель, землянок, хат, де жили солдати, моряки, троє чоловіків-селян та дві жінки (ці п'ятеро з каторжан). Був ще старий священик, що пройшов від Бесарабії до Зеленого Клину. Комендантом порту був лейтенант Бурачок, що мав добру освіту та знав французьку мову. В порту Посьєт комендантом був капітан Черкаський, теж людина освічена, він вивчив англійську мову з газети та склав власний словничок.
Прізвища обох комендантів свідчать про те, що вони походили з України. Невелика кількість селян жила поблизу цих двох портів, всі з колишніх каторжан, здеморалізовані, ледарі й п'яниці, а "жінки їх ще гірші".
Далі Іван Світ повідомляє, що в житті українців Далекого Сходу Владивосток відігравав велику роль. Це через нього здебільшого переселялись на Зелений Клин українські селяни, бо він впродовж більш як пів століття був кінцевим пунктом довгої морської подорожі від Одеси до Далекого Сходу. Пізніше став центром українського культурно-політичного життя у тих краях. Від 1905 року там існував таємний український політичний гурток, що мав на меті розвивати національне життя українських переселенців.
Під час революції 1917 року і за Далекосхідної республіки українці розвинули тут свою культурну й політичну діяльність, коли був створений і працював Український далекосхідній секретаріат на чолі з Ю. Мовою-Глушком.
«Вагу Владивостоку для українців збільшує той факт, -зазначав в одній з газет української діаспори (публікація від 1957 року) Іван Світ, - що в південній Приморщині (це Усурійський край) українці живуть найгустіше, по селах їх до 80%».
У 1917-1922 роках на території Зеленого Клину існувала навіть Українська Далекосхідна Республіка (УДР). Мала своє законодавство, свою Конституцію. Розглядалося питання прийняття власної символіки. Один із варіантів його був синьо-жовтий прапор із зеленим клином, який символізував колір тайги.
Мешканці тих тайгових прерій українці повідомляли друзям, рідним у Великій Україні, що з початком війни 1914 року життя у них начебто зупинилося. Розпочався просто таки шалений наступ російського етносу на українців. З центру Росії йшли відверті вказівки: на командні висоти в регіонах просувати виключно представників титульної нації.
У двадцяті роки минулого століття в основному саме українці Зеленого Клину будували міста Хабаровськ, Владивосток, Усурійськ, Комсомольск-на-Амурі. Адже там кожен четвертий громадянин (відповідно до перепису 1926 року) був українцем.
На России становится тише, Со свободой прощаться пора. Беспредел подбирается ближе, В конституции нынче дыра. . Не грусти, улыбнись на прощание, Своим детям ты лучше скажи, Как разрушил все их ожидания На счастливую в будущем жизнь. . Остается опять На коленях стоять россиянам. На царя уповать, Что оставит он шкуру баранам. . Пожелайте себе выживания В той немытой российской глуши. Как тельцу, что идет на заклание, Свою шкуру уже не спасти. . До свиданья, закон, до свидания! Социальная сказка прощай! Позабудь про свои упования, Диктатуру, Россия, встречай. . Остается опять На коленях стоять россиянам. На царя уповать, Что оставит он шкуру баранам.
https://sport.24tv.ua/ru/ochen-zhal-usika-lomachenko-stahovskij-razgromil-boks-novosti_n1376490