Електропостачання лікарень та транспорту Львова не налагодили, - мер Садовий. ВIДЕО
У Львові наразі досі відключено деякі медичні заклади, також не працює й електротранспорт.
Про це заявив під час брифінгу мер Андрій Садовий, передає Цензор.НЕТ.
Подробиці
"Я чомусь думав, що після спілкування з пані прем'єркою Свириденко, яка чітко дала меседж, дякую їй за це. Потім була розмова з в.о. міністра енергетики, подзвонив міністр Ляшко, запевнив мене 1000%, що ніхто не має права відключати медицину.
Що маємо на сьогодні? В ТМО №1 зараз відключили центр для людей, які пережили полон і тортури. Є ТМО №2. ... Це важкі хворі, які перебувають на ШВЛ. Це гематологія і пульмонологія. Зараз відключено електропостачання. Плюс трамваї бачите? Їх немає. І тролейбусів немає. Це зараз 13.35. Хоча всі мене запевнили, що електротранспорт і лікарні не будуть відключати", - зазначив він.
Що передувало?
- У грудні прем'єрка Свириденко заявила, що уряд переглядає список об’єктів критичної інфраструктури.
- 7 січня мер Львова Садовий заявив, що від ночі частину лікарень та весь комунальний електротранспорт відключили від електроенергії. Це сталося через те, що Уряд змінив підхід до визначення критичності підприємств.
- Згодом він повідомив, що подачу електроенергії на критичну інфраструктуру у Львові відновлено.
ото ж сам і винен, не перекладай на інших
та був злодієм завжди
Мабуть у всіх маєтках дружини Садового власна генерація була ще у мирні роки. Тепер б'є на жалість: "Тобто тепер апарати штучного дихання..."
Садовий мабуть забув що війна. І влада не потурбувалася за власну генерацію.
Звичайно, черговий прокол нашого Уряду, але ж треба співробітничати з Урядом, а не квапитися у ЗМІ закріплювати свою турботливість про Львів і святість як папа з Риму - трамваї та тролейбуси мають працювати за графіками відключень.
Після його руйнування пролунало багато правильних слів. Але за словами не пішли дії. І з кожним місяцем стає все очевидніше: частина міської та політичної верхівки не зацікавлена у відновленні музею Шухевича. Андрій Садовий роками будує образ «патріотичного мера», але у випадку з музеєм Шухевича цей образ тріщить по швах. Постійні обіцянки, перенесення термінів, відсутність реального прогресу…
Ще гірше - мовчазна позиція інших політиків і посадовців, серед яких і Бойко. Коли йдеться про пам'ять національного героя, мовчання не є нейтралітетом. Бо якщо ти не захищаєш пам'ять, ти допомагаєш її стирати. Особливо показовим є той факт, що Садовий відмовився від пропозиції Петра Порошенка допомогти з відновленням музею. У країні, яка воює за виживання, відмовлятися від реальної допомоги для відновлення символу українського спротиву - це не «політична позиція». Це цинізм.
Тут уже не йдеться про партії чи прізвища. Йдеться про принципи. І ці принципи були принесені в жертву політичним амбіціям.
Роман Шухевич був незручним для окупантів. Схоже, він і досі незручний тепер уже для частини української влади. Бо вшанування Шухевича - це не фото біля прапора і не пафосна промова. Це відповідальність, рішучість і готовність діяти. А цього якраз і бракує.
Минає час, і історія завжди виносить вирок. Через кілька років ті самі політики, які сьогодні саботують відновлення музею Шухевича, з урочистими обличчями будуть відкривати пам'ятники новітнім героям цієї війни. Будуть говорити правильні слова, кланятися камерам, розповідати про «шанування пам'яті».
Так само, як колись мовчали про Шухевича, а потім почали його «визнавати». Але суспільство пам'ятає. Пам'ятає, хто діяв, а хто ховався за словами».
✍️ Юрій Максимів