В Україні до 2030 року планують залучити до ринку праці щонайменше 2 мільйони громадян

Проєкт Стратегії зайнятості до 2030 року передбачає залучення до ринку праці щонайменше 2 млн українців, передусім із числа економічно неактивного населення.
Про це розповіла заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак під час презентації Стратегії, передає Укрінформ.
"Проєкт Стратегії зайнятості до 2030 року є цілісним системним баченням того, як держава може вирішити проблеми на ринку праці та побудувати його таким, щоб він був максимально комфортним для українців і відповідав потребам роботодавців. Ключова кількісна ціль стратегії – залучити щонайменше 2 млн осіб до ринку праці, у першу чергу з числа економічно неактивного населення", – сказала Марчак.
Документ спрямований на подолання критичних викликів, таких як кадровий дефіцит, низька продуктивність, масова міграція та істотне скорочення економічно активного населення.
Проблеми ринку праці в Україні
За словами Марчак, нині в Україні близько 12,5 млн громадян віком від 15 років і старше залишаються економічно неактивними. Частина з них – пенсіонери чи особи, що здійснюють догляд за родичами, однак потенціал залучення мільйонів людей до роботи залишається суттєвим.
Додатковим системним викликом є структурні демографічні втрати. До початку повномасштабного вторгнення в Україні проживало близько 42 млн осіб, нині ж орієнтовно 35 млн, а без урахування тимчасово окупованих територій – близько 31 млн.
Зберігається також високий рівень безробіття, який на жовтень 2025 року становить близько 11,3%.
Марчак зауважила, що системно погіршують ситуацію відсутність прогнозування потреб ринку праці та узгодження освіти з реальним попитом, неефективна система профорієнтації та професійного навчання, низька готовність громадян до навчання протягом життя, а також стереотипізація і слабка інклюзивна інфраструктура.
Цілі Стратегії зайнятості
Для створення збалансованого розвитку ринку праці проєкт Стратегії пропонує шість ключових цілей.
Центральне місце в ній посідає цифрова трансформація, зокрема запуск ІТ-платформи "Обрій", яка планово забезпечуватиме прогнозування потреб роботодавців на 5-10 років та стане підґрунтям для нового державного замовлення в освіті.
Документ також визначає необхідність узгодження результатів освіти та професійного навчання з реальним попитом, модернізації стажувань і розвитку дуальної освіти, посилення соціально-економічної інклюзії, стимулювання формальної зайнятості.
Серед важливих напрямів – модернізація Служби зайнятості, трансформація Держпраці та розширення ролі територіальних громад, особливо у запровадженні локальної аналітики ринку праці.
Водночас народна депутатка України, голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова наголосила, що проєкт Стратегії не враховує багатьох реальних форматів праці, у яких нині зайняті українці.
"Комітет також описує ті види зайнятості, які не були визначені в українському законодавстві, а саме: домашню, дистанційну роботу, аутсорсинг, аутстафінг, можливість комбінувати різні формати зайнятості тощо. Ця стратегія не до кінця враховує ці види зайнятості, де українці реально працюють", – зауважила Третьякова.
На її думку, ринок праці має функціонувати здебільшого за ліберальним принципом, а держава повинна втручатися лише для захисту прав і запобігання дискримінації.
Ухвалення нової політики зайнятості та створення конкурентних умов праці є важливим індикатором виконання зобов'язань України в межах Ukraine Facility, але поки документ не затверджений українським урядом. Також проєкт Стратегії очікує висновку Європейської Комісії.
Раніше повідомлялося, що в 2025 році низка професій на українському ринку праці показує помітне зменшення кількості вакансій порівняно з 2021 роком.
До того Державна служба зайнятості України назвала найпоширеніші пропозиції роботи, для яких потрібна вища освіта.
Перед тим повідомлялося, що в Україні розпочалося масштабне дослідження ринку праці 2025-2026 років.
До того стало відомо, що Державна служба зайнятості запустила новий інструмент для пошуку роботи на основі штучного інтелекту. Такий цифровий помічник має спростити процес пошуку вакансій.
Пізніше Державна служба зайнятості запустила новий сервіс "Тренди ринку праці" в розділі "Статистика", де щомісяця будуть оновлюватися показники ринку зайнятості та роботи служби.
Щоб не сиділи по домівках, та бюджет прожерали, а пахали до останнього свого дня?
Точнісіньок так й мамочок-дикретниць, всіх на соцроботи!
В трудові табори, по-китайській схемі!
Всі до кайла та лопати!
зедебіли все з мокшан копіюють..
Чи Ви забули як олігархи публічно закликали завозити іноземців - їх хвилює лише надприбуток ....
І О ДИВООО!
Українське, економічне.
З зряплатою- як у Сомалі чи Руанді, чи може трюмпель колумбійців з мексіканцями підкине.
ТАКИ ТАК!!
Ще є сирійці і афганці і просто камбоджійці - там ТЕЖ війна.
ЗАТО ЯК ми їх українсько навчимо говорити!!
Головне - аби за миску супу працювали - а то етнічні - ТАКі балувані!!!!
Пагтіє свєтіт, роса бож'я журчіт..