Кабмін у новій стратегії прогнозує повернення в Україну 3,1 мільйона громадян. Як це вплине на ринок праці?

Кабінет Міністрів прогнозує, що після завершення війни в Україну повернуться 3,1 млн українців.

Відповідні дані були представлені в стратегії "Економіки майбутнього" для України на основі аналітичних даних Світового банку, над якою український уряд працює спільно з іноземними партнерами.

"В основу цієї стратегії закладено правила Європейського Союзу – насамперед побудову конкурентної та інвестиційно привабливої економіки з сильними інституціями та динамічним розвитком приватного сектору. Йдеться про розвиток оборонних технологій, енергетику, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали", – зауважила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

Скільки українців за кордоном

Як повідомлялося, в Європейському Союзі станом на 31 березня 2026 року загалом 4,33 млн громадян країн, які не входять до ЄС, що виїхали з України, мали статус тимчасового захисту.

Національний банк України зі свого боку прогнозує, що повернення українських біженців розпочнеться в 2027 році, очікується, що повернуться близько 100 тис. осіб.

Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін згодом заявив, що після завершення активних бойових дій в Україну планують повернутися близько 2 млн людей.

У середині травня 2026 року в дослідженні Управління Верховного комісара ООН у справах біженців ішлося, що кількість біженців із України, яка залишатиметься в Європі до кінця 2029 року, складатиме 2,9 млн, або 56% від їх поточної кількості за сценарію "крихкого миру з поступками".

Дефіцит працівників

Свириденко, представляючи стратегію "Економіки майбутнього" заявила, що уряд має на меті підвищити середні темпи зростання ВВП до 6% на рік (із 2,5% до початку повномасштабного вторгнення), продуктивність праці – з нинішніх 1,3% до 5%, а частку інвестицій у ВВП – із 16% до 24–30% щороку.

Зі свого боку міністр економіки Олексій Соболев сказав, що проблема залучення іноземних трудових мігрантів зараз не стоїть на порядку денному. Головний пріоритет уряду – повернення українців, які перебувають за кордоном.

За словами міністра, одним із ключових викликів для бізнесу є розширення ринку праці.

"Наші розрахунки показують, що для щорічного приросту ВВП на рівні 7% Україні впродовж наступного десятиліття необхідно близько 4,5 мільйона працівників", – пояснив Соболев.

Він зазначив, що з 30 млн людей, які проживають на підконтрольній території, офіційно зайняті 10,5 млн, а ще приблизно 2,6 млн працюють у тіні.

На думку міністра, мінімум 2 млн людей, які наразі живуть в Україні, можна додатково залучити до роботи.

"Йдеться про молодь, а також про людей старшого віку – 50+. Частково це питання порушувалося в контексті бронювання, зокрема щодо людей у розшуку чи зі статусом СЗЧ. Це ті категорії, які зараз теж не задіяні в економіці. Залучення всіх цих груп ‒ наше першочергове завдання," – наголосив Соболев.

Другим джерелом поповнення ринку праці він вважає повернення українців з-за кордону.

Дозвіл на виїзд для чоловіків

У середині квітня міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що українська влада не веде переговорів із міжнародними партнерами про скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років.

Нагадаємо, з 28 серпня 2025 року чоловіків віком від 18 до 22 років включно розпочали випускати за кордон. Відповідні зміни до своєї постанови Кабмін ухвалив на виконання доручення президента Володимира Зеленського.

Вже на початку жовтня минулого року повідомлялося, що 41% роботодавців в Україні відчули вплив на заповнення вакансій від рішення про дозвіл чоловікам 18-22 років безперешкодно перетинати кордон.

Вже в листопаді канцлер ФРН Фрідріх Мерц у розмові з президентом Володимиром Зеленським обговорював питання збільшення кількості виїздів молодих українських чоловіків до Європейського Союзу. А у січні цього року Мерц прямо звертався до Зеленського з проханням обмежити виїзд молодих українських чоловіків.

"Під час тривалої телефонної розмови я попросив українського президента забезпечити, щоб молоді чоловіки, зокрема, з України не приїжджали до Німеччини у великій кількості – у дедалі більшій кількості – а служили своїй країні", – сказав Мерц.

Детальніше про це читайте в статті Бізнес Цензора "Молодь тікає з України, на заміну їдуть бангладешці та пакистанці. На ринку праці – глибока криза".

Зі свого боку Інститут демографії оцінював кількість чоловіків 18-22 років в 700 тис. Більшість із них – студенти. За словами директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, навіть із урахуванням того, що хтось міг не завершити навчання або паралельно працює, реально на ринку праці задіяно лише 200-300 тис. осіб із цієї групи.

"Якщо порівняти ці 200-300 тис. з усім економічно активним населенням, то частка молодих чоловіків складає лише 2-3%. Навіть у разі їхнього масового виїзду відчутного удару по економіці не буде. Ризик для економіки переважно в тому, що частина некваліфікованих або малокваліфікованих молодих працівників може скористатися можливістю виїхати й працювати за кордоном", – розповів він.

Тимчасовий захист

Як повідомлялося, Рада Європейського Союзу затвердила рекомендації щодо поетапного завершення дії статусу тимчасового захисту для українських біженців у ЄС після 4 березня 2027 року.

Трудові мігранти

При цьому нещодавно на сайті Кабінету Міністрів одним днем з'явилися кілька петицій щодо "Захисту національного ринку праці" та "Посилення контролю за міграцією", що зокрема пропонує посилити перевірку документів та медичний контроль у іноземців, які нібито приїжджають працювати в Україну.

Такі дії могло спровокувати те, що кілька тижнів тому відбулась зустріч голови Офісу президента Кирила Буданова з представниками бізнесу. На ній підприємці жалілись на гострий дефіцит кадрів на ринку через мобілізацію та міграцію українців за кордон.

Буданов заявив, що найближчим часом переглядатимуть список країн "міграційного ризику", що може спростити імпорт робочої сили з певних країн.

Чи дійсно в Україні відбувається масова міграція робітників з-за кордону, детально розбиралися в матеріалі "Трудові мігранти в Україні: Мізер на ринку праці та ксенофобський вайб соцмереж".

Автор: Галина Ялівець