"Сенс Банк" припинив повноваження двох представників держави в своїй наглядовій раді
Державний "Сенс Банк" із 23 липня припинив повноваження заступника голови наглядової ради Андрія Свистуна та її члена Владислава Власюка, які представляли державу.
Як ідеться в повідомленні банку в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, останнім днем повноважень Свистуна та Власюка було 22 липня, передає Інтерфакс-Україна.
Свистун і Власюк набули повноважень 23 липня 2023 року відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, таким чином вони виконували свої обов'язки три роки.
На момент припинення повноважень інших представників держави до наглядової ради "Сенс Банку" замість них не призначили.
Власюк наразі є радником – уповноваженим президента України з питань санкційної політики.
Першу після націоналізації "Сенс Банку" наглядову раду сформували в липні 2023 року.
Свистун і Власюк увійшли до неї як представники держави.
Наразі, після припинення їхніх повноважень, Віталій Зінніков залишився єдиним представником держави в наглядраді банку.
Що відбувається з "Сенс Банком"
Як повідомлялося, на початку червня наглядова рада державного "Сенс Банку" завершила внутрішній аудит, ініційований у зв'язку з інформацією, що була оприлюднена під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, матеріалами розслідувань Національного антикорупційного бюро та журналістськими публікаціями, відомими як "плівки Міндіча".
Внутрішній аудит не встановив фактів надання преференцій, застосування нестандартних умов обслуговування чи порушення внутрішніх процедур банку "щодо осіб та пов'язаних із ними компаній, які згадувалися у відповідних матеріалах".
На початку травня 2026 року голова наглядової ради "Сенс Банку" Микола Гладишенко подав заяву про відсторонення від виконання своїх повноважень за власною ініціативою на період, необхідний для з'ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної у медіа.
Виконання повноважень голови наглядової ради наразі покладено на Пьотра Новака – незалежного члена наглядради банку.
У травні Кабінет Міністрів України призначив незалежним членом наглядової ради державного "Сенс Банку" Міхаеля Вайнштейна, який у 2019-2023 роках був незалежним членом наглядової ради "Ощадбанку".
До того заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради в справі "Мідас" заявив, що з 2012 року "Альфа-Банк", який зараз називається "Сенс Банк", активно кредитував пов'язаних осіб і мав подвійну бухгалтерію.
У листопаді минулого року голова правління державного "Сенс Банку" Олексій Ступак заперечив наявність "смотрящих" від влади у банку. Він запевнив, що колишній радник наглядової ради банку Василь Веселий, якого ЗМІ називали "смотрящим" у банку, там вже не працює.
На початку травня 2026 року стало відомо, що українські бізнесмени та брати Андрій та Василь Веселі завдяки своїм зв'язкам із Андрієм Єрмаком отримали державний контроль над "Сенс Банком" та зайшли в склад власників, акціонерів "Карпатнафтохіма" саме в інтересах ексголови Офісу президента.
Згодом президент України Володимир Зеленський заявив, що державний "Сенс Банк" має бути приватизований у 2026 році.
Нагадаємо, у червні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про виведення з ринку системних банків із підсанкційними власниками, а 5 липня увів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти низки компаній,більшість з яких пов'язані з російськими олігархами Михайлом Фрідманом, Германом Ханом та Петром Авеном.
Серед них – люксембурзька ABH Holdings SA та кіпрська ABH Ukraine Limited. Саме ці дві компанії є безпосередніми акціонерами українського "Сенс Банку" (раніше – "Альфа-Банк Україна"). У липні 2023 року уряд і Національний банк завершили процедуру націоналізації Sense Bank (колишній "Альфа-Банк").
У грудні минулого року видання УП із посиланням на джерела писало, що Василя Веселого називали "смотрящім" від влади за націоналізованим "Сенс банком". При цьому Веселий ніколи не мав жодного стосунку до банківської сфери.
У січні 2025 року Агентство з розшуку та менеджменту активів уклало угоду із "Сенс Банком" для розміщення арештованих коштів.
У березні 2025 року НАЕ "Енергоатом" та державний "Сенс Банк" підписали меморандум про співробітництво для пошуку фінансування на добудову блоків Хмельницької АЕС, для чого планували купити реактори російського виробництва у Болгарії.
