Підготовка до зими: "Нафтогаз" передав МЗС перелік критично важливих міжнародних проєктів
Група "Нафтогаз" передала Міністерству закордонних справ України перелік пріоритетних міжнародних проєктів, які критично важливі для підготовки до опалювального сезону.
Про це повідомив в.о. голови правління "Нафтогазу" Сергій Федоренко під час щорічної наради керівників закордонних дипломатичних установ України.
Основні напрями
Як ключові Федоренко назвав, зокрема, такі напрямки:
- грантове фінансування для закупівлі додаткових обсягів газу;
- контракти на постачання резервного обладнання;
- технічна допомога для відновлення пошкоджених об'єктів;
- диверсифікація джерел і маршрутів постачання газу.
Водночас, як повідомили в компанії, група "Нафтогаз" пропонує партнерам спільні проєкти у видобутку, генерації та розвитку паливної інфраструктури, нові маршрути транспортування скрапленого природного газу, а також можливості найбільших у Європі підземних газосховищ.
Підтримка енергосистеми
Як повідомлялося, раніше прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що незабезпечена потреба енергетичної галузі України напередодні зими становить близько 650 млн євро.
До тог стало відомо про встановлення майже 1,8 ГВт об'єктів розподіленої газової генерації для підтримки енергосистеми України.
Як повідомлялося, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, опублікувала новий інтерактивний дашборд, який відображає структуру виробництва та споживання електроенергії.
Нагадаємо, що Нацкомісія, готує зміни до правил роботи енергосистеми. Головне нововведення – запуск механізму "гнучкого приєднання" до електричних мереж.
Підготовка до зими
На початку серпня президент України Володимир Зеленський заявив про затримки у виконанні планів підготовки до зими.
23 липня Зеленський сказав, що не задоволений виконанням Планів стійкості, які були ухвалені для того, щоб підготувати країну до зими.
"Я, чесно кажучи, між нами, поки що повністю не задоволений виконанням Планів стійкості. Я побачив відсоток виконаних робіт, нам треба дуже швидко включатись", – сказав тоді Зеленський.
Відновлення потужностей
У червні перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що Україна до 2035 року має стратегічну мету повернутися до 54 ГВт генерувальної потужності – рівня, який був до початку агресії Росії в 2014 році.
До того перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов заявив, що Україна збирається до початку опалювального сезону 2026-2027 років відновити 6,2 ГВт пошкодженої Росією генерації, 4 ГВт – вже знаходиться в ремонтах.
У травні Кабінет Міністрів України ухвалив порядок формування та використання національного резерву автономної генерації на випадок блекаутів та нових атак на енергетику.
Також повідомлялося, що уряд ухвалив зміни до умов проведення другого етапу конкурсу на будівництво нової генерації в Україні. Зокрема, загальну потужність, яка виставляється на конкурс, збільшено з 1322 МВт до 1505 МВт.
Плани стійкості
У березні тоді ще прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що на реалізацію розробленого владою Києва плану стійкості столиці потрібно 61,6 млрд грн, зокрема 10,6 млрд грн місто готове профінансувати з місцевого бюджету.
Перед тим, на засіданні Ради націоналної безпеки й оборони, були затверджені плани енергостійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім столиці. При цьому президент Володимир Зеленський знову заявив, що Київ "не підготувався до зими".
10 березня Київрада 92 голосами підтримала план енергостійкості столиці. Цей план передбачає відновлення зруйнованих мереж і побудову нових, зокрема й резервних.
14 березня президент Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 березня 2026 року "Щодо Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст".
На початку липня Кабінет Міністрів України поширив дію експериментального проєкту з реалізації планів стійкості регіонів на операторів критичної інфраструктури. Таке рішення встановлює єдині правила виконання планів і заходів зі зміцнення стійкості для всіх операторів критичної інфраструктури, які беруть участь у їх реалізації.
У середині червня повідомлялося, що егіони продовжують впроваджувати заходи, передбачені комплексними планами стійкості, а середній рівень їх виконання по країні на той момент становив 40%.
