Конфісковані Путіним підрозділи іноземних компаній допомагають фінансувати війну проти України, – Bloomberg
Російські підрозділи іноземних компаній, фактично відібрані Кремлем у власників, допомагають фінансувати розв'язану Росією повномасштабну війну проти України.
Як пише Bloomberg із посиланням на власні дані й повідомлення в російських ЗМІ, компанії, оперативне управління якими перейшло від міжнародних власників до місцевих менеджерів, витрачають мільярди рублів на фінансування російської армії.
Як відбирають компанії
За наказом президента Росії Владіміра Путіна десятки міжнародних компаній були передані під тимчасове управління.
У 2023 році Росія створила механізм, який дозволяє державі перебирати оперативний контроль над підрозділами компаній із так званих "недружніх" країн, залишаючи при цьому формальне право власності за іноземною материнською компанією.
Юридичну підставу для передачі у "тимчасове управління" майже будь-якого підприємства в РФ, яке належить бізнесу з "недружніх країн", російській владі дав президентський указ №302 від 25 квітня 2023 року.
Документ пов'язував відібрання власності в іноземців з "відповідними заходами" на "дії США, що суперечать міжнародному праву і держав, що суперечать міжнародному праву".
При цьому Путін публічно стверджує, що Кремль дбає про "сприятливі умови" для зарубіжних компаній у РФ, а західний бізнес йде з Росії з примусу своїх урядів, "трохи не плачучи".
Допомога російській армії
Зокрема, у грудні Путін передав тимчасове управління місцевим підрозділом данського виробника ізоляційних матеріалів Rockwool A/S маловідомій компанії, створеній у Москві лише за кілька місяців до цього.
Уже за кілька тижнів ця компанія перерахувала їй 600 млн руб. Кошти були призначені для придбання всюдиходів, засобів зв'язку, розвідувальних безпілотників і систем радіоелектронної боротьби.
Компанію очолює 33-річний бізнесмен Тімур Аміров, уродженець російського Башкортостану.
Пізніше Путін передав Амірову управління російськими активами нідерландського виробника фарб Akzo Nobel NV та італійського виробника електрообладнання DKC Europe Srl.
Сукупно вони пожертвували 3 млрд руб. на закупівлю обладнання для російської армії.
"Ми повністю втратили можливість відстежувати діяльність російських компаній. Про цю історію ми дізналися зі ЗМІ", – заявив представник AkzoNobel.
Після того, як Путін передав російські активи німецької торговельної мережі Metro AG під управління місцевих керівників, компанія минулого місяця пообіцяла виділити на підтримку російської армії 1 млрд руб.
Утім, підтримка армії РФ не завжди здійснюється в грошовій формі.
Так, пивоварна компанія "Балтика", яка раніше перебувала під контролем данської Carlsberg A/S, тепер виробляє для військових безалкогольний напій із вмістом вітамінів і кофеїну під назвою "Для СВОих" – назва містить відсилання до російської абревіатури "СВО" ("специальная военная операция", як у Росії називають війну проти України).
Bloomberg зауважує, що незважаючи на те, що ці виплати на потреби армії РФ виглядають незначними порівняно з державними витратами на війну – які, як очікується, цього року перевищать 17 трлн руб. ($206 млрд), – вони дають керівникам підприємств можливість наочно продемонструвати свою підтримку Росії.
Інші активи
Наразі незрозуміло, чи отримає нова російська бізнес-еліта, що сформувалася в умовах війни, контроль над іншими міжнародними активами, які, своєю чергою, можуть бути використані для підтримки армії Росії.
На початку листопада 2026 року Путін передав російські активи японського виробника сигарет Japan Tobacco International у тимчасове управління акціонерного товариства "Промышленные активы" (Industrial Assets).
в жовтні 2026 року Путін передав російські активи французького виробника підлогових покриттів Tarkett, що входить до світових лідерів галузі, у тимчасове управління товариству з обмеженою відповідільністю (ТОВ) "Керівна компанія "Центр Капітал".
у вересні 2026 року німецька мережа гіпермаркетів Metro, яка працювала в Росії з 2000 року і й мала 90 торгових центрів у 51 регіоні країни, втратила свої магазини в РФ через конфіскацію майна російською владою.
При цьому 17 вересня Путін передав російські активи швейцарської Nestle, французької Auchan та "Лемана Про" (колишнього бізнесу Leroy Merlin) у тимчасове управління "Л.Е.В. Менеджмент" під керівництвом генерал-майора Міністерства внутрішніх справ РФ Андрєя Краюшкіна.
Раніше в рамках цього самого указу під "тимчасове управління" передали пивні заводи бельгійської AB InBev та турецької Anadolu Efes.
У 2024 році влада РФ вилучила й передала компанії "Газпром" заводи побутової техніки Ariston і Bosch, де до початку розв'язаної Росією повномасшабної війни проти України випускалися холодильники та пральні машини.
У липні 2023 року аналогічну процедуру застосували до Danone Russia – найбільшого в країні виробника молочної продукції. Зрештою бізнес вартістю близько 1 млрд євро дістався людям, близьким до голови Чечні Рамзана Кадирова.
Тоді вилучли й активи данської Carlsberg, а 2022 року – фінської Fortum та німецької Uniper, найбільших західних інвесторів у російську електроенергетику.
У Кремлі пояснювали, що переведені під "тимчасове управління" компанії репрезентують "недружні" країни, які "зараз найактивніше залучені до воєнних дій" проти Росії, включно із "завданням ударів" по об'єктах "економічної інфраструктури".
У березні 2026 року повідомлялося, що в Росії у власність держави через суди перейшло понад 800 компаній.
У середині січня 2026 року російські активи данської Rockwool та польсько-американської CanPack перейшли під управління компаній із РФ.
У жовтні минулого року Центробанк Росії постановив, що держава порушила права міноритарних акціонерів у деяких вилученнях активів, які вона здійснила у зв'язку з розв'язаною РФ повномасштабною війною проти України. Це була перша помітна спроба російської еліти дати відсіч процесу націоналізації.
На початку жовтня 2025 року президент РФ Владімір Путін передав у тимчасове управління Росмайну компанію "Вонорус", що належить американському виробнику упаковки для споживчих товарів Silgan Holdings.
До того стало відомо, що Росія може націоналізувати та швидко продати активи, що належать іноземним компаніям, у відповідь на будь-які кроки Європи у напрямку стягнення заморожених російських активів за кордоном.
Зростання військових витрат та дефіцит бюджету
Нагадаємо, цивільні видатки федерального бюджету Росії – без урахування фінансування армії, виробництва зброї, силових структур та обслуговування державного боргу – у 2027 році скоротяться до 9% валового внутрішнього продукту (ВВП), що стане найнижчим рівнем із 2005 року.
Водночас наступного року Росія планує спрямувати на оборону 17,1 трлн руб. ($202,58 млрд) у 2027 році, що на 27% більше за витрати, які спочатку передбачалися бюджетом.
Зокрема міністерство фінансів Росії прогнозує дефіцит федерального бюджету у 2027 році на рівні 5,5 трлн руб. ($60,4 млрд), що відповідає 2,2% ВВП. Цей показник майже вдвічі перевищує дефіцит, передбачений чинним бюджетом, – 3,2 трлн руб. ($35,1 млрд), або 1,2% ВВП.
Водночас російські нафтові компанії наступного року зіштовхнуться з рекордною знижкою на власну сировину та суттєвим падінням доходів від експорту.
Як повідомлялося раніше, Росія з 2022 року методично закриває свої статистичні бази даних. І з кожним роком усе складніше отримувати обʼєктивну інформацію про стан їхнього бюджету, фінансової, банківської системи.
