Генеральний директор Raiffeisen не бачить ознак, що Росія може привласнити активи банку
Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International наразі не бачить ознак експропріації свого російського бізнесу.
Про це заявив генеральний директор групи Міхаель Геллерер після того, як кілька спроб австрійського банку продати цей підрозділ виявилися невдалими, передає Reuters.
"Я ніколи не отримував жодних прямих заяв із цього приводу від російської влади", – сказав Геллерер.
При цьому він визнав ризик запровадження зовнішнього управління або навіть конфіскації західних компаній у Росії.
Водночас Raiffeisen досі прагне вийти з російського ринку.
"Якби я мав можливість вийти з Росії завтра, я б це зробив", – наголосив Геллерер.
Вихід із російського ринку
Банк Raiffeisen розглядає можливість виходу з ринку Росі від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році. Утім, такий крок був би складним і вимагав би численних погоджень, зокрема з боку російської влади.
Як повідомлялося, в жовтні 2025 року банківська група Raiffeisen Bank International зазнала невдачі в черговій спробі продати частку в своєму російському бізнесі, оскільки Росія прагне зберегти ключовий фінансовий міст із Заходом.
Тоді російська влада виступила проти продажу частково тому, що вона були стурбовані тим, що придбання російським покупцем частки може призвести до санкцій Заходу проти банку.
У середині квітня 2025 року австрійський Raiffeisen Bank International призупинив спроби продати свій російський підрозділ на тлі політичного потепління між Вашингтоном і Москвою. Пізніше представник RBI спростував інформацію про призупинку продажу російського підрозділу.
У березні 2023 року австрійський Raiffeisen Bank International (RBI) оголосив, що продасть свій бізнес у Росії або виведе "Райффайзенбанк" із периметра групи до кінця року, а також скоротить ділову активність у Росії.
Однак реалізацію цих планів відклали. А з грудня 2023 року російський "Райффайзенбанк" розмістив понад 2400 оголошень про вакансії в Росії. У майже 1500 з них йдеться про вакансії для менеджерів із продажу та фахівців з обслуговування клієнтів, підрахувало видання Financial Times.
За даними Reuters, насправді Raiffeisen затягує виконання цієї обіцянки, сподіваючись дочекатися завершення розв'язаної РФ проти України війни.
При цьому Європейський центральний банк тисне на австрійський Raiffeisen Bank International, щоб він згорнув свій бізнес та вийшов із Росії. Хоча ЄЦБ не просить Raiffeisen негайно залишити країну, він хоче отримати план дій для згортання бізнесу. Такий план може включати продаж або закриття російського банку.
У травні 2024 року Міністерство фінансів США надіслало лист-попередження австрійській банківській групі Raiffeisen Bank International. Банк можуть обмежити у доступі до американської фінансової системи через його бізнес у РФ.
Наприкінці жовтня 2024 року голова RBI Йоган Штробль заявив, що австрійська група продовжує згортати бізнес у Росії, але конкретного плану виходу з країни банк досі не має, адже група не готова піти з РФ без компенсації за свій російський бізнес.
При цьому влада Росії погрожує заблокувати продаж російських "дочок" західних банківських груп Raiffeisen Bank International AG і UniCredit SpA, будь-якому покупцеві, який ризикує потрапити під санкції, повідомляло агентство Bloomberg із посиланням на джерела.
Конфіскація активів
Як повідомлялося, у вересні 2026 року німецька мережа гіпермаркетів Metro, яка працювала в Росії з 2000 року і й мала 90 торгових центрів у 51 регіоні країни, втратила свої магазини в РФ через конфіскацію майна російською владою.
При цьому 17 вересня Путін передав російські активи швейцарської Nestle, французької Auchan та "Лемана Про" (колишнього бізнесу Leroy Merlin) у тимчасове управління "Л.Е.В. Менеджмент" під керівництвом генерал-майора Міністерства внутрішніх справ РФ Андрєя Краюшкіна.
Раніше в рамках цього самого указу під "тимчасове управління" передали пивні заводи бельгійської AB InBev та турецької Anadolu Efes.
У 2024 році влада РФ вилучила й передала компанії "Газпром" заводи побутової техніки Ariston і Bosch, де до початку розв'язаної Росією повномасшабної війни проти України випускалися холодильники та пральні машини.
У липні 2023 року аналогічну процедуру застосували до Danone Russia – найбільшого в країні виробника молочної продукції. Зрештою бізнес вартістю близько 1 млрд євро дістався людям, близьким до голови Чечні Рамзана Кадирова.
Тоді вилучли й активи данської Carlsberg, а 2022 року – фінської Fortum та німецької Uniper, найбільших західних інвесторів у російську електроенергетику.
У Кремлі пояснювали, що переведені під "тимчасове управління" компанії репрезентують "недружні" країни, які "зараз найактивніше залучені до воєнних дій" проти Росії, включно із "завданням ударів" по об'єктах "економічної інфраструктури".
У березні 2026 року повідомлялося, що в Росії у власність держави через суди перейшло понад 800 компаній.
У середині січня 2026 року російські активи данської Rockwool та польсько-американської CanPack перейшли під управління компаній із РФ.
У жовтні минулого року Центробанк Росії постановив, що держава порушила права міноритарних акціонерів у деяких вилученнях активів, які вона здійснила у зв'язку з розв'язаною РФ повномасштабною війною проти України. Це була перша помітна спроба російської еліти дати відсіч процесу націоналізації.
На початку жовтня президент РФ Владімір Путін передав у тимчасове управління Росмайну компанію "Вонорус", що належить американському виробнику упаковки для споживчих товарів Silgan Holdings.
До того стало відомо, що Росія може націоналізувати та швидко продати активи, що належать іноземним компаніям, у відповідь на будь-які кроки Європи у напрямку стягнення заморожених російських активів за кордоном.
