Що буде з тарифами на електроенергію в Україні та чи варто чекати на блекаут

Автор: Владислав Недашківський

БізнесЦензор розбирався, що зараз відбувається з енергосистемою України, як її стан вплине на тарифи на електроенергію та чи варто вже зараз готуватися до віялових відключень, як це було під час "чорної зими" 2022 року.

Уранці, 8 травня, російські військові атакували об’єкти енергетичної інфраструктури у шести областях. Також є пошкодження газової інфраструктури на заході країни.

Після обстрілів Росії енергосистему України можна порівняти зі швейцарським сиром – самі дірки. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, ми вже втратили 8 ГВт генерації, що є колосальною цифрою для будь-якої енергосистеми. Він оцінює збитки тільки за останні тижні в понад $1 млрд. Прикметно, що ворог зосередився на знищенні маневрової генерації, тобто електростанцій, які зазвичай працюють лише тоді, коли є високий попит на електроенергію – пікові потреби.

Україна наразі активно співпрацює з європейськими країнами, які допомагають з обладнанням для відновлення енергооб’єктів. Насамперед ідеться про країни Балтії – Литву, Латвію, Естонію. Наприклад, Міністерство енергетики Литви запропонувало розібрати свої зачинені теплові електростанції на запчастини для української енергосистеми.

Ремонту ж потребують приблизно 50% об’єктів української енергосистеми.

Те, що не можна відремонтувати, доведеться відбудовувати з нуля. Як, наприклад, Трипільську ТЕС на Київщині, яку росіяни повністю знищили під час масованої ракетної атаки в ніч проти 11 квітня. До того, 22 березня, ворог повністю знищив Зміївську ТЕС у Харківській області. На відновлення таких об’єктів потрібні сотні мільйонів доларів. Утім, найцінніший ресурс у цій ситуації – час, адже йдеться про роки.

Потреби споживачів електроенергії наразі ж покриваються власною генерацією, імпортом та аварійною допомогою. Окрім того, сприятливі погодні умови дозволяють балансувати енергосистему завдяки потужностям з відновлювальних джерел, насамперед сонячних електростанцій.

"Влітку є певне зростання обсягів споживання електроенергії. Можливо, це буде зростання на 20-30%. У цілому ці денні піки покриватимуться приростом виробництва електроенергії на відновлювальних джерелах. Тому якоїсь критичної ситуації ми не очікуємо. Та питання ощадливого споживання буде залишатися актуальним", – каже голова Держенергонагляду Руслан Слободян.

Чи буде влітку блекаут?

Дефіцит потужності в енергосистемі України відчуватиметься ще впродовж багатьох місяців. І, за словами голови правління Укренерго Володимира Кудрицького, у певний період часу навіть максимального імпорту може не вистачити, щоб збалансувати систему.

Тотальний блекаут – це найгірший сценарій для будь-якої енергосистеми. Повністю виключати його не можна, утім такий розвиток подій наразі малоймовірний.

З іншого боку, в умовах, коли практично кожна українська ТЕС пошкоджена, доволі складно обійтися без планових відключень електроенергії. Проте наскільки масовими вони будуть – питання відкрите.

Усі наявні прогнози та розрахунки спираються на поточну ситуацію. Вона може значно погіршитися в разі нових обстрілів критичної інфраструктури. Утім, навіть за таких умов, як наголошує Галущенко, тотального блекауту не буде.

"На жаль, немає ніяких сумнівів у тому, що [російські удари] продовжуватимуться. Зараз дуже багато з’явилося експертів, і всі все знають, що завтра буде блекаут і тотальна катастрофа. Це все брехня і неправда. Тотального блекауту в країні не буде", – каже він.

Водночас міністр закликає українців підготуватися до різних сценаріїв:

"Краще бути готовими до розвитку будь-яких сценаріїв. Але енергетики роблять все, щоб ці сценарії ніколи не реалізувалися. І як показує досвід минулого року, ми своїх слів дотрималися".

Планові відключення: коли будуть?

Кудрицький каже, що обмеження електропостачання – крайній захід, який енергетики можуть застосувати для підтримки енергосистеми. Однак вони вже застосовуються насамперед для бізнесу.

В Україні проблема не тільки з генерацією, а й з можливістю передачі електроенергії через постійні обстріли підстанцій. Тому обмеження для промислових споживачів запроваджують у багатьох областях. Винятками є Харківщина та Дніпропетровщина, де обмеження зачіпають і побутових споживачів. У цих областях наразі найгірша ситуація з електрикою.

Здебільшого бізнес обмежують ввечері у пікові години, коли споживання електроенергії зростає, адже вдень проблем переважно немає. Водночас ліміти не стосуються оборонної промисловості й об’єктів критичної інфраструктури, як, скажімо, лікарні.

Загалом найскладнішим періодом відповідно до прогнозів буде липень-серпень. Адже, по-перше, в цей час через спекотну погоду завжди зростає споживання електроенергії, а, по-друге, планується виведення в ремонт блоків АЕС і ТЕС для підготовки до зими. Це погіршуватиме дефіцит потужності, який ще більше зросте з приходом холодів.

У зоні ризику перебувають прифронтові райони, де росіяни намагаються знищити все, до чого дотягнуться. Узяти, наприклад, обстріл Сумщини в ніч на 6 травня, унаслідок якого одночасно були знеструмлені понад 400 тис. абонентів у Сумах та області. Енергетикам вдалося оперативно поновити електропостачання для більшості тамтешніх споживачів завдяки резервним схемам, утім загальна ситуація залишається напруженою.

І хоч наразі масових планових відключень не передбачається, Укренерго закликає ощадливо користуватися електроенергією, особливо в пікові години – з 07:00 до 10:00 та з 18:00 до 22:00.

Чи зростуть тарифи на електроенергію?

Однією з гострих проблем вітчизняного енергосектору, яка також може вплинути на відключення електроенергії, залишаються гроші. Через кризу неплатежів компанії потерпають від браку ліквідності. Сукупні борги на ринках газу й електрики складають майже 300 млрд грн. Брак коштів у енергокомпаній, як прогнозується, створюватиме проблеми під час літніх ремонтів і підготовки до чергового опалювального сезону. Виходом із ситуації може стати підвищення тарифів на електроенергію.

З 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та теплопостачання. Водночас 1 червня 2023-го вартість електроенергії для населення зросла з 1,44 грн до 2,64 грн за кВт-год.

В оновленому Інфляційному звіті Національний банк України прогнозує поетапне підвищення тарифів на послуги ЖКГ до економічно обґрунтованих рівнів протягом кількох років, однак тарифи на електроенергію для населення зростатимуть швидше через складну ситуацію в енергетиці.

Відтермінування рішень щодо підвищення тарифів на послуги ЖКГ зумовить нижчу інфляцію, але накопичуватиме квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній.

"Це посилюватиме ризики нестабільності на внутрішньому ринку енергоресурсів, погіршуватиме інвестиційний потенціал галузі, тоді як ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє", – вважають в НБУ.

За словами голови Держенергонагляду Руслана Слободяна, підвищення тарифів на електроенергію може відбутися вже цьогоріч, оскільки є гостра потреба у великому фінансовому ресурсі для відновлення пошкоджених російськими обстрілами об’єктів електроенергетики.

"Імовірно, доведеться все ж таки розглянути можливість залучення внутрішніх резервів – переглянути тариф на електроенергію. НБУ прогнозував поступове підвищення тарифу протягом наступних років. Оскільки потрібен дійсно великий фінансовий ресурс для відновлення об’єктів електроенергетики, перший етап такого підвищення, можливо, доцільно зробити вже цьогоріч", – пояснює він.

Згідно з попередніми розрахунками, $1 млрд збитків перекрити чинним тарифом на електроенергію та наявною міжнародною допомогою неможливо.

Про підвищення тарифів на електроенергію ще в березні говорив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. За його словами розглядався тариф на рівні 3,5-4 грн за кВт-год. Утім, тоді Міненерго спростувало інформацію, назвавши її фейком.

Член парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк також раніше казав, що вартість електроенергії для побутових споживачів можуть підняти вдвічі. У такому разі тариф складатиме трохи менше ніж 6 грн.

Загалом, відповідно до розрахунків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ринкова ціна на електроенергію для населення становить 5,5-5,8 грн/кВт-год.

"До ринкового рівня тарифи на енергію, думаю, все-таки не будуть підвищувати, навіть якщо вони зростатимуть. Тому що ринковий рівень – це достатньо високий рівень, це той, по якому зараз платять промислові споживачі", – каже голова комітету Верховної Ради з енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

Він наголошує, що сьогодні рішення щодо перегляду тарифу на світло для населення немає, але йде обговорення всіх можливих джерел фінансування на відновлення енергосистеми.

Водночас директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звертає увагу, що енергетичний вимір війни на сьогодні не менш важливий, ніж лінія фронту. Адже якщо ворог зруйнує всю енергетику України, у тилу не буде можливості підтримувати фронт. Тому питання підвищення тарифів – на часі.

Децентралізація генерації і гроші партнерів

Голова Укренерго Володимир Кудрицький переконує, що єдиний спосіб захистити енергетичну систему від наслідків атак росіян – розосередження виробництва електроенергії по всій території країни.

"Зосередження генерації на декількох майданчиках – це те, що призводить до серйозних проблем при масованих ворожих обстрілах. Ми розуміємо, що єдиний сталий шлях до убезпечення енергосистеми від такого масованого терору полягає у децентралізації потужностей", – пояснює він.

Кудрицький каже, що нам необхідно побудувати сотні маленьких електростанцій, які будуть стійкішими до масованих ударів через свою розосередженість. Відповідно, атаки не призведуть до таких тяжких, як нині, наслідків для енергосистеми.

Приватні компанії вже розглядають можливість інвестування в нову розподілену генерацію. Зі свого боку Укренерго, як оператор енергосистеми, робить все можливе, щоб ці проєкти були в майбутньому прибутковими для інвесторів.

За словами Володимира Кудрицького, українській енергосистемі наразі потрібна нова теплова генерація, але не вугільна, а така, що працюватиме на відходах деревообробної промисловості, аграрного сектору тощо.

Окрім цього, енергосистема потребує газових пікерів – невеликих високоманеврених електростанцій, що працюють на газі, та систем накопичення електроенергії.

Уряд уже розглядає інтеграцію газотурбінних електростанцій до Об’єднаної енергетичної системи України. Такі турбіни служать багатьом цілям, включно з полегшенням запуску наявних електростанцій після аварій, покриттям пікових навантажень і забезпеченням резервного живлення для критичної інфраструктури.

У цьому нам допомагає Енергетичне співтовариство Європи. Наприкінці квітня Фонд підтримки енергетики України почав збирати тендерні пропозиції у межах закупівлі газових турбін для України. Процедуру закупівлі проводить проєкт "Енергетична безпека", що фінансується USAID і реалізується компанією Tetra Tech.

Володимир Кудрицький наголошує, що трансформація енергетичної системи повинна відбутися за кошти приватних інвесторів і завдяки допомозі партнерів, а не перекладатися на плечі населення шляхом підвищення тарифів.