Сирні заводи України суттєво скорочують виробництво через засилля імпорту. Як врятувати галузь

Автор: Юлiя Далецька

Унаслідок рекордного імпорту сирів українські молочні заводи вже змушені скорочувати виробництво. Якщо ситуацію не змінити, то сирні підприємства почнуть закриватися.

Цього року в Україні рекордно зріс обсяг імпорту сирів. Лише за перший квартал поставки цього продукту з-за кордону зросли на чверть, а подекуди й на 30%. Якщо наприкінці 2024 року частка імпортних сирів на полицях українських магазинів становила 37%, то наразі вона зросла вже до 50%. Левову частку імпорту, а саме 80%, займає польська продукція.

Під основним ударом опинилися саме тверді та напівтверді сорти сирів, які є традиційними для України та основним продуктом у виробництві вітчизняних підприємств.

На думку експертів, якщо ситуація не зміниться, то частка імпорту до кінця 2026 року може перевищити 60%. Це вдарить по українських заводах та зрештою призведе до їх закриття.

Як повідомила у коментарі БізнесЦензору генеральна директорка ПрАТ "Дубномолоко" (ТМ "КОМО") Агнеса Монашко, унаслідок зростання імпорту відбувається відповідне скорочення частки на ринку сирів українських виробників. А це своєю чергою вже змушує сироварів скорочувати виробництво.

"Так, наприклад, виробництво сиру ТМ "КОМО" вже скоротилось на 30%, аналогічна ситуація і в інших виробників цієї галузі", – зазначила вона.

Головною перевагою імпортних сирів на полицях є нижча ціна, тоді як українські виробники досі не можуть оговтатися від цінових коливань минулого року та економічних наслідків війни.

У 2024 року різке зростання попиту на вершкове масло у Європі стало драйвером до рекордного зростання цін на сировину в Україні. Зокрема, у четвертому кварталі вона подорожчала аж на 40%. Це змусило виробників молочки переглядати ціни на готову продукцію. Це вплинуло на виробників сиру, адже 90% собівартості цього продукту становить саме молоко.

Але навіть підвищення ціни на продукцію не врятувало товаровиробників від збитків.

"Ціну для кінцевого споживача зрештою так і не було підвищено на 40%. Ми намагались втримати покупця, але це не допомогло. На жаль, для сучасного споживача в умовах обмеженої купівельної спроможності, ціна продукту на полиці магазину – є одним з важливих факторів щодо прийняття рішення про купівлю", – наголосила пані Монашко.

Читайте також: Імпортний сир заполонив полиці в магазинах. Національні виробники б’ють на сполох

Ціни на сировину знизилися, але з огляду на значну державну підтримку галузі в Європі ціна імпортного сиру у першому кварталі 2025 року була менша за ціну сиру українського виробника. Менший попит на вітчизняну продукцію, як вже зазначалося, призводить до скорочення виробництва. А це, попереджає очільниця "Дубномолоко", може спровокувати лавинний ефект.

"Скорочення виробництва збільшує затрати на одиницю продукту, що в свою чергу знов ж таки призводить до збільшення собівартості, а відповідно зростання ціни і ще більшої втрати конкурентоздатності в боротьбі з імпортним продуктом", – зазначила вона.

Крім того, за словами експертів, навіть за рівною ціною український споживач, як правило, надає перевагу зарубіжним продуктам, адже ментально та історично наші люди вважають, що все, що з-за кордону – якісніше.

Цю тезу спростовують учасники молочного ринку. Зокрема, виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур наголошує, що українські виробники мають європейські сертифікати якості, які дозволяють їм експортувати свою продукцію в ЄС. Така оцінка можлива лише при роботі з сировиною найвищої якості.

Як зазначив БізнесЦензору Дмитро Чернов, очільник компанії Ardis Group, яка імпортує та виробляє сири, польська продукція витісняє українську не тому, що вона краща, а тому, що за нею стоїть чітка державна стратегія підтримки молочної галузі.

"Фокус – на обсягах, а не на високомаржинальних продуктах з доданою вартістю. Саме така модель дозволяє формувати дуже конкурентну ціну, цікаву торговельним мережам: вони укладають прямі контракти, отримують вигідні умови та завозять польські сири як власний імпорт. Відповідно, просування цих продуктів на полицях стає пріоритетом і для самих мереж", – пояснює він.

Читайте також: Збитки молочних переробників торік сягнули мільярда гривень, – СМПУ

В СМПУ підкреслюють, що українським сирним заводам треба звернути увагу на рекламу власного виробництва та популяризацію продукції. "Це повинна бути системна реклама і маркетингова політика з завоювання серця споживача", – каже пан Дідур.

Імпортери погоджуються, утім визнають, що українському виробнику часто бракує ресурсу або мотивації інвестувати в маркетинг, бренд чи упаковку – тому що часто теж працює з продуктом, що має низьку маржинальність. А подорожчання електроенергії, логістика та зарплати й так підвищили витрати підприємств.

Тіньова сторона медалі

Крім того, учасники молочного ринку фіксують викривлення конкуренції за рахунок "сірого" імпорту, коли продукцію завозять ніби для власного споживання, а потім виставляють на продаж у маленьких магазинах. Такі поставки можуть додавати ще до 20% частки імпорту на полицях. За даними Спілки молочних підприємств, на місяць в країну завозять до 1000 тонн "сірих" сирів.

"Інколи продавці навіть не змінюють польські етикетки. "Сірий" імпорт суттєво демпінгує ціни. Хтось сир купив, завіз без сплати ПДВ та виклав на 20% дешевше, за інші бренди. Через це вітчизняні виробники також отримують збитки", – розповів виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур.

За словами СЕО Ardis Group Дмитра Чернова, засилля контрабанди учасники ринку фіксують з перших місяців повномасштабного вторгнення.

"Ця продукція дестабілізує ринок та впливає на ціноутворення і на споживацьке сприйняття, створюючи ілюзію, що український сир надто дорогий. Це спотворює конкуренцію і створює нерівні умови для тих, хто працює прозоро", – каже він.

За словами пана Чернова, для вирішення цієї проблеми, має бути спільна позиція держави, виробників і імпортерів. Необхідна спільна стратегія – бо якщо ринок не очистити від чорного імпорту, конкуренція за якістю та смаком буде зведена до гонки цін. А це, переконаний він, є прямим шляхом до деградації всієї галузі.

Читайте також: Імпорт молочної продукції зріс до рекорду за останні три роки

Також на нерівну конкуренцію впливає тіньовий ринок сировини. Його головним постачальником є населення. За офіційними даними СМПУ, населення за 2024 рік виробило 4 млн тонн молока, але на ферми для подальшого транспортування на заводи зайшло лише 300 тис. тонн.

При цьому нелегально вироблена продукція не тільки збиває ціни за рахунок несплати податків, але є небезпечною для здоров’я через неможливість простежити виробництво.

На думку Арсена Дідура, держава цілком може активізувати внутрішні резерви для боротьби з контрабандою та контрафактом.

Як врятувати сирну галузь України

Головним козирем, який мають імпортні сири – це суттєва підтримка з боку держави, на кшталт дотацій, фіндопомоги та пільгових кредитів.

Варто зазначити, що нещодавно Міністерство аграрної політики та продовольства запустило добір заявок через Державний аграрний реєстр на дотацію для утримання корів. Також на підтримку для утримання худоби спрямовуються гранти від міжнародних партнерів. Але цього все одно недостатньо.

"Ми розуміємо, що держава наразі всі кошти витрачає на ЗСУ. І нормально до цього ставимося. Бізнес працює, сплачуються податки та фінансуються безпекові заходи. Утім, має бути хоча б подоба підтримки, яку має та ж Польща", – зазначає виконавчий директор СМПУ.

Читайте також: СМПУ про навалу імпортних сирів: Ми звернулися до прем’єра, якщо реакції не буде – українські заводи закриються до кінця року

За словами пана Дідура, держава може, наприклад, переглянути програму "Національного кешбеку". Зокрема, збільшити його з 10% до 30% тим галузям, які потребують підтримки найбільше. У молочному секторі такою галуззю є сирна. Зміна програми привернула б увагу споживачів до вітчизняного виробника, а заводи отримали б необхідну підтримку.

Інакше, наголошують в СМПУ, Україна може втратити власне сирне виробництво, що позбавить бюджет податків, а громади – робочих місць.