62% украинцев разговаривают дома исключительно на украинском языке, - опрос. ИНФОГРАФИКА
62% граждан Украины заявили, что общаются дома исключительно на украинском языке.
Об этом свидетельствуют результаты опроса группы "Рейтинг" по заказу Центра анализа и социологических исследований Международного республиканского института, сообщает Цензор.НЕТ.
Еще 27% опрошенных рассказали, что общаются и на русском, и на украинском, а 10% разговаривают дома на русском.
На вопрос "Вы давно разговариваете на этом языке или недавно специально перешли на этот язык" 93% ответили, что давно разговаривают на указанном в предыдущем ответе языке.
В свою очередь 7% отметили, что недавно сознательно перешли на указанный язык.
Среди тех, кто указал украинский язык, 8% перешли на него сознательно. А среди тех, кто указал русский язык, перешли на него сознательно 3%.
Навіть ми з тобою, зараз, спілкуємось такою "книжною" (тобто, "літературною") мовою - бо наша з тобою "розмовна" може різниться діалектичними відмінностями...
Адже у "рассєян", крім ""Словаря руссого языка" Ожегова, з його 57 тис. понять, та Даля, з його "Толковым словарём великарусскаго наречия русскава языка", з його 200 000 словами (з яких значна частина - українізмів), нічого немає... Є свідчення **********: коли Даля запитували, "Где можно услышать настоящую, природную русскую речь?", казав "Поезжайте в Киевскую губернию...". Надіюся, ти не станеш заперечувать, що "Киевская губерния" ХІХ ст. говорила УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?
Ідіоте кацапський! Не "******", а "кухлик"! І це не "чайник", а "чашка"... Ти з якої "дярьовні" вилізло?...
- Украинский язык - выдуманный! Это русский язык, испорченый поляками!
- Хорошо! Что такое "жерлянка"?
- Это такая маленькая лягушка, тёмненькая с оранжевым брюшком Живёт в лесных родниках…
- Почему так называется?
- Не знаем! Какой-то "архаизм"…
- В украинском языке родник именуется "джерело"… Лягушка, живущая в "джереле", именуется "джерелянка"… Вопрос: "Кто кому язык испортил?"
- А-а-а!!! "Бендеры"!!!
*
В те времена когда "творец великава русскава языка" - Александр Сергеевич Пушкин, пачкал пелёнки, "хахол" Котляревский написал и издал в Санкт-Петербурге на "испорченном паляками русском языке" поэму "Энеида"...
Еспера́нтоhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE#cite_note-5 [5] (есп. Esperanto - букв. «той, що сподівається»; «обнадіяний») - найпоширеніша міжнародна https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 планова мова.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE#cite_note-6 [6]
Назва походить від псевдоніма «Doktoro Esperanto». Під ним єврейський лікар-https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D1%82 поліглот https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%BA_%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D1%84 Людвік Лазар Заменгоф, творець мови, у 1887 році опублікував перший підручник з «Міжнародної мови» (есп. Lingvo internacia), за якою швидко закріпилася назва есперанто.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE#cite_note-bbc.com1-7 [7] Перша версія підручника, російськомовна (Заменгоф проживав у https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA Білостоку, що тоді входив до складу https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F Російської Імперії), отримала дозвіл на розповсюдження 26 липня; ця дата вважається днем народження есперанто.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE#cite_note-8 [8] Заменгоф прагнув створити нейтральну, легку для вивчення мову, що була би придатна для міжнародного спілкування та не витісняла інші, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 національні мови.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE#cite_note-9 [9]
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Лексика есперанто походить здебільшого з https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8 романських, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8 германських, а також https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8 слов'янських мов; https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%81 синтаксис і https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) морфологія виявляють слов'янський вплив. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B0 Морфеми не змінюються, і їх можна поєднувати майже нескінченно, створюючи слова різного значення, тому есперанто має багато зв'язків з https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8 аналітичними мовами, до яких належать, наприклад, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 китайська та https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 англійська; з іншого боку, внутрішня структура есперанто певною мірою відбиває https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8 аглютинативні мови, такі як https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 японська, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%BB%D1%96_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0) суахілі або https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 турецька.
Тобто, це своєрідний "суржик" з існуючих мов - а не якась окрема, вироблена з "нічого"...
А щодо "складності" вивчення української мови - так ти неправий... Не в кількості складів справа... В тій же російській дуже багато "умовностей" Треба вивчать окремо як слово вимовляється, а потім - як пишеться... Така сама проблема і в англійській та її діалектах...
В українській мові "Як чуєш, так і пишеш...". Так зручніше...". Так мені багато хто з іноземців, казав...
Павло Глазовий
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю. -
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє понімаю.
- Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. -
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови. -
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. -
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
Пензенська область. Росія. 1988 рік. Смт. Лопатіно. Під"їжджаю до магазину - спитаться дорогу у місцевих. Коло магазину сидять двоє чоловіків, років тридцяти. Задаю питання на "абщепанятнам": Как проехать а Русский Камешкир?" У відповідь - "буль-буль-буль..." - від молодшого. Інший підривається, і починає лупить першого, ногами: "Сколько раз тебе говорить - па-русски разгаваривать надо! Русские мы, русские!!!" Зайшов до магазину й питаю продавця: "А что это было?". "А, это два брата-мордвина... Как подопьют, так у чешут кулаки, друг об друга...".