Польша будет блокировать вступление Украины в ЕС, пока Киев не признает Волынскую трагедию, - Косиняк-Камыш
Вице-премьер-министр и министр национальной обороны Польши Владислав Косиняк-Камыш заявил, что пока Украина не признает события на Волыни в 1943-44 годах и геноцид поляков, она не будет иметь "никаких шансов" на вступление в ЕС.
Об этом он сказал на пресс-конференции, цитирует PAP, передает Цензор.НЕТ.
По его словам, его партия - Польская крестьянская партия (PSL) - поддерживает введение уголовной ответственности за пропаганду "бандеровской символики". Однако, говорит политик, такие решения не могут стать частью российской пропагандистской линии.
Косиняк-Камыш отметил, что он критически относится ко многим действиям некоторых молодых украинцев, которые "ездят по Польше на новейших автомобилях и не участвуют в защите своей родины".
"Я говорил это много раз - если Украина не примирится с геноцидом на Волыни, если не будет эксгумации или чествования памяти, она не будет иметь никаких шансов на вступление в Европейский Союз. Я выражал очень четкую и решительную оппозицию в случаях, когда каким-либо образом топталось доброе имя Польши, или делались попытки прославлять Бандеру. Я говорил об этом очень четко и определенно. Но отказ в поддержке воюющей Украины противоречит интересам безопасности польского государства. Помогать Украине, которая воюет, - это также строить безопасную Польшу", - подчеркнул вице-премьер.
Отвечая на вопрос о своей оценке инициативы польского президента Кароля Навроцкого относительно приравнивания бандеровской символики к нацистской, Косиняк-Камыш сказал, что "в условиях полномасштабной войны всегда следует быть осторожным, ведь сейчас российская пропаганда пытается убедить, что в Украине у власти фашисты".
"Бандера был преступником, это не подлежит никакому сомнению, геноцид на Волыни - один из самых страшных актов террора против нации в истории нашей цивилизации, Украина должна ответить за это, должны быть памятники, эксгумация, достойное захоронение. Мы никогда от этого не отступим", - отметил Косиняк-Камыш.
Но, подчеркнул министр нацобороны Польши, в момент, когда "россияне говорят о фашистах в Украине", нельзя "подыгрывать этой риторике".
Он добавил, что знает, как следует заботиться об исторической памяти и с чем нужно бороться -- и делает это.
"Это можно делать так, как делаем мы, как это делаю я, или же играть только на эмоциях и не достигать цели", - добавил он.
Але тоді - чому Польша повинна допомогати зараз Україні вступити у ЕС?
Якщо Держава Україна правонаступник УРСР у кордонах 91 - нехай визнає, що була трагедія та пояснить обставини. Якщо правонаступнецею не вважає - інша справа.
Різанина в Сагрині (10 березня 1944 року): Це одна з наймасштабніших трагедій, вчинених польським підпіллям. Підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських, як частина широкомасштабної антиукраїнської акції на Люблінщині, оточили та напали на українське село Сагринь. Під час нападу, який тривав кілька годин, було вбито від 800 до 1240 мирних жителів, в основному жінок, дітей та людей похилого віку. Село було повністю спалене, в тому числі церква. Вижилі свідки розповідали про надзвичайну жорстокість нападників.
Трагедія в Павлокомі (3 березня 1945 року): Загін Армії Крайової увійшов в українське село Павлокома на Підкарпатті. Після того, як жителів села зібрали в одному місці, поляки відібрали чоловіків і хлопців, яких розстріляли в місцевому лісі. За різними оцінками, було вбито від 360 до 400 українців.
Різанина в Березці (11 квітня 1944 року): Під час нападу польського загону на українське село Березка на території ********* Підкарпатського воєводства, було вбито 173 українці, включно з жінками та дітьми. За даними істориків, нападники діяли з надзвичайною жорстокістю, вбиваючи людей сокирами та іншими знаряддями. Також було спалено близько 150 будинків.
Напади на українські села в 1944-1945 роках на Холмщині та Люблінщині: Протягом 1944-1945 років підрозділи АК та інших польських формувань здійснили численні напади на українські села в цих регіонах. Метою цих нападів було витіснення українського населення та знищення його соціальної та культурної інфраструктури. Ці акції часто супроводжувалися спаленням хат, масовими вбивствами, пограбуваннями та вигнанням жителів.
* "Синя поліція" (Policja Granatowa): Це була допоміжна поліція, створена німецькою окупаційною владою з етнічних поляків на території Генерал-губернаторства (окупована частина Польщі). Хоча її основною функцією була боротьба зі звичайною злочинністю, "синя поліція" також змушена була допомагати німцям у переслідуванні євреїв, зокрема в облавах на ґетто, конвоюванні до місць страти та пошуку євреїв, що переховувались.
* Погроми та масові вбивства: Одним із найвідоміших і найтрагічніших прикладів є погром у Єдвабному, що стався 10 липня 1941 року. У цьому селі на північному сході Польщі група місцевих поляків, за наглядом і з дозволу німців, зігнала сотні єврейських мешканців до сараю і спалила їх живцем. Ця подія, викрита істориком Яном Гроссом у його книзі "Сусіди", стала каталізатором широкої дискусії в польському суспільстві про роль поляків у Голокості. Подібні інциденти, хоч і меншого масштабу, траплялися і в інших населених пунктах.
* "Мисливці на євреїв" (Szmalcownictwo): Це явище стало відомим на всій території окупованої Польщі. Шмальцовники - це люди, які шантажували євреїв, що переховувались, або поляків, які їм допомагали. Вони вимагали гроші, погрожуючи здати їх німцям. Хоча це не було масовим явищем, такі дії були надзвичайно небезпечними і призвели до загибелі багатьох євреїв.
"Суть міфу
У Катині влітку 1941 року
німцірозстріляли 11 тисяч польських військовополонених, а радянські документи з «Особливої папки № 1» сфальсифіковані.Факти стисло
Масові розстріли польських військовополонених здійснив НКВД СРСР навесні 1940 року в рамках спеціальної операції одночасно у Катині, Калініні, Харкові, Києві та інших містах
Факти докладніше
...13 квітня 1943 року світ уперше дізнався про Катинський злочин, коли окупаційна влада Третього Райху повідомила по радіо про знахідку масових поховань (10 000) убитих СРСР польських офіцерів.
СРСР уже незабаром опублікував заяву, у якій відкинув ці звинувачення і сам звинуватив нацистів у знищенні поляків.
Радянська комісія під керівництвом академіка Миколи Бурденка у січні 1944 року стверджувала: під час евакуації влітку 1941 року з прифронтової зони під Смоленськом не вдалося вивезти 11 000 польських інтернованих, які перебували у таборах ОН-1, ОН-2, ОН-3, яких згодом розстріляли нацисти.
У 1946 році СРСР намагався на Нюрнберзькому трибуналі звинуватити нацистів у знищенні поляків у Катині. Проте трибунал піддав сумніву аргументи радянської сторони та не підтримав ці звинувачення. У вироку трибуналу ці звинувачення відсутні.
Що сталося насправді. У вересні 1939 року в радянському полоні опинилися кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдатів - поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі. Більшість солдатів у листопаді 1939 року відпустили по домівках. У трьох спецтаборах НКВД - Старобільському, Козельському, Осташковському - ув'язнили 14 700 офіцерів польської армії, службовців прикордонної охорони та поліції. Іще 11 000 перебували у в'язницях Західної України та Західної Білорусі. ..."
Українська друга світова 1939- 1945
Загострення польсько-українського конфлікту в першій половині XX століття було пов'язане з національною ситуацією у Другій Польській Республіці. Паризька мирна конференція 1919 року дозволила Польщі окупувати Галичину, а Ризький мирний договір 1921 року призвів до входження до складу Польщі західних земель України, зокрема Східної Галичини, Холмщини, Підляшшя, Західної Волині та Західного Полісся. Ці території, які були етнічно українськими землями (перепис Польші в 1921 року - на Волині проживало 1 437 907 мешканців, з них Українці - 983 596 (68,4 %) та поляки - 240 922 (16,8 %)), залишилися під владою Польщі, всупереч волі українського визвольного руху, який прагнув незалежності. Нова Польська держава, надто за часів правління Юзефа Пілсудського, набрала форми авторитаризму. Польський уряд розглядав Галичину та Волинь як давні польські землі, тож намагався збільшити тут свій вплив. Для цього відбувалася колонізація (осадництво - переселення поляків на Волинь на землі, що були відібрані в місцевих українців, дискримінаційний розподіл сільськогосподарської землі на користь польських осадників), пацифікація (репресії проти соціально активного українського населення), обмеження українців у правах на освіту та радикальна її полонізація, руйнування українських храмів (особливо на Холмщині). Теж саме робив сталінський режим на сході України. Польський режим Пілсудського створив концентраційний табір Береза-Картузька та Білі Сарни для політичних опонентів. Це спричинило радикалізацію польсько-українських відносин, і зокрема знайшло відповідь у діяльності ОУН у 1930-х. Кульмінацією стало вбивство українськими націоналістами міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького в 1934 році. Революційний трибунал ОУН ухвалив рішення про замах на Броніслава Перацького як одного з головних винуватців репресивних заходів польської окупаційної влади в Східній Галичині щодо української громади. ОУН змогла набути чимало прихильників на окупованій Польщею Західній Україні через антиукраїнську шовіністичну політику польської влади. Історик Ігор Ільюшин знайшов у польських архівах документ про існування урядових планів, метою яких було звільнення «південно-східних кресів» (Волині та Галичини) Польщі від української присутності. Також він знайшов у польських архівах документ щодо плану виселення, а можливо, навіть і часткового фізичного знищення українців на західноукраїнських землях. Поляки допомагали Угорщині окупувати Карпатську Україну в березні 1939, відправивши в Закарпаття через свій південний кордон диверсійні загони. Бійців «Карпатської Січі» (збройне формування, що захищало край), особливо уродженців Галичини, що потрапили в полон полякам, часто розстрілювали на місці без суду і слідстває. Крах Польщі у вересні 1939 року тимчасово відсунув польське питання в політиці ОУН на другий план. Єдиною перешкодою на шляху до створення незалежної української держави був СРСР, тому поляки з «окупантів» перетворилися на «ворожу» нацменшину. На початку Другої світової війни розбиті блукаючі частини Війська польського та Корпусу охорони пограниччя (КОП) спорадично нападали на нелояльні до польської влади українські села.
Як кістка в горлі у поляків та волинська трагедія, а про свої злочини проти Українців - МОВЧАТЬ.. Де вибачення поляків за репресії, за вбивства Українців на окупованих нею українських землях? Обіженки рашці не висувають претензій за захоплення разом з фашистською Німмеччиною Польші в 1939 році, за збиття урядового літака з Качинським...
Це як рашка носиться з *вялікою пабєдою* над нацизмом, а ці носяться зі своєю *трагедією*
Він гарно розправляється з дрімучою руснею на своєму ютуб каналі, добре веде просвітницьку діяльність з історії (в основному 20 століття), але аналізувати, давати оцінку політичним процесам між країнами він взагалі не має професійного навику....Політика - то не його)
І на ютуб-каналі Романа Безмертного 5 днів тому непоганий сюжет вийшов про наші відносини з Польшею.
Чувак сам собі суперечить. Бо якраз тім хто їздить по Польщі бандерівська символіка по бую. ''Бандерівці'' всі зараз у нас на фронті а нема Польщі.
Єдиний рішення на сьогодні- перенести " дебати" на післі війни. Зараз поза, проти пози- це тільки красиві пози. Конструктиву- нуль.
А вже після війни можна сідідати буде- і аргумент проти аргум4нта.
Ви бажаєте, це щом ми визнали геноцидом, тоді давайте і ви визнавайте етноцидом дії поляків.
З таким же успіхом поляки можуть у німців вимагати визнання геноцидом, а ще у угорців, і так далі.
Тобі шашечки, чи їхати?
Більшість бореця за шашечки, тому і їде пішки.
Так тобі зрозуміліше буде?
Є першочергові задання для виживання для обох народів СЬОГОДНІ!!!
Копнтіь ЄС та історії країн , цих бувших часток імперій та воєн між ними ...
Національне питання історичне це круто відборювати , але не гризнею , коли ти маєш спільного вбивцю своїм націям вже сьогодні.
ШУКАТИ ТРЕБА БЛДСКУ РАШКУ у цій гризні на кінці 4-го року війни на знищення України , а слідуючою буде Польща. Тому саме група лідерів ЄС не запросила підтримувати Україну у Білому Домі .
так-так , саме в угоду Кремлю навіть на молитовний сніданок церковних конфесій не пустили опозиційних відомих громадян-віручих...
У ТРАМПІСТСЬКІЙ Америці такі сніданки не ділять демів з респами , азеублюдки це роблять СЬОГОДНІ !!! а ви про історичні суперечки двох сусідів ...
чи тут граєм в мір Україні від усіх та вся , а тут в сундуках історії розбратом обмазуємося. Розумінішими бути не намагалися , нє? Дипломатія ЄРМАКА Вам з гебенією пір"ячком
у сраку .
Чому вбили уряд Качинського ліві комуняки ? тому що знали що вони гебьонні там натворили - й праві не мовчатимуть .
Чому постгебьонні зараз перестали підтримувати ЛІВИХ, а перейшли на підтримку ПРАВИХ в усьому світі? Та тому що їм ПОХЕР, аби палало у тих, з ким ворогує Хйляндія.
1. Підтримка членства України в ЄС та НАТО
За опитуванням IBRiS (червень 2025), лише 35 % поляків підтримують вступ України до ЄС, а 37 % - до НАТО, тоді як 42 % виступають проти.
2. Підтримка військової та економічної допомоги
46 % поляків вважають, що військову допомогу Україні варто зменшити або призупинити; лише 35 % підтримують наразі економічну підтримку, тоді як 44 % - проти.
3. Прагнення миру за будь-яку ціну
Опитування CBOS (грудень 2024): 55 % поляків вважають, що головне - завершення війни, навіть якщо це обійдеться Україні втратою територій - однозначно основна зміна в суспільній думці.
Більше того, 57 % вважають, що Україна має швидко рухатися до мирної угоди; лише 31 % - за продовження боротьби без поступок.
То може в "укроконсерваторії" поряд з Польщею дипломатів треба міняти разом з вблдками Єрмакомародерії?
ну і що - то теж історія !!! й нову схожу історію зараз будує трамп !може прінціпіально розгризится з США сьогодні?
БЛДБ завжди думала чому з середовища націоналістів відданих Україні гебня знаходила для своєї агентури ? не з усіх - я думаю оці шо тут на ЦН+кремлівські боти ото вони усі й є!