Германия ответила на жалобы относительно содержания украинца по делу "Северных потоков"
Министерство юстиции Гамбурга предоставило официальный комментарий относительно условий содержания подозреваемого в подрыве газопроводов "Северный поток".
Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом говорится в ответе ведомства на запрос Deutsche Welle.
Комментарий появился после заявлений украинского омбудсмена о возможных нарушениях прав гражданина Украины Сергея К. Его адвокаты и семья заявляли о проблемах со связью, одеждой и питанием. В немецком ведомстве эти утверждения прокомментировали частично.
Позиция Минюста относительно связи и бытовых условий
В министерстве заявили, что в следственном изоляторе нет технических проблем с телефонной связью.
"Проблемы со связью возможны из-за ограниченной пропускной способности сети, но звонки не запрещены", — сообщили в ответе DW.
Комментировать индивидуальные условия содержания Сергея К. ведомство отказалось. Причиной назвали требования по защите персональных данных. Также отметили, что заключенные могут получить зимнюю обувь от учреждения.
Питание и режим содержания
В Минюсте пояснили, что некоторые виды личной обуви запрещены из соображений безопасности. В частности, это касается сапог. Они могут мешать ношению электронного браслета.
Также в ведомстве подтвердили возможность ограничения контактов с другими заключенными. Такие меры применяют только по решению суда. Что касается питания, заключенным гарантируют сбалансированный рацион. Меню включает блюда без мяса и рыбы.
- Сообщалось, что Сергея К. экстрадировали в Германию из Италии в ноябре прошлого года. Его подозревают в сговоре и диверсии против газовой инфраструктуры. Сам он отрицает свою причастность.
- Ранее его жена после личной встречи сообщила, что условия содержания мужа могут иметь признаки бесчеловечного обращения.
душові дуже зручні а те що газ йде - то бонус
Версія, згідно з якою в руйнуванні газопроводу була зацікавлена Росія, заснована, зокрема, на припущенні, що таким чином Москва намагалася позбавити «Газпром» майбутніх багатомільярдних позовів з боку німецьких та інших європейських імпортерів російського газу через зрив контрактних зобов'язань, адже підрив газопроводу - це такий форс-мажор, на який можна посилатися в арбітражних судах.
"Газпром" ще в червні різко скоротив прокачку: з 14 червня Німеччина отримувала на 40% менше газу, з 16 червня - на 60% менше. Саме тоді припинилися поставки до Франції та зменшилися до Італії.
Це збіглося точно з приїздом до Києва 16 червня Олафа Шольца, Еммануеля Макрона та Маріо Драгі.
Під час цього візиту політичні лідери трьох провідних країн Євросоюзу виступили за надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.
Твердження, що Німеччина покарала себе, відмовившись від дешевого російського газу, також є міфом, оскільки німецький уряд, підтримавши запровадження санкцій ЄС проти вугілля, нафти та нафтопродуктів з Росії, виступав проти обмежень на російський газ.
Та й Росія, навіть після руйнування «Північного потоку», могла б, якби захотіла, продовжувати постачання до Німеччини. Для цього можна було б збільшити транзит через Україну до Австрії та/або відновити поставки по газопроводу «Ямал-Європа» через Білорусь і Польщу.
Однак у Москві явно прагнули «відключити Німеччині газ», що важко інтерпретувати інакше, ніж як спробу тиску на уряд ФРН з метою змусити його скоротити або навіть зовсім припинити підтримку України.