Німеччина відповіла на скарги щодо утримання українця у справі "Північних потоків"
Міністерство юстиції Гамбурга надало офіційний коментар щодо умов утримання підозрюваного у підриві газопроводів "Північний потік".
Як повідомляє Цензор Нет, про це йдеться у відповіді відомства на запит Deutsche Welle.
Коментар з’явився після заяв українського омбудсмена про можливі порушення прав громадянина України Сергія К. Його адвокати та родина заявляли про проблеми зі зв’язком, одягом та харчуванням. У німецькому відомстві ці твердження прокоментували частково.
Позиція мін’юсту щодо зв’язку та побутових умов
У міністерстві заявили, що в слідчому ізоляторі немає технічних проблем із телефонним зв’язком.
"Проблеми зі зв’язком можливі через обмежену пропускну здатність мережі, але дзвінки не заборонені", — повідомили у відповіді DW.
Коментувати індивідуальні умови утримання Сергія К. відомство відмовилося. Причиною назвали вимоги щодо захисту персональних даних. Також зазначили, що ув’язнені можуть отримати зимове взуття від установи.
Харчування та режим утримання
У мін’юсті пояснили, що деякі види особистого взуття заборонені з міркувань безпеки. Зокрема, це стосується чобіт. Вони можуть заважати носінню електронного браслета.
Також у відомстві підтвердили можливість обмеження контактів з іншими ув’язненими. Такі заходи застосовують лише за рішенням суду. Щодо харчування, ув’язненим гарантують збалансований раціон. Меню включає страви без м’яса і риби.
- Повідомлялося, що Сергія К. екстрадували до Німеччини з Італії у листопаді минулого року. Його підозрюють у змові та диверсії проти газової інфраструктури. Сам він заперечує свою причетність.
- Раніше його дружина після особистої зустрічі повідомила, що умови отримання чоловіка можуть мати ознаки нелюдського поводження.
душові дуже зручні а те що газ йде - то бонус
Версія, згідно з якою в руйнуванні газопроводу була зацікавлена Росія, заснована, зокрема, на припущенні, що таким чином Москва намагалася позбавити «Газпром» майбутніх багатомільярдних позовів з боку німецьких та інших європейських імпортерів російського газу через зрив контрактних зобов'язань, адже підрив газопроводу - це такий форс-мажор, на який можна посилатися в арбітражних судах.
"Газпром" ще в червні різко скоротив прокачку: з 14 червня Німеччина отримувала на 40% менше газу, з 16 червня - на 60% менше. Саме тоді припинилися поставки до Франції та зменшилися до Італії.
Це збіглося точно з приїздом до Києва 16 червня Олафа Шольца, Еммануеля Макрона та Маріо Драгі.
Під час цього візиту політичні лідери трьох провідних країн Євросоюзу виступили за надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.
Твердження, що Німеччина покарала себе, відмовившись від дешевого російського газу, також є міфом, оскільки німецький уряд, підтримавши запровадження санкцій ЄС проти вугілля, нафти та нафтопродуктів з Росії, виступав проти обмежень на російський газ.
Та й Росія, навіть після руйнування «Північного потоку», могла б, якби захотіла, продовжувати постачання до Німеччини. Для цього можна було б збільшити транзит через Україну до Австрії та/або відновити поставки по газопроводу «Ямал-Європа» через Білорусь і Польщу.
Однак у Москві явно прагнули «відключити Німеччині газ», що важко інтерпретувати інакше, ніж як спробу тиску на уряд ФРН з метою змусити його скоротити або навіть зовсім припинити підтримку України.