Трамп и Зеленский могут встретиться на саммите НАТО в Турции
Государственный секретарь США Марко Рубио заявил, что президент Дональд Трамп примет участие в саммите НАТО, который состоится в Турции в июле.
Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом говорится в его выступлении во время слушаний в Комитете по иностранным делам Палаты представителей, которое цитирует Reuters.
Участие США в саммите НАТО
По словам Рубио, несмотря на разочарование в Альянсе, Соединенные Штаты остаются его членом и примут участие во встрече.
"Соединенные Штаты по-прежнему являются членами альянса НАТО, и мы будем в Турции, чтобы обсудить все эти вопросы. Президент лично примет участие в следующей встрече глав государств НАТО, где все эти моменты будут прояснены", – подчеркнул госсекретарь США.
Подготовка Турции и участие Украины
По информации СМИ, Турция готовится к саммиту и планирует усилить безопасность столицы. Речь идет об использовании систем противоракетной обороны и истребителей.
Президент Украины Владимир Зеленский подтвердил, что Украина также будет представлена на саммите. Делегацию возглавит он лично.
"БРИТАНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК НАПИСАВ НАЙКРАЩИЙ ОПИС ТРАМПА"
Хтось запитав: «Чому деякі британці не ******* Дональда Трампа?»
Нейт Вайт, красномовний та дотепний письменник з Англії, написав таку відповідь:
На думку спадає кілька речей.
Трампу бракує певних якостей, які британці традиційно цінують. Наприклад, у нього немає ні класу, ні шарму, ні холоднокровності, ні авторитету, ні співчуття, ні дотепності, ні тепла, ні мудрості, ні тонкості, ні чутливості, ні самосвідомості, ні смирення, ні честі, ні грації - усі ці якості, смішна річ, якими щедро був наділений його попередник, пан Обама.
Тож для нас цей разючий контраст кидає обмеження Трампа в незручно гостру рельєфність.
Крім того, нам подобається сміятися. І хоча Трамп може бути смішним, він жодного разу не сказав нічого іронічного, дотепного чи бодай трохи кумедного - жодного разу, ніколи.
Я кажу це не риторично, я маю на увазі це буквально: жодного разу, ніколи.
І цей факт особливо непокоїть британську чутливість - для нас брак гумору майже нелюдський.
Але з Трампом це факт. Здається, він навіть не розуміє, що таке жарт - його уявлення про жарт - це грубий коментар, неграмотна образа, недбалий акт жорстокості.
Трамп - троль. І, як і всі тролі, він ніколи не буває смішним і ніколи не сміється; він лише кричить або глузує.
І, що лячно, він не просто говорить грубими, безглуздими образами - він насправді думає ними. Його розум - це простий, схожий на бота, алгоритм дріб'язкових упереджень, імпульсивної гидоти та рефлекторної зловредності.
Ніколи немає жодного підтексту іронії, складності, нюансу чи глибини. Все це поверхнево.
Деякі американці можуть вважати це освіжаючою прямолінійністю.
Але ми так не вважаємо. Ми бачимо в цьому відсутність внутрішнього світу, відсутність душі.
Бо в Британії ми традиційно на боці Давида, а не Голіафа. Усі наші герої - відважні аутсайдери: Робін Гуд, Дік Віттінгтон, Олівер Твіст. Трамп не сміливий і не аутсайдер. Він повна протилежність цьому. Він навіть не розбещений багатій, і не жадібний товстун. Він радше товстий блідий слизняк. Джабба Хатт привілеїв.
І що гірше, для британців він є найнепрощеннішим з усіх: *********. Звісно, окрім тих випадків, коли він сам опиняється серед *********; тоді він раптово перетворюється на підлизуватого помічника.
Є неписані правила для таких речей - базові правила елементарної пристойності Квінзберрі - і він порушує їх усі.
Він б'є знизу - чого джентльмен ніколи не повинен, не зміг би і не став би робити - і кожен його удар нижче пояса.
Він особливо любить кОпати вразливих, безголосих або жінок - і він кОпає їх, коли вони безпорадні, лежать на землі.
Тож той факт, що значна меншість, можливо, третина американців, дивиться на те, що він робить, слухає, що він каже, а потім думає: «Так, він здається мені подобається», викликає певну плутанину та чималий дискомфорт у британців, враховуючи, що:
• американці мають бути приємнішими за нас, і більшість із них такі.
• не потрібно бути особливо пильним до деталей, щоб помітити кілька вад у цій людині.
Саме цей останній пункт особливо бентежить і бентежить британців, та й багатьох інших людей також: його вади здаються досить криваво помітними.
Зрештою, неможливо прочитати жодного твіта чи почути, як він говорить одне-два речення, не зазирнувши глибоко в безодню. Він перетворює безштучність на вид мистецтва; він Пікассо дріб'язковості; Шекспір лайна. Його вади фрактальні: навіть його недоліки мають недоліки, і так до нескінченності.
Боже, у світі завжди були дурні люди, і чимало злих теж. Але рідко дурість була такою злою й бридкою, а злість і гидкість такою дурною.
Він створює враження, що Ніксон заслуговує на довіру, а Джордж Буш - розумний. Насправді, якби Франкенштейн вирішив створити монстра, повністю зібраного з людських вад, він би створив Трампа.