РУС
5011 посетитель онлайн
Разведчик 95-ой бригады Иван Трембовецкий: Как мы выходили из Дебальцево Год назад, после Майдана, когда началась эта заварушка с Крымом, мы пошли с друзьями в военкомат и записались в добровольцы с таким условием, что если воевать, то воевать, а если документы писать, то сами пишите. Нам через месяц позвонили, пригласили в военкомат и отправили в Житомир. Я попал в свою 95-ую бригаду, в которой служил срочную службу 12 лет назад, в свой батальон и разведвзвод. 64 538 94 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Пулеметчик Евгений Терехов: "После ранения я был всего в двух миллиметрах от смерти" Дольше всего мы стояли в районе Курахово, то под самим городом, то ближе к Марьинке. Еще в самом начале, когда только приехали, зашли в магазин, скупились, вышли, а ко мне подходит женщина в возрасте и говорит: "Слава Україні! И спасибо, что вы у нас есть!" Руку в карман мне засовывает, выбегает вперед, прыгает в машину и уезжает. Когда я достал из кармана деньги, то был немного ошарашен. Мы-то деньги никогда на блокпостах ни у кого не брали. 32 875 39 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Боец "Айдара" Юрий Асеев (Гуков): "Я считаю, что убийство Мозгового и моей жены совершил один из отрядов спецназа России при участии Плотницкого" В настоящий момент я пишу заявление на имя Авакова с тем, чтобы возбудили уголовное дело, так как погибли граждане Украины. Я связывался с одним правозащитником из России. Он мне дал контакт одного достоверного источника, который ответил мне, что операцию по зачистке Мозгового выполнял 29 ОСН ВВ МВД РФ из Уфы, это отряд спецов "Булат". Информация эта точная, расстрел лично санкционировал Владислав Сурков (помощник Путина), а Плотницкий был в курсе. Его люди принимали эту группу и осуществляли ее отход. 61 032 137 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Санінструктор Вадим Свириденко: "Я більш за все ціную людське життя, після того, як провів 4 доби на морозі і втратив всі кінцівки" Я не думав про смерть, бо в мене почалася боротьба за виживання.. Коли опиняєшся в такій ситуації, прокидаються якісь звірині інстинкти і психологічно відключається все. Свідомість наче атрофується. Дії зводяться до механічних. Навкруги мене лежать двохсоті, а емоцій немає. Я дивився на мертвого командира, з яким спілкувався, на людські трупи і розумів одне, що мені потрібно рятувати себе. 26 967 66 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Головний сержант розвідвзводу Василь Соколовський: "Після вибухів в аеропорту я подзвонив брату посеред ночі, щоб попрощатися" Я тоді переживав лише про те, щоб мої батьки мали що поховати. Тим більше, що моя мати вже 8 років як сліпа, а от батько помер нещодавно, у квітні. У нього був рак, і його скосило буквально за 2 місяці. О першій годині ночі подзвонив старшому брату і сказав, що всі хто міг – вийшли, тобто фактично дзвонив попрощатися. Батькам я б не зміг такого сказати. 30 634 53 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Битва за Донецкий аэропорт Истории российско-украинской войны Война 
Командир аеромобільного відділення Костя Клепач: "В Дебальцевому ми не могли зрозуміти, де наші, де сєпари - там був просто хаос" Завдання було таке: прикривати відхід наших військ з Дебальцевого. Спочатку ми разом з 30-ою бригадою проривали Логвіново. Тобто з тими, хто залишився з 30-ої бригади, бо коли ми приїхали, їх розбили: навіть командирів не залишилось, купа трупів валялася скрізь. Але разом з ними за дві доби ми пробились у село. Сєпари там бігали по хатах, як дурачки. Нам повезло, що на той момент нам не зустрілися ворожі танки, їх було чутно десь збоку, але якби натрапили на нас, нам би була ж#па. Сєпарів з села ми "викурювали" вогнеметами. 36 395 88 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Дебальцевская дуга Истории российско-украинской войны Война 
"Люди идут и не слышат снарядов: одному руки-ноги оторвало, другого сразу убило", - несколько дней из жизни поселков Водяное, Опытное, Пески - А что это Вы тут ходите? Здесь чужие не ходят - опасно! - Говорит мне темноволосая женщина лет 45 на вид. Она перебирает черешни в помещении, напоминающем сарай, во дворе своего частного дома. Нашу с ней беседу перебивают разрывы снарядов танка, которыми уже не первый день "посыпают" поселок Опытное боевики. 27 996 18 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Командир взводу Олександр Зозуляк: "Коли ворожий танк проїхав по мені вдруге, я не міг зрозуміти, чому ще досі живий" Я плигнув прямо під танк, прокрутився в повітрі і впав на ліву сторону, з кулеметом в правій руці і рацією у лівій. Вороги побачили, що я плигнув під їхню машину, розвернулися і пішли правою гусінню по окопу, вирішивши мене задавити. Танк проїхався по моїй лівій руці і нозі, тобто по всій лівій стороні. Моя каска злетіла, чоботи теж. Машина зупинилася і потім задом наїхала на мене ще раз. Я опинився під ним. Гусінь ішла якраз біля голови. Але я повністю був при свідомості, тобто все відчував, бачив і чув. 77 867 146 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Як намагалися деблокувати Дебальцеве 12 лютого, - розповідь заступника комроти Романа Гаврильчака Ми почали самостійно розбиратися, як пройти мінне поле під Логвиновим. Я не розумію, як могли туди кинути людей без розвідки, тому що нам про нього ніхто не повідомив. Визначили місце, де можна його обійти, але на тому боці села працювали наші міномети. Ми з хлопцями передали по рації, з якої причини не можемо увійти в село. Нам сказали чекати наказів. Не дочекавшись ніяких відповідей, ми продовжували стояти на місці. Це була висотка, з якої проглядалася відстань до 5 км. Через деякий час з сепарської території до нас почали прилітати "урагани". Було зрозуміло, що вороги нас побачили. 23 612 40 Общество 
Главный сержант роты Анатолий Свирид: "В аэропорту ребята умирали, тогда я взял белое полотнище и пошел к сепарам договариваться о коридоре" 20 января утром они частично угомонились, а потом был большой “бабах". Я как раз разговаривал с Психом Игорьком, медиком нашим, и с Крабом. Так мы все втроем и полетели. Я за что-то зацепился ногой и висел головой вниз, наверное, это меня спасло. Лицо посеченное было, кровь один глаз заливала. Когда отцепился, обнаружил, что в правой руке у меня осколки и открытый перелом. А ор вокруг такой сильный стоял: “Пацаныыы.... пацаны... где моя рука....где моя нога”, - кто что кричал, б#ядь, это капец. 90 299 270 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Солдат Евгений Кравчук: "Во время мощных обстрелов в Песках я сказал товарищам, что Бога нет, иначе он не допустил бы того, что там творилось" Все говорят, мы должны победить, мы выиграем в этой войне, а мы на сегодняшний день не знаем, что такое победа: отбить Донецк, Луганск, или оставить те рубежи, что есть? Мы будем отбивать Крым или нет? Какие наши дальнейшие действия и в чем смысл этой победы - остановить или искоренить? Если нам скажут, что мы сдадим Луганск и Донецк, как я буду смотреть своим друзьям в глаза, с которыми я находился там на передовой, которые родом с Востока? Я с ними простоял практически полгода и мы воевали чтоб вернуть их дом, а получается то, что мы провоевали, многие погибли, а теперь мы все отдадим. А зачем мы тогда вообще стояли? Я за справедливость, а там многие люди не голосовали, многие не хотят этого и не хотели. Моя победа – это отстоять территорию, которая была нашей. 33 255 187 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Мінометник Андрій Моруга: "Коли б’єш по своїх, розумієш, що в них там настільки жорстко, що вже визивають артилерію на себе" Територія аеропорту, яку ми тримали, обстрілювалась щодня з усіх видів артилерії з чотирьох сторін. Були дні, коли 10-15 касет "Града" лягали на наших позиціях. Касета – 40 ракет, це десь 400-500 штук в день. Вони, наче олівці, стирчали з землі. Як ми там виживали, я не знаю. "Двохсотих" складали в холодильники із-під морозива "Ласунка" і підключали їх до генератора, щоб хоч якось зберегти пацанів і додому відправити. А останки тих 49 хлопців, що зібрали з літака, поки Червоний Хрест не забрав, лежали у причепі 5 днів. Ми їх туди поскладали. Окрім холодильників, загиблих складали в ящики з-під мін. 30 989 47 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Кулеметник Станіслав Стовбан: "Коли сєпарський снайпер побачив у нас, поранених, гранати, навів на мене СВД, хотів добити" Другий вибух словами не описати, бо я летів так, що в польоті перегнав стелю. Вона розкололася і по одній половині плити я скотився вниз, а друга половина мені на ноги з’їхала. Я не одразу зрозумів, що мені ноги придавило, больових відчуттів спочатку не було, просто кров з вух пішла, бо сильно контузило. А сєпарскі вбиті падали на нас з даху, - це колосальна кількість людей. Їх там багато назбиралося, бо вони трупи своїх загиблих звідти не забирали. Я був дуже вражений цим видовищем. З одного боку радів, а з другого боку – це просто жах. 63 458 66 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Доброволец Валера (Шульц): "Мне больно, когда говорят про Донбасс: "Да обмотайте его проволокой нафиг, и пусть живут себе сами!" Когда мне задают вопрос: "Зачем тебе это все?" , я говорю: "Вы когда-нибудь жили в России? А я там жил. И не как гастарбайтер, который ест "Мивину" и отсылает деньги. Я жил на своей родине полулегально, я видел этот бардак, когда у меня там маму погубили. Это в стране, где всем забивают голову каким-то несметными богатствами, нефтью и газом. И я очень не хочу, чтоб такая жизнь была здесь. Я видел тот русский мир, с умирающими стариками. Жил в полузаброшенных городах, в селе, где рядом со мной умирающая бабушка обитала, а я ей воду носил. Там нет ни газа, ни воды, ни черта вообще. Мне ее жалко было. Зачем мне тот мир нужен? 64 292 293 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Старший лейтенант Петро Мотрук: "Коли загинув комбат, я ніколи не бачив, щоб плакала така кількість чоловіків одночасно" Ми спілкуємося з місцевими, намагаємося показати відео з дому, показуємо їм фото нічного Львова, Києва, Дніпропетровська. Вони дивляться це відео і фото – впадають у шок і питають: "Неужели, у нас на Украине такое может быть?" Тобто нічний Львів для них - це якесь європейське місто. А коли питаємо, чому вони проти Європи, в них відповіді немає, окрім того, що навіщо вона їм. Але виявляється, що ці люди просто не їздили нікуди далі за Луганськ. Або кожний другий працює в Москві. Але хіба це вихід - працювати в іншій державі замість своєї? І навіщо було війну запрошувати до себе додому? 42 674 51 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Корректировщик огня Денис (Клещ): "Я был на вышке в аэропорту, когда она рухнула, а для руководства я - дезертир" По выходным у врагов было что-то вроде "сафари", когда приезжали представители России, какие-то мажоры и открывали по нам огонь. Они просто платили деньги "ДНРовцам" или привозили какую-то гуманитарную помощь, взамен на "пострелять по украинцам". Но среди них было несколько таких неудачников, которые там и остались, думая, что мы не умеем воевать. 188 156 127 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Битва за Донецкий аэропорт Истории российско-украинской войны Война 
Город Счастье – это лотерея. Кому-то повезло выжить, а кому-то нет В сопровождении совсем юного солдата 92-ой бригады Максима я прогуливаюсь по Счастью, маленькому городу на востоке Украины. Ходить одной и с фотоаппаратом здесь считается небезопасным, "настроения в городе разные, как и люди. Мало ли что", - сообщили мне военные. 67 086 124 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Солдат Евгений Ковтун: "Идти по взлетке – это 99 из 100 – смерть, но я понимал, что погибну с оружием в руках, и в плен меня не возьмут" Среди парней никто не был в стороне, даже раненые ребята, которые были в сознании, старались помочь - заряжали боекомплект, передавали магазины, чистили оружие, все были задействованы, как на конвейере. Практически каждый из нас думал, что мы погибнем и никто про наш подвиг, возможно, никогда не узнает. Но мы знали себе цену, знали за что стоим, да и просто дошли до такой грани, когда понимая, что нас может ждать, остается только одно - воевать до конца. 79 717 143 Ранее в тренде: Битва за Донецкий аэропорт 
Радист Вася Белень: "У полоні я був змушений прочитати текст на камеру для LIfeNews: "Дивись, Порошенко, що ти зі мною зробив!"" Ще в Алчевську до мене прийшов якийсь дядько і сказав, що він зі служби безпеки "ЛНР". Підійшли й журналісти з "Лайфньюз" і кажуть: "у нас тут є текст невеличкий, якщо зараз на камеру почитаєш – все з тобою буде добре, додому відпустимо". А у мене стан був тоді важкий. Думаю, що мені робити? 98 501 200 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Помощь раненым Истории российско-украинской войны Война 
Замкомбата Валерий Левченко (Парус): "Услышали обращение: "Я русский офицер, предлагаю всем сдаться!" Мы его послали и начали бой" Когда шел первый "гумконвой", поступил приказ разминировать дорогу, дать пройти "гуманитарной помощи". На день мы ее разминировали, а на ночь заминировали снова. То открывали поля, то закрывали. А конвой пошел, получается, где-то со стороны Станицы Луганской, по каким-то полевыми дорогами. Параллельно с ним зашла бригада русских войск. 73 039 107 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Замполіт Сергій Конох: "Найважче на війні – повідомляти дружинам, що їхні чоловіки загинули. Цього ніде не вчать" Коли мене пораненого хлопці закинули в машину, на вулиці тоді було мінус 15. Хоча я і не дуже великий, а ноги з машини стирчали. Мені так хрєнуватєнько було, на обох ногах жгути, підвестися не можу. Я їду і думаю: "Від втрати крові наче не помру, а от відмерзнути ноги можуть". А хлопчина-медик, який зі мною їхав, маленький такий, низенький, намагався мене підтягти, а в мені 100 кг ваги. Тоді він взяв свою куртку і намотав на мої ноги. Так і доїхали з Пісків у Селідово. Для мене цей хлопчина - приклад наших медиків. 13 532 19 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Священик, волонтер Олексій Федченко: "Якщо зараз мене повернути в Дебальцеве, я б тягнув людей за петельки і голосно кричав: "Біжіть звідси, поки є можливість!" Я здригався, коли десь поряд вибухав снаряд, бо йшов такий дзвін, що різав по вухах. Але я бачив людей, в тому числі і дітей, які вже не здригались, і це не тому, що вони звикли до вибухів, а тому, що це вже дуже глибока травма! Спочтаку можна подумати: які сміливі люди і який несміливий я. Але ці люди здригаються, коли закривають очі, вони не можуть спати. 22 013 64 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Дебальцевская дуга Истории российско-украинской войны Война 
Молодший сержант Богдан Лях: "Ми викликали артилерію на себе. Здалося, що тут моє життя і закінчиться" Нас взяли в кільце, блокпости почали зносити. Серед тих, хто нас захоплював, точно були чеченці і псковська рота десантників, але з них мало хто залишився живий. Вони приїхали на своїх найновіших танках Т-90, і їх було немало. Почалися бої, які точилися до темряви. Дехто дотемна встиг вирватися з термінала. А ми оборонялися до кінця. 47 198 72 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Доброволець Валерій Марянець: "У полон я вдруге не здамся, краще підірву себе" Я – звичайний солдат. Родом з Закарпаття, але в Києві живу вже протягом 20 років. До війни я працював в "Епіцентрі" продавцем. Коли почався захват Криму, я звернувся у військкомат, вони мене записали і сказали: "Чекайте - ми вам подзвонимо". Я чекав близько трьох місяців, а у червні пішов записуватись у Нацгвардію, але потрапив у батальйон "Донбас". 70 676 199 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
"Солдатом быть хорошо, но иногда умирать надо". Заметки из "зоны АТО" За несколько суток, проведенных с волонтерами на востоке Украины, журналисту Цензор.Нет удалось пообщаться с детьми, которые пережили бомбежки, посчитать беспилотники над своей головой, узнать у солдат о плюсах работы безграмотного командования и заблудиться ночью в районе территории сепаратистов. 45 987 67 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Волонтеры для армии Истории российско-украинской войны Война 
Позывной Рахман: "Когда меня засыпало в аэропорту, подумал: "Хорошо, что 2 автомата рядом – смогу отстреливаться!"" Я родом из Днепропетровской области. Учился в военном училище, потом армия, а в 2009 ушел на пенсию майором. Когда началась война – я сам призвался. Мне предлагали разные добровольческие батальоны, но это не мое. Хочешь воевать – иди в армейские части. Я армию люблю во всех ее проявлениях: и в плохих, и в хороших. 100 991 130 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Истории российско-украинской войны Война 
Солдат Андрей (Север): "Из-под завалов в аэропорту мы достали не всех, но каждого, кто подавал голос, вытащили точно" Я понимал, что бросать ребят в аэропорту нельзя, им деваться некуда. Они устали, потому что некоторые по 2 недели там находились. Когда все время стреляют, ты нормально не спишь, не ешь - не живешь, и это очень выматывает. Через 4-5 дней такого марафона человек начинает слабеть. А у сепаров на это и была нацелена тактика: во время перемирия они укреплялись даже не вокруг нас, а вдоль той дороги, по которой мы ездим, для того, чтобы отрезать ее. 49 666 68 
Солдат Максим Денисов: "Глаза я лишился, прикрывая собой командира от обстрела" В аэропорту редко успеваешь испугаться, там совсем не до этого, действовать надо было очень быстро. Ночью было тяжелее: у русских и сепаров были нормальные приборы ночного виденья. А у нас - один старенький, в который посмотрел - и его надо снимать, прежде чем стрелять. А когда убираешь прибор, глаз в темноте должен адаптироваться. По ночам по третьему, четвертому и нулевому этажу лазили сепары, оказалось, что они их минировали. А мы для них ставили там растяжки. Когда эти этажи взорвали, там оказалось много моих друзей. 23 799 50 Общество 
Дмитро Ярош: "Зараз найстрашніше - це віддати наказ, від якого можуть загинути хлопці" Від факту проголошення Незалежності в мене було певне внутрішнє піднесення, тільки я не міг зрозуміти, чи відбудуться системні зміни, бо побачив, що голосують комуністи, а для мене здобуття Незалежності — це однозначна і повна зміна системи координат. Коли повернувся додому, то побачив, що нічого не міняється: все, як сиділо на своїх місцях, так воно і сидить. 65 686 209 Политика Украины 
Командир взвода дончанин Александр Микешин: "Глядя на то, как мать и ребенок лежат в луже крови, я сказал себе, что буду воевать до конца" Когда мы брали пленных, говорили с ними, поняли, что им все равно, что происходит, лишь бы деньги платили. Мне, например, надо взять какую-то высоту, кровь из носу, и я либо погибну, либо ее возьму, а наемникам - пофиг, возьму я ее или нет. Им надо до вечера дожить, потому что вечером зарплата – и все. Но мальчиков 19-летних мне жалко. 116 031 169 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины 
И.О. комбата "Айдара" Евгений Пташник: "Герои - это не красивые парни, а обычные ребята, которые стоят насмерть" Сам я - русский, родился в Майкопе, но в 80-х переехал в Кировоград. А недавно начал жить в Киеве. Я закончил Киевское высшее общевойсковое командное училище, факультет разведки. Служил в Монголии, потом в Афганистане, потом в Кировограде, в бригаде специального назначения. Потом ушел оттуда на гражданку и занялся бизнесом. А сейчас пошел добровольцем, потому что война - это работа, за которую тебе платят и не обязательно деньгами. Тебе платят уважением, даже родных и близких – это самая высокая плата. 39 977 62 Общество 
Борис Филатов: "Если бы мы потеряли Днепропетровск, Украина бы рухнула" Я думаю, что в долгосрочной перспективе у нас будет все нормально, а у России все плохо. Потому что будущее все равно побеждает прошлое, в любом случае: с точки зрения мировоззрения, с точки зрения ценностей, с точки зрения логики развития исторического процесса. Нельзя застрять в ХХІ веке в духовных скрепах и в православии – это невозможно. 223 253 396 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины 
Солдат Артем Заїка: "Я завжди з собою носив гранату. Знав, що у полон не здамся, а підірву себе" Якось потрапили ми під обстріл, і мені довелося свого товариша, який стікав кров’ю, тягнути на собі через усе поле. Він від мене був вдвічі більшим, 2 метри на зріст. У нього було наскрізне поранення руки і плеча. Добре, що в нас були американські аптечки, я засипав йому в одну рану порошок, а на другу наклав жгут. 48 178 72 Общество 
Айдарівець Богдан Коваль: "Я захищаю людей, а деякі хлопці зі сходу сидять у моєму місті і кажуть: "Пока эта хунта там воюет, мне тут хорошо" Мені інколи говорять: "Дядьку, навіщо воно тобі потрібно? В тебе – бізнес, в тебе – все добре. В нас, у Львові, немає війни, навіщо ти туди поїхав?" На такі питання в мене одна відповідь: "Це моя земля, і я її не віддам. Луганськ – це теж територія України". А найголовніше і найприємніше, коли їдеш у відпустку, до тебе у місті підбігає семирічна дівчинка і каже: "Вибачте, можна Вас обійняти?". Обіймає, а потім підходять її батьки і кажуть: "Дякуємо за те, що ви нас підтримуєте". Ти стоїш з квадратними очима, нічого не розуміючи, а з’ясовується, що вони біженці з Горлівки і просто дякують, що ми їх там не кинули. 33 153 114 Общество 
Назар Барилко: "Побачити смерть в обличчя - це коли відчуваєш тепло від своєї ж крові" Тепер я знаю, що Україну взагалі покидати не буду. Хіба що виїду на протезування. Я дуже хочу, щоб закінчилась ця війна і щоб нічого і ніхто не були забуті. Мені часто задавали питання, за що ти пішов воювати? За що ти втратив ногу? Я спочатку спокійно відповідав, а потім вже з агресією, що пішов захищати своїх батьків. Щоб ніяка п’яна, накурена морда не почала вигонити їх з власної хати. Пішов через те, щоб ті, хто задають такі питання, не ховались по підвалах. Щоб вони мали можливість жити нормально, не бачачи отого жахіття, яке твориться зараз на сході. До деяких людей це доходить, а до деяких, на жаль, ні. За 500 км звідси йде страшна війна, і я не знаю, як цього можна не розуміти. 29 995 64 Общество 
Нацгвардієць Володимир Бойчук: "Я був весь порізаний. Якщо скласти всі шви докупи - вийде близько метра" Лікарня в Дебальцево – це те місце, яке я ніколи не забуду. Бог дав мені сили пережити всі ті болі, які можуть бути в тілі. Це коли вогнем горить, коли ріже, коле. Я відчував себе лялькою вуду, в яку безкінечно тикають голки, засипають каміння всередину, трощать кістки. Зламане десяте ребро без кінця нило, від нього просто відірвало шматок, і там нічого не можна було зробити. Окрім пошкоджених легень мучили болі від поранення в живіть, в який куля 5,45 залетіла навиліт, пошкодила печінку, нирку, кишківник. Сорок сантиметрів тонкої кишки взагалі вирізали, бо не було, що зашивати. 33 186 66 Общество 
18-річна доброволець Іскра: "Я нашкрябала в своєму телефоні, що не хочу помирати і всіх люблю" Війна нас змінює назавжди. Раніше я не розуміла, чому кажуть, що війна затягує. Просто ти повертаєшся сюди зовсім інший. Але бачиш, що тут нічого не змінилося. Ти бачиш ті самі незаконні забудови, які тепер прикриваються патріотизмом. Ти бачиш, що в тебе так само вимагають хабарі. А людям, які помирають за те, щоб їх не було, це важко витримати. Саме тому можна зрозуміти депресію тих, хто пройшов бої, бачив смерть і повернувся сюди. Тут інший світ. Там – жахливо, але там все по-справжньому. І це не відпускає. 36 361 76 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины Война 
Доброволец Максим Вакуленко: "Сепары заставили ползти с простреленными ногами. Я терял сознание, но думал: "Фиг вам, я хер сдохну"" Попадались, конечно, те, которые говорили: "Да я тебя зарежу…", - а были и такие, которые заходили, спрашивали, что нам надо. Общаться было проще с русскими, которые побывали в Афгане, Чечне, Осетии, чем с сепаратистами. Они знают, что такое война. У них даже к пленным отношение совсем другое, чем у этих, так называемых, ополченцев. Русские нам даже сигареты покупали, а осетинам посрать, у них одно понятие: кто больше платит, в ту сторону и стреляют. 173 477 254 
Иван Кушнерев: "Я схватил мину - и она взорвалась у меня в руках" В нынешней войне есть масса вещей, о которых мы просто не знаем и не узнаем никогда.. Просто будем помнить наших ребят, которые погибли, которые хотели, чтоб было лучше. А вот это - самое главное. У нас в стране – очень хорошие люди. Мы, наверное, сами до сих пор этого не понимали. Может быть, сами не хотели в себе это будить. Но теперь видно, что мы умеем перестраиваться, договариваться, объединяться. Значит, с нами все будет хорошо. 47 000 123 
21-летний командир танкового взвода Сергей Шовковый: "Нет ноги, но это - временные неудобства. Я - оптимист" Многие шокированы, что я так оптимистично настроен, потому что немало тех, кто спивается, грузится, в себя уходит. Замыкаются люди. А зачем замыкаться? Я - покоцаный, порезанный, похудел, но жив остался, родители живы, что еще для полного счастья надо? И если я выжил, значит, мне еще рано на тот свет. Раньше у меня была боязнь смерти, сейчас я понял, если суждено, значит суждено. Испытывать судьбу - неинтересно, но у меня выключился страх почти ко всему. Единственное, что страшно - потерять родных. 37 059 168 Общество 
Офицер Константин Панкратов: "Я – родом с востока и против отморозков, которые под прикрытием ЛНРов и ДНРов творят что хотят" Многие люди думают, что там, на востоке, все плохие, что всем местным это нравится, все этого хотят. Я часто слышу, что вот они сами виноваты. Почему из-за какой-то шайки скотин всех под одну гребенку затесали? Никто там этого не хотел, да и какому обычному человеку нужна война? Сколько людей потеряли дома, семьи! 32 327 37 Общество 
Командир противотанкового взвода Виктор: "Воевать на костылях тяжело, но я отвечаю за своих ребят" В киевском госпитале я пробыл 2 дня, а потом договорился с врачом, что могу в гипсе находиться дома. Он выписал справку, о том, что я должен проходить реабилитацию 60 дней. Но на следующее утро я поехал с волонтерами обратно на фронт. Уехал в 5 утра, так, чтоб жена не услышала. Наш командир мне запрещал возвращаться. Я просился, но он сказал, что на костылях - ни в коем случае. Когда я приехал, он сказал, что я гад, все продумал и сделал по-своему. Тем не менее, я продолжил командовать взводом. 36 780 114 Общество 
Доброволець Сашко Чуб: "Протягом трьох діб в аеропорту ми "святкували" день народження Путіна" На війні народжується відчуття духу і відчуття своїх серед своїх. Наші хлопці нікого не кидають, витягують з-під обстрілів не тільки поранених, але й тіла загиблих. Особисто для мене дуже важливо – це друзі і честь. Я знав, куди йду і що на мене моїм друзям і моєму народу не похєр. І тому саме зараз я розумію, що таке друзі. 33 729 42 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины 
Солдат Юра Шипітко: "Щоразу, коли я лягав на операційний стіл, просив не ампутувати руку" Якщо я не можу захищати Україну фізично, то буду активістом. Людей треба тормошити. В мене багато хто питає, який толк, що я був на війні, окрім того, що здобув каліцтво. Деякі люди думають, що якщо ми живемо на самому заході, то нас це не торкнеться, і їм все пофіг. Тому я пояснюю всім, кому тільки можна, що найстрашніше тепер – залишатись байдужим. 25 147 52 Общество 
Партизан Сергій: "Ми помітили, що в одного танка відкритий люк, підібралися ближче і закинули всередину коктейль" З метою безпеки героя цієї історії, а також його родини, ми вирішили змінити його ім’я. Сергій живе на Львівщині. Він батько чотирьох доньок, двоє з них хворіють на цукровий діабет. Був активістом Майдану, хоча до цього переніс операцію на серці. Але усі ці обставини не заважають йому добровільно йти на фронт. Ми розмовляли з ним, коли він приїздив до Києва, а зараз Сергій вже вдруге з друзями перебуває на сході, під Маріуполем. 104 423 101 
Доброволец Амина Окуева: Я бы хотела, чтобы пала Российская империя в том виде, в каком она существует сейчас Мне нравится военное дело. Я не исключаю, что после окончания войны я свяжу свою жизнь либо с военной медициной, либо поеду в какую-нибудь горячую точку с какими-то миротворческими подразделениями. Мне нравится это ощущение, этот адреналин, этот драйв, который бывает на фронте, но при этом я должна обязательно понимать, что мы воюем за справедливость. То есть не война ради войны. Мне важно понимать, что мы стоим за правое дело. 56 281 260 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины 
Полковник Василь Рогатюк: "Серед загиблих на війні багато медиків. Терористи спеціально полювали на швидкі" Військова медицина перед війною майже перестала існувати. Нам вдалося розшукати начальника Чернівецького військового госпіталю, якому довелося з нуля організовувати медичну допомогу на передовій і відправляти на фронт найкваліфікованіших лікарів з кожного госпіталю України. Коли розпочалися бойові дії, полковник Василь Рогатюк був заступником директора військово-медичного департаменту. 13 983 25 Общество 
Командир взвода в батальоне "Айдар" Максим Козуб: Если бы сепаратисты вышли с белым флагом, я сказал бы им: "слава Богу, ребята!" Есть такая профессия – Родину защищать. Когда ты идешь воевать, ты понимаешь, что тебя могут убить, ранить. Процитирую одного человека: "Оце іноді приїздять до нас якісь долбой#би в батальйон, а сюди мають їхати люди, що готові вбивати і вмирати". В данный момент я этим занимаюсь, потому что кто-то должен это делать. И не срочники, эти 18-летние ребята, а такие, как я. Я имею армейский опыт, побывал на войне добровольцем в 93 году в Сухуми, хотя в боях там и не участвовал. Вот мы, те, кто постарше, и должны сделать эту работу. 51 722 117 Ранее в тренде: Агрессия России против Украины 
