УКР
11771 відвідувач онлайн
Втрати у період повномасштабного вторгнення та критичне мислення
Єдиний проект за підрахунками кількості загиблих, який я поважаю та якому беззаперечно довіряю - це Книга пам'яті полеглих за Україну. 5 94526
Чорна пляма
Більше, ніж 500 некрологів я написав за період з липня 2016 року й до моменту, як у лютому 22-го расєя полізла до нас з усіх боків. 5 62210Кіборг
Ця історія про кіборга. Трагедія долі одного молодого хлопця та патріота, який на початку війни проходив строкову службу у рідному місті, та залишився вірним своїй країні. Хлопець з Донецької роти строковиків, роти, що брала участь у боях за Донецький аеропорт влітку 2014-го року. Війна... 2 5926Заради майбутнього, заради життя
Такі люди народжуються лише декілька разів на епоху. Його ім'я має бути викарбоване золотими літерами на сторінках нашої історії, тому що він був одним із них, хто власними руками цю історію писав. 3 4854Алеї Пам'яті
На днях я побував на Алеї Пам'яті у Дніпрі. Дивився на світлини тих, хто пішов. Дивився на стели з обличчями, постаменти з прізвищами загиблих бійців різних підрозділів, як добровольців, так і ЗСУ, і так склалося, що навколо у той час не було нікого. На відстані десяти метрів ходили люди,... 5 2445Очі в очі
У нього залишились самотні та старенькі батьки. Татові вже за 70, він хворіє, і через це навіть не зміг приїхати з села на похорон сина. Єдиного сина, який був для нього та його дружини даром Божим, їх щастям та сенсом життя, гордістю та надією. 6 2267Вільям Уоллес
Дуже важко мені починати цей допис. Можливо через те, що я знав його, на жаль не особисто, але він був, є та завжди буде моїм другом. Що у Фейсбуці, що у пам'яті, у якій завжди лунатиме його голос. 4 7385Серце, виткане з тисячі зірок
Я не хотів багато писати за нього. Вже написано достатньо, вже всі знають, вже вчора відбулось остаточне прощання. 8700Воїн з обличчям дитини
Я не знаю, як починати такі пости. Дивлюсь на його посмішку, і всі слова випаровуються, залишаючи тільки наповнений болем та дрібними крижаними голками струмок, що тече по венах і вгризається в серце. 5 0616Прохолодна долоня смерті
Його ім'я Сашко, і більше тижня він перебував в абсолютній темряві під назвою "кома". 6 0197Яскравий спалах серед ночі
Він не одразу помер. Два рази він повертався до нас під час реанімаційних заходів, два рази уходив знову. А потім все, потім можна вже було не поспішати. 6 3417Красуня
У бригаді її називали "Красуня". Це слово не було її позивним, просто дівчина ця нею була, як зовні, так і всередині. Вона не була снайпером чи мінометником, вона не стріляла, а лікувала, але це не стало вагомою причиною для істот з протилежного боку, які вбили цю дивовижну красу. 3 8754Втомлені люди у тихих містах
Люди втомились від війни. Все частіше чутно ці слова, все сильніше охоплює байдужість, все більше відвертається облич від чергового солдата з випаленими очима, який йде назустріч. 8 58310Босоніж по битому склу
Іноді буває відчуття, як наче у тобі сидить птах, який б'є крилами та рветься на волю. Але ти змушений накинути на нього зашморг та міцно тримати усередині, терпляче очікуючи тієї хвилини, коли прийде час відпускати. 3 0564Сонячний воїн добра
Є люди, які схожі на Сонце. Ти його не знаєш особисто, ніколи з ним не зустрічався, не розмовляв, але його невидима присутність у житті відчувається у вигляді крапель оптимізму, якими наповнені твої кишені. 9221Звичайні незвичайні люди
Звикнути до війни неможливо, вона усередині кожного. І одного дня вона може завітати до вашого міста, містечка чи села у вигляді мікроавтобуса з темними вікнами, на лобовому склі якого буде білий аркуш, а на ньому - три страшні цифри. 3 7114Ванєчка
Це - Ванєчка, і йому завжди буде 22. Остання бойова втрата нашої армії у минулому році. 2 5765Безсмертя
Ця людина є окремою великою главою у повісті книги війни. І серед рядків можна знайти все, що є притаманним простій, але великій долі. Можна знайти мужність та волю, незламність та м'якість, квіти та сталь. 1 6217Той самий, вічний слід
Кожна людина прагне залишити по собі відбиток у пам'яті інших, кожній людині хочеться, щоб її не забували після того, як прийде час зійти зі стежинки життя. 5133Не бути забутим
Знаєте, що є найстрашнішим для солдата, який воює за свою країну? Якщо його загибель у бою стає непоміченою. 1 0476Пам'яті справжнього офіцера
Це околиці Шахтарська на світлині. Початок серпня 2014-го. 25-та бригада проривається з оточення, у якому перебувала п'ять днів під постійними обстрілами з Градів, танків та мінометів. 3 2874Гради у квітучих полях
Найкращий старшина Збройних Сил України. Так з великою любов'ю та повагою згадували про нього люди, яким пощастило бути з ним знайомими. 1 7746Там, ліворуч
Емблема бригади. Державний прапор. Він носив їх на грудях, прямо над серцем. Два простих татуювання, що для нього означали все. 1 4976Солдати свободи
Птахи з ароматом свободи, солдати невтомних сердець. Вони першими зустріли війну, вони останніми з неї підуть. 1 3824Гаряче сяйво під серцем
Майже два тижні минуло від його поховання, але не написати про цю людину я не можу. Слухаючи голоси його побратимів, які розказували та згадували, яке внутрішнє сяйво він мав, я чув, якою теплотою робились насиченими їх голоси, як схвильовано та без пауз ділилися вони своїми спогадами. Він... 1 0285Смак неба
Якщо рай існує, то він пахне кров'ю. І наші солдати, якими він наповнений, наші згорілі заживо у коробочках, закатовані та розстріляні у полоні, посічені осколками 120-міліметровок та Градів, вбиті кулями снайперів та чергами великокаліберних кулеметів, наші солдати стоять та дивляться униз, на... 6074Тиша лікарняних палат
Після поранення він два з половиною тижні боровся зі смертю у своєму власному бою. 1 9107Земля з-під ніг
Я люблю тебе, рідна моя. Він написав це своїй дружині за декілька днів до загибелі, і слова ці тепер поруч із нею завжди, слова ці котяться прозорими краплями по щоках та болять ліворуч у грудях. Слова ці перебивають дихання та лунають ночами з темних кутків спорожнілої назавжди кімнати. 3571Найважчий шлях
Скажи мені, за кого ти воюєш - і я скажу, хто ти. Так можна перефразувати відомий вислів у реаліях нашого, важкого для України, часу. Війна навиворіт вивернула душі, шар за шаром зняла з людських сердець усі захисні споруди, одразу показавши, хто є мильною бульбашкою у яскравій обгортці, а хто -... 7194Важкі та болючі слова
У мене тільки я та душа моя. Так казав про себе цей хлопець, єдиною мрією якого було стати щасливим. І він ним став, у нього дев'ять місяців тому народилась донечка, яка й була його маленьким щастям. Вона не пам'ятатиме батька, коли виросте, але знатиме, що за неї та її майбутнє він стояв до... 1 7864Тонкі сріблясті павутинки
Як легко казати: "я є людина", і як важко нею насправді бути. Багато хто просить про допомогу у критичних ситуаціях, але вивчає небо, коли прохають допомогти іншим. Багато кому подобається, коли його люблять, але сам любити не поспішає. 1 3535Реквієм за найкращим
Ти був кращим з кращих. Зараз буде великий текст про велику людину. Про чоловіка, який народився в іншій країні, але серце якого повністю належало нашій землі. Про бійця та патріота, про справжнього українського козака зі сталевою волею та міцним бажанням захищати Україну. 1 3046Його країна
Це - моя війна і це - моя країна.Так сказала три роки тому ця людина, яку теж можна вважати за добровольця, адже далеко не кожен знайшов у собі сили за власним бажанням піти до війська у той час, коли на фронті палала, стогнала та тремтіла земля.З таких людей й народилась сучасна сила... 3060Те, від чого не помирають
Він не дожив до кінця війни, загинувши у бою. Зачекайте. Стійте. Зупиніться. Я прошу лише хвилину Вашої уваги. Цієї хвилини вистачить на те, щоб прочитати рядки нижче, щоб подумки попрощатися з людиною, яку ви не знали і яка не знала вас, але зафарбувала своєю кров'ю холодну землю десь там, де... 1 2905Шлях до неба
На війні шлях до неба короткий та блискавичний. На війні відстань між життям та смертю дорівнює декільком ударам серця. 9525Погляд війни
Скільки їх загинуло від початку війни, а серце болить за кожним. За тими, хто залишився на Могилі у пекельному 2014-му, за тими, чия кров вкривала землю біля Логвинова взимку 15-го, за тими, хто прийняв останній бій на сплямованому червоними краплями снігу Дуги у грудні 16-го, за тими, хто впав... 1 4353Страшне материнське горе
Велика трагедія однієї української матері. Коли я слухав, як вона плаче у слухавку, розказуючи про свого синочка, мені здавалось, що це криваві сльози, настільки роздертою та поневіченою є її душа, яку спіткало страшне, нелюдське горе, що принесла війна. 3 71010Ціна безцінного
Подивіться на його посмішку. Від її чистоти починає боліти серце, і біль цей біжить по щоках, капаючи солоним розпачем та відчаєм, тому що посмішка ця залишилась тільки на світлині, що зараз перед вашими очима. 1 3513Ніхто, крім вас
Десантники не помирають, вони йдуть на небо. Ці слова знає багато хто. І для багатьох вони залишаються просто словами, адже коли нещодавно пішов на небо черговий десантник, воїн та солдат України, йому було приділено дуже мало уваги. Ім'я, бригада, загинув, поховали. Все. 1 2565Нам, небайдужим
Почну просто. Його більше немає. Він загинув в перший день останнього місяця осіні та разом із ним загинула ціла епоха. Не стало не просто сильного духом та талановитого офіцера. Не стало крил батальйону, які зрізало осколками тієї міни. Не стало чудового командира, під керівництвом якого у... 5872Наш із вами брат (пам'яті Гіоргі Саралідзе)
"За Україну!" кричав грузинський доброволець, відкриваючи вогонь по окупантах у Широкиному. 8903Живі квіти на солдатських могилах
Чоловіки плачуть. Плачуть навіть сильні чоловіки, коли помирає той, хто був взірцем справжньої людини. Коли помирає Герой. 1 63011Ми можемо, правда?
Про таких, як він, треба говорити на всіх телеканалах. Такими, як він, мають бути забиті всі стрічки новин в Інтернеті. Це ті обличчя, які повинні дивитись на нас з придорожніх білбордів. Обличчя, посмішки та очі захисників, які подбали про наше мирне життя, віддавши за це своє. 5071 Сторінка 1 з 3
більше блогів
