Польща блокуватиме вступ України до ЄС, поки Київ не визнає Волинську трагедію, - віцепрем’єр Косіняк-Камиш

Віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що доки Україна не визнає події на Волині в 1943-44 роках і геноцид поляків, вона не матиме "жодних шансів" на вступ до ЄС.
Про це він сказав на пресконференції, цитує PAP, передає Цензор.НЕТ.
За його словами, його партія — Польська селянська партія (PSL) — підтримує введення кримінальної відповідальності за пропаганду "бандерівської символіки". Однак, каже політик, такі рішення не можуть стати частиною російської пропагандистської лінії.
Косіняк-Камиш зазначив, що він критично ставиться до багатьох дій деяких молодих українців, які "їздять по Польщі на найновіших автомобілях і не беруть участі в захисті своєї батьківщини".
"Я говорив це багато разів – якщо Україна не примириться з геноцидом на Волині, якщо не буде ексгумації чи вшанування пам'яті, вона не матиме жодних шансів на вступ до Європейського Союзу. Я висловлював дуже чітку і рішучу опозицію у випадках, коли будь-яким чином топталося добре ім'я Польщі, або робилися спроби прославляти Бандеру. Я говорив про це дуже чітко і виразно. Але відмова у підтримці воюючої України суперечить інтересам безпеки польської держави. Допомагати Україні, яка воює, – це також будувати безпечну Польщу", - наголосив віцепрем'єр.
Відповідаючи на запитання про свою оцінку ініціативи польського президента Кароля Навроцького щодо прирівняння бандерівської символіки до нацистської, Косіняк-Камиш сказав, що "в умовах повномасштабної війни завжди слід бути обережним, адже нині російська пропаганда намагається переконати, що в Україні при владі фашисти".
"Бандера був злочинцем, це не підлягає жодному сумніву, геноцид на Волині – один із найстрашніших актів терору проти нації в історії нашої цивілізації, Україна повинна відповісти за це, повинні бути пам'ятники, ексгумація, гідне поховання. Ми ніколи від цього не відступимо", - зауважив Косіняк-Камиш.
Але, наголосив міністр нацоборони Польщі, у момент, коли "росіяни говорять про фашистів в Україні", не можна "підігравати цій риториці".
Він додав, що знає, як слід дбати про історичну пам’ять і з чим потрібно боротися –– і робить це.
"Це можна робити так, як робимо ми, як це роблю я, або ж грати лише на емоціях і не досягати мети", - додав він.
Гайда на гілку новин Туска обпльовувати - бо він теж пшек , ну й що що проти ПРирашистсько президента бореться - українці навіть таких не змогли вибрати, усю владу ригам віддали у вигляді Буратіно
Чому неможна залучити українських істориків, які на основі документів складуть відповідь полякам та цю відповідь не популяризують з міжнародних платформ, як ПАРЄ, ООН, тощо?
Чому досі немає відповіді на польські інсинуації?
сибігі, кислиці, маркарови сплять на жирних дупах і не виконують функціональних обов'язків.
Хочеться порадити президенту Польщі Каролю Навроцькому, який пропонує прирівняти «бандерівський символ» до символів націонал-соціалізму та радянського комунізму, спочатку розібратися з власною історією. Наприклад, з символікою елітарної польської військової частини - «Легіону Білого Орла», який поляки сформували на зразок «Waffen SS Polen», і під цією символікою служили Гітлеру.
Символи польського «Легіону Білого Орла»:
біло-червоне гусарське крило з написом «Im Dienst der Deutschen Wehrmacht» («На службі Вермахту») було символом частини Легіону. Біло-червоний польський прапор із написом «Вермахт чекає на тебе! Разом із нами воюй проти більшовиків!» був розпізнавальним знаком військових казарм.
«Ми можемо вважати, що у 2-х - 3-х млн. чоловік в Польщі є родич, який служив у Вермахті. Скільки з них знають про те, що з ними сталося? Напевно не всі. До мене постійно приходять студенти і запитують, як встановити, що сталося з дядьком, з дідом. Їх рідні про це мовчали, вони обмежувалися фразою, що дід загинув на війні. Але для третього післявоєнного покоління цього вже недостатньо» - пише професор Ришард Качмарек у своїй книзі «Поляки в Вермахті».
За даними директора Інституту Історії Сілезького Університету Ришарда Качмарека, поляки воювали за Гітлера: «на Західному і Східному фронтах, у Роммеля в Африці і на Балканах. На кладовищі на Криті, де лежать загиблі учасники німецького десанту 1941 року, я знаходив і польські прізвища. Такі ж прізвища я знаходив і на військових кладовищах в Фінляндії, де ховали солдатів Вермахту, які підтримали фінів у війні з СРСР».
Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять. Треба їх носом вмокнути в їхнє гἰмਮס!
https://www.facebook.com/share/p/1Q5qDEgkGz/
700 полюсів добровільно повідомили про легіон "Білого Орела". Близько 375 000 жителів завойованої області Польщі були включені в Вермахт. За винятком того, що майже 3/4 оголошено німецьким (Volksdeutch) походженням, тоді як 1/4 призовників було включено. Як це стосується 14 Divisie SS Galizien з 14 000 добровольців, що утворюються від кількості людей, які бажають близько 60 000 людей? Або навіть УHA, утворена німцями та близько 50 000 добровольців? Не забуваючи про такі утворення, що співпрацюють з нацистами, як українська допоміжна поліція з близько 6000 поліцейських або допоміжної поліції Шума з понад 11 000 поліцейських. Підтримує нацистських злочинців та примусовий проект до іноземної армії. Крім того, той факт, що майже 90 000 полюсів втекли з Вермахту і воювали проти Німеччини. Скільки українців, які із захопленням підтримали Гітлера, можна сказати?
1920-го Червона армія вирушає в похід на Захід. План - не Польща, а Європа. Через Варшаву - до Берліна, далі - Париж. Прямим текстом: «Шлях на світову революцію лежить через труп Польщі». Це була не просто війна. Це була фанатична революційна експансія. Саме про цю армію Ісаак Бабель напише в «Конармії» - збірці, яка не оспівує, а викриває похід більшовиків на Європу: п'яні розстріли, зґвалтування, спалені села, ікони на багнетах. Революція в образі озброєного божевілля. Більшовики наступали через Україну, і саме тут усе пішло не за планом. Армія УНР, союзник Польщі, тримала фронт на півдні - під Бердичевом, Уманню, Вінницею. Без цього фланг був би відкритим. Саме українські дивізії змусили Будьонного замість Варшави йти на Львів. Це дало Пілсудському шанс вдарити по ослабленому центру. Союз українських соціалістів з польською буржуазією виглядав абсурдно для Москви - але саме він зламав похід на Європу. До того Петлюра та Пілсудський брали Київ. У червні 1920-го до міста зайшли українсько-польські війська. Але відхід був стрімким: щоб не залишити переправу ворогу, поляки, за наказом генерала Едварда Ридз-Смігли, підірвали ланцюговий Миколаївський міст через Дніпро, не попередивши союзників. Символічний і дуже болючий момент. У серпні 1920-го, під Варшавою, Пілсудський проводить один із найсміливіших маневрів міжвоєнної Європи. Більшовицький фронт розсипається. Серед захоплених документів - архіви Комінтерну з планами майбутніх переворотів у Європі. Варшава встояла. Цю перемогу одразу назвали чудом - бо вона зупинила не лише армію, а й ідеологічну хвилю. Польща рятує себе - і відкладає радянську навалу щонайменше на двадцять років. Але вже за півроку ця сама Польща укладає сепаратний Ризький мир із Москвою. УНР до столу не кличуть. Петлюру - в еміграцію. Армію - в табори. Боротьба за свободу України знову залишилась без союзників і без гарантій. І ця незавершеність війни 1920 року - лише одна з тих, які згодом коштували Європі ще дорожче.