Окупанти знову відтерміновують псевдореферендум на Херсонщині
Заява окупантів на Херсонщині про необхідність проведення "референдуму" одночасно з окупованою Донеччиною може бути сигналом про те, що загарбники змушені вкотре перенести його терміни.
Таке переконання висловив у телеграмі перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський, передає Цензор.НЕТ.
"Заява окупаційної влади на Херсонщині про необхідність проведення "референдуму" одночасно з "днр", після "звільнення" всієї території Донецької області, є сигналом про те, що орки, можливо, змушені вкотре перенести терміни проведення "референдуму", - написав заступник голови облради.
Він зазначив, що для цього є причини: відсутність підтримки населення, нездатність сформувати хоча б мінімальну кількість виборчих комісій, розуміння того, що шоу виходить відверто убогим. І є ще одна ймовірна причина - страх політичних наслідків, коли після проведення шоу та фактично анексії Херсонської області ЗСУ деокупує регіон.
За словами Соболевського, ворогам доведеться змиритися з втратою вже нібито "своїх" територій. "Якщо це так, то вони вже розуміють, як розвиватимуться події в області, і що окупантам, що "загостилися", настав час збирати речі або ж готуватися до смерті", - зауважив заступник голови обради.
Нагадаємо, російські окупанти планують 11 вересня 2022 року провести "референдум" про анексію Донеччини, а також в Херсонській та Запорізьких областях.
За даними ССО, росіяни на тимчасово окупованих територіях провалюють не лише обсяги паспортизації, а й навіть збір паспортних даних, тому змушені збільшити масштаби підкупу населення.
https://www.facebook.com/president.ukraine/posts/628551391962088?__cft__[0]=AZXBbdmTndUdCWMyTKJt35Md0lA_8xydVcLSv3atrPpoA5qA5AyXbAExfnt1GtumFtR8YHV1Y48gqy07hWb7TjDFf0MkiVMIO-fLoZ-_WWFCNIIU0cthf3bxItZ-rWw1E6K8bWyAXbsYMLkAey8gAmMkVte2L_A6vUUAcL1wq70VbI62p7ATuBrYRQfMjIbSwkc&__tn__=%2CO%2CP-R 2 год ·
Шановні Українці. Прошу Вас прочитати Павла Тичину ще зараз, але вже очами ******** Українців.
Актуально… аж холоне кров...
Я єсть народ,
якого Правди сила!
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! - а сила знову розцвіла.
Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить - я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Московіє! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Ти думала - тобою весь з'їдаюсь? - та, подавившись, падаєш в траву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила,
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! - а сила знову розцвіла.
Сини мої, незламні українці,
я буду Вас за подвиг прославлять,- ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей з ярма спішіте визволять!
На слобожанських нивах, на подільських, на Чорнім морі
я прошу, молю! - вбивайте ворогів,
злодюг кремлівських, вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я - я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Повстань! І з ран - нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яке зерно! росиця!
Ну як не сіять? Як відсіч ворогу не дать!
І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть…
І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! - а сила знову розцвіла.
Кремлівська гнидь, тремти!
Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову!
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Павло Тичина
P.S. Це оригінал, який "совєцька" цензура переписала на свій лад. Наприклад, замість "незламних українців" були "червоні українці". Замість "Московіє" - "Тевтоніє" і так далі... Вони хотіли вбити в нас нашу девжаву, наш дух і совість!! Але ми - незламні і ми переможемо цю потвору-московську!!!
І ти продався їм, Тичино,
І ти пішов до москаля?
О, бідна мати, Україно,
В журбі головонька твоя.
В кривавім морі по коліна
Стоїть без сорому в очах
Поет, колишній наш Тичина,
І прославляє смерть і жах.
Прилюдно б'є катам поклони,
Катів виспівує в піснях.
А з-під землі ідуть прокльони
Борців, розп'ятих на хрестах.
Іудо, ти шляхетний жиде,
Пішов, повісивсь в самоті.
Павло Тичина… цей не піде -
Він сам розіпне на хресті.
О. Олесь, 1928