76% українців категорично відкидають "мирний план" Росії, - опитування КМІС
Більшість українців категорично відхиляють мирний план Росії, вважаючи його капітуляцією, тоді як найбільш прийнятним залишається спільний план ЄС та України.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), передає Цензор.НЕТ.
Ключові результати опитування:
-
76% українців категорично відкидають план Росії (у травні - 82%);
-
17% можуть погодитися на російський план (у травні - 10%);
-
39% респондентів можуть погодитися на умовний план США (у травні - 29%);
-
49% - категорично проти американського варіанту (у травні - 62%);
-
54% підтримують європейський варіант (у травні - 51%);
-
30% вважають цей план неприйнятним (у травні - 35%).
Суть умовних планів:
План США:
-
Гарантії безпеки від Європи (без США);
-
Росія зберігає окуповані території;
-
США визнають Крим частиною РФ;
-
Україна рухається до ЄС;
-
Зняття санкцій проти РФ.
План Європи та України:
-
Гарантії безпеки від ЄС і США;
-
Росія контролює окуповані території де-факто, але не де-юре;
-
Україна рухається до ЄС;
-
Санкції поступово послаблюються після встановлення миру.
План Росії:
-
Скорочення ЗСУ, відмова від НАТО;
-
Визнання всіх окупованих територій частиною РФ;
-
Повне зняття санкцій;
-
Україна рухається до ЄС (як виняток).
Заступник директора КМІС Антон Грушецький наголосив, що українці залишаються відкритими до переговорів, однак продовжують принципово відкидати капітуляцію.
Опитування проводилося серед 1022 респондентів по всій Україні (крім окупованих територій).
З того, що наразі публічно просочується після московських зустрічей і візії Вашингтону на завершення війни, сюрпризів мало : від України вимагатимуть територіальних поступок. Тут Путін стоятиме на своєму, а світ не воюватиме за наші території і не готовий нанести такий санкційний удар по псевдо імперії, який зупинив би порушення кордонів і міжнародного права.
Вважаю дуже небезпечною для України заяву про те, що ЄС не буде за столом майбутніх переговорів. Україна повинна мати сильну позицію, мова йде про європейську безпеку і тому присутність європейських партнерів - це важлива складова сталого миру. Особливо в умовах, коли фактично на Європу перекладається тягар військової підтримки Києва. Якщо правда, що ЄС погодилися на майбутній тристоронній формат зустрічей Вашингто- Київ - Москва, то це велика стратегічна помилка для України і всієї Європи. І про це треба говорити з партнерами. З 2008 року зроблено надто багато помилок, які підігравали сценаріям Путіна по розвʼязанню нових війн, пауз для нарощування сил, захоплення нових територій і нових вбивств та воєнних злочинів. Європі давно варто позбутися інфантилізму і припинити політику «виграти час за рахунок України». Це цинічна і програшна позиція. Час стати поряд, не лише допомагаючи зброєю.
Звичайно, ми не знаємо всіх деталей цих човникових розмов і кулуарних зустрічей в Москві, тому я пишу тільки про публічно озвучені деталі. Безумовно, Україна найбільше прагне миру, бо вбивають наших людей і руйнують наші міста. Але це має бути мир, а не капітуляція. А в Путіна «мир» читається поки що виключно як капітуляція Києва. Тут , на жаль, поки що нічого не змінилося.
Мої думки щодо останніх подій навколо мирного процесу. Україна прагне миру, в Путіна «мир» - це капітуляція. Вашингтон хоче компромісів виключно за рахунок Києва. Виключити ЄС з мирного процесу - велика помилка, інфантильність і недалекоглядність.
Ми маємо посилювати ЗСУ і наш ВПК. Це ключовий наш дипломат, переговорник і гарант нашого суверенітету.
надто багато пролито крові та втрачено побратимів, щоб хтось думав про капітуляцію
.
И стал пёс жить как прежде. Даже ещё лучше (с)
1. Гарантії безпеки від Європи (без США); (після капітуляції України сша вмиває руки і каже далі крутіться і захищайтеся як хочете)
2.Росія зберігає окуповані території; (рашисти отримують частину України з усіма плацдармами і готуються до нового нападу при нагоді, наприклад коли в сша президентом стане Венс, який ненавидить Україну ще більше за Тампона і зовсім немає принципів)
США визнають Крим частиною РФ; (сша визнають кордони України недійсними, а значить Україна як держава перестає існувати. Також з визнанням криму рашистським Україна втрачає вихід до Чорного моря, і отримує заборону бити по криму як вже по території Сосії.)
3.Україна рухається до ЄС; (Україна рухається до ЄС наступні 100500 років. Але підписавши капітуляцію Україна вже ніхто а Сосія переможець. І зайві проблеми і нові погрози Сосії Євросоюзу не потрібні, тому ніхто і нікуди вже залишки України не візьме)
4.Зняття санкцій проти РФ. ( Після зняття санкцій роти Сосії, армія рашистів буде вдесятеро сильніша ніж до війни, яку будуть всі боятися. Мільярди доларів московського режиму будуть кинуті на підкуп чиновників і вибори в Європі для висування своїх кандидатів. І далі вже Сосія буде диктувати умови а не ЄС чи сша)
Одним словом це повна капітуляція не тільки України а і всього світу перед московськими людоїдами, як і задумував ***** з самого початку.. І як казав Орбан, світ вже не буде таким як раніше. І навіщо було тоді воювати з самого початку щоб все здати?
Это, вообще, косметический пункт. Чтобы раскрасить посимпатичнее сдачу территорий. На #ую кацапы вертели любое де-юре. Им - де-факто новые территории, которые уже никогда к нам не вернуться и повод орать про "победили хохлов". А нам в этом "но не де-юре" что за практическая выгода?
Наша пісня гарна й нова. Зрозумійте мене правильно: я за те щоб війна припинилася якнайшвидше. Але це не привід сумніватися, ставити питання і випробовувати ідеї та заяви на міцність.
Тож зараз маємо чергову віху на горизонті - можливий саміт трьох. США, Україна та росія. Впевнений, це ідея Трампа. В американській традиції проводити такі зустрічі, бажано в резиденції Кемп-Девід. У 1978 році Картер мирив там Єгипет та Ізраїль. У 2000 Клінтон посадив за один стіл Арафата та Барака.
Ось як про можливи зустріч пише сьогодні https://www.nytimes.com/2025/08/06/us/politics/trump-meeting-putin-zelensky.html NYT.
Зустріч із Трампом означала б певну перемогу для Путіна. З моменту вторгнення в Україну він був ізольований лідерами країн НАТО, які відмовлялися мати з ним спілкуватися напряму, доки Трамп, після повернення на посаду, не розпочав вести телефонні розмови з російським лідером. Перспектива цієї зустрічі відображає глибоку впевненність Трампа в тому, що його сила переконання, особливо під час особистої зустрічі, - це єдиний спосіб досягти угоди.
Можливо, так і є. Але існує вірогідність і, думаю, дуже висока, що путін знову використає це для затягування часу, "забиття баків" пустими обіцянками і ідіотськими псевдоісторичними фантазіями. А Трамп може знову повестися на це, розгледівши в цій мішурі якісь сенс.
Якщо коротко, я не вірю в щирість намірів путіна. Але вірю в силу зброї, санкцій та Сил оборони України. Перше й друге у великій мірі залежить від США.
А предмет перемовин, фактично, звівся до 2 з половиною питань. Території, нерозширення НАТО (як на мене таке вже анахронічне питання) та зняття санкцій. Штука в тому, що це питання на користь рф. Але що отримаємо ми?
Нема тут що обговорювати.