Європейське небо стає небезпечним через російські дрони і літаки, - The Economist
Ситуація в небі над Європою в останні тижні здається нестабільною. Попри те, що НАТО на саміті минулого року декларував зобов’язання "захищати кожен сантиметр території Альянсу", це може бути справедливим твердженням для землі. І деякі члени НАТО побоюються, що у разі збиття російського літака Європа може залишитись без підтримки США.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише The Economist.
"У той час, як Дональд Трамп відходить від Європи й спроб закінчити війну в Україні, Володимир Путін, здається, закручує гайки на континенті", - зауважує журнал.
Видання зазначає, що з початку повномасштабного вторгення в Україну спецслужби Росії проводять кампанію саботажу та підривної діяльності по всьому європейському континенту.
Деякі аналітики називають сучасні дії Кремля "гібридною війною", яка не перетинає поріг збройного конфлікту. Інші використовують термін "сіра зона" між миром і відкритою війною. Втім, військові експерти наголошують: обидва визначення є умовними, проте те, що вони описують, має дуже реальні наслідки для Європи.
Нещодавнє дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) показало, що кількість підтверджених випадків російського саботажу проти критичної інфраструктури Європи зросла на 246% між 2023 та 2024 роками. Значна частина цих атак була спрямована проти морських та водних об’єктів, що підкреслює стратегічний характер дій Кремля.
Експерти підкреслюють, що подібні дії Кремля мають на меті не лише матеріальні збитки, а й дестабілізацію безпеки та економічних систем Європи, перевірку здатності держав швидко реагувати на кризові ситуації та створення атмосфери постійного ризику для цивільної інфраструктури.
Тепер же, ймовірно, Росія перенесла цю кампанію перейшла в небо над Європою. За останній рік кількість порушень повітряного простору приблизно подвоїлася, хоча, протягом десятиліть Росія час від часу порушувала повітряний простір країн-членів НАТО. Вони також стали більш серйозними – порушення повітряного простору Естонії було найсерйознішим за останні 20 років, а атака дронів на Польщу стала найбільшим порушенням за 76-річну історію альянсу.
До цього року НАТО лише сім разів застосовувало статтю 4, яка передбачає консультації між усіма 32 членами альянсу у разі загроз безпеці одного з учасників. Цього вересня ситуація стала надзвичайною: стаття 4 застосована двічі за два тижні — спочатку у зв’язку з Польщею, а потім Естонією.
Під час інциденту 19 вересня Італія, Фінляндія та Швеція підняли винищувачі, щоб зустріти три російські літаки. Вони були підтверджені перехопленням помахом крила, але не виходили на зв’язок по радіо і не змінювали курс.
Водночас інциденти з дронами в Данії та Норвегії виявилися значно заплутанішими.
Видання The Economist зазначає, що не всі зафіксовані польоти є обов’язково ворожими. Наприклад, минулого року поблизу норвезьких аеропортів зафіксували понад 500 незаконних польотів дронів, більшість із яких, ймовірно, здійснювали любителі, а не диверсанти Кремля.
Експерти підкреслюють: у сучасних умовах навіть потенційні або невизначені інциденти можуть мати значний психологічний та стратегічний ефект, змушуючи НАТО та країни-члени посилювати протиповітряний захист та координацію дій.
Однак Данія переконана, що останні вторгнення не були випадковими.
"Немає сумнівів, що все вказує на те, що це робота професійного виконавця. Це те, що я б назвав гібридною атакою", — сказав міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
Західні чиновники не знають, чому Росія посилила свої провокації. Деякі союзники вважають, що інциденти в Польщі та Естонії були випадковими, наслідком російської недбалості, а не злого умислу, хоча Польща категорично не погоджується з цим. Наприклад, на літаках МіГ-31, які залетіли в повітряний простір Естонії, могли вийти з ладу навігаційні системи. Але навіть якщо це так, російська недбалість може сама по собі відображати свідомий вибір Кремля дозволити збройним силам діяти більш вільно.
Якщо останні вторгнення Росії у повітряний простір Європи були навмисними пробними кроками, частина пояснення може лежати у площині політики Трампа. Останніми днями колишній президент США висловлювався набагато менш приязно щодо Путіна, називаючи Росію "паперовим тигром" та підкреслюючи, що Україна може перемогти і повністю витіснити російські війська зі своєї території. Водночас він дистанціюється від прямої участі у війні в Україні, наголошуючи, що США мають продавати, а не дарувати зброю Києву.
Протягом більшої частини війни кампанія Путіна з підриву Європи була спрямована на залякування Старого континенту та намагання обмежити допомогу Україні, зокрема постачання нових видів озброєння — танків, літаків і ракет великої дальності. Проте ці спроби не дали бажаного ефекту: допомога продовжувала надходити. Останні дії Росії, як вважають експерти, схоже, мають на меті посіяти розбрат між Європою та США, а також між союзниками всередині НАТО.
"Російські вторгнення створюють враження, що Європа не здатна захистити свій повітряний простір, підриваючи довіру громадськості до урядів. Вони також виявляють той факт, що Трамп не прагне активно підтримувати європейських партнерів у момент кризи. Крім того, вони підкреслюють внутрішні розбіжності в Європі щодо того, як реагувати", - зазначає видання.
Деякі члени НАТО хотіли б, щоб альянс дав жорстку відсіч
"Якщо ще одна ракета або літак без дозволу, навмисно або випадково, увійде в наш простір і буде збитий... будь ласка, не приходьте сюди скаржитися. Ви були попереджені", – заявив міністр закордонних справ Польщі Радислав Сікорський, звертаючись до Росії.
Водночас видання зазначає, що на практиці багато союзників НАТО прагнуть діяти обережно, оцінюючи загрозу та наслідки своїх дій. Генерал-майор Йонас Вікман, керівник шведських повітряних сил, чиї літаки брали участь у перехопленні російських літаків під час вторгнення в Естонію, наголосив, що він має повноваження застосовувати вогонь для збиття будь-якого порушника повітряного простору, якщо це буде визнано необхідним.
"Але ми завжди будемо зважати на рівень загрози. Коли ми говоримо про територію Швеції, ми говоримо про пропорційність", - зазначив він.
Під час вторгнення в Естонії НАТО змогло відстежити порушення повітряного простору, і попри те, що російські літаки були озброєні ракетами "повітря-повітря", вони не становили очевидної загрози для землі.
Видання зазначає, що на папері кожен союзник має право збивати все, що завгодно і йому не потрібно чекати дозволу від НАТО. Балтійські держави не мають власних винищувачів, тому вони покладаються на чергування союзників для патрулювання свого повітряного простору, але їхні сусіди мають. Зокрема Польща може вільно збивати будь-який літак, що збився з курсу. Проблема є скоріше політичною, ніж військовою. Якщо Росія вирішить ескалувати ситуацію у відповідь, є побоювання, що Трамп буде триматися осторонь, а європейці будуть сваритися між собою щодо того, наскільки підтримувати союзника, який збив російський літак.
Всі союзники по НАТО згодні, що статус-кво стає нестійким. Посол США в ООН Майк Волц публічно висловив докір Росії на сесії ООН у Нью-Йорку. Кажуть, що державний секретар США Марко Рубіо зробив це приватно. У Європі країни посилюють свою оборону. Через п'ять днів після інциденту в Естонії понад 100 польських десантників висадилися на шведський острів Готланд, що займає стратегічне положення в Балтійському морі, в рамках спільних навчань. Швеція також перекинула на острів наземні засоби протиповітряної оборони та підвищила боєготовність своїх повітряних сил. Генерал-майор Вікман каже, що Альянсу потрібно зберігати спокій і займати правильну позицію, "і ми впевнені, що рухаємося в правильному напрямку".
Финляндия не будет их сбивать. Для таких случаев существует специальный протокол"
Президент Финляндии Стубб о возможности сбития Финляндией неопознанных воздушных целей.
Замість того щоб приструнити гопніка та ще й санкцій додати.
Велика багата НАТА-ЕС багато років не може об'єднати сили і поставити ультиматум мордору - сидіть на болотах тихо або вас розвалять на 125 суб'єктів