Росія модернізувала "Іскандери" і "Кинджали", щоб обходити Patriot, - FT
Росіяни почали застосовувати під час обстрілів України модернізовані ракети "Кинджал" й "Іскандер", які можуть "заплутувати" й обходити зенітно-ракетні комплекси Patriot. Рівень перехоплення балістичних ракет українською протиповітряною обороною впав з 37% у серпні до 6% у вересні.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Financial Times.
Росія модернізувала балістичні ракети
За словами українських та західних чиновників, місяці руйнівних російських повітряних атак свідчать про те, що РФ вдалося модифікувати свої ракети, щоб обходити українську протиповітряну оборону.
Нинішні та колишні українські та західні чиновники вважають, що Росія, ймовірно, модифікувала свою мобільну систему "Іскандер-М", яка запускає ракети з оціночною дальністю до 500 км, а також балістичні ракети "Кинджал", що запускаються з повітря і можуть пролітати до 480 км.
Зараз ракети рухаються по типовій траєкторії, а потім змінюють курс і пікірують під великим кутом або виконують маневри, які "заплутують і обходять" перехоплювачі Patriot.
Це "змінює правила гри для Росії", сказав один колишній український чиновник. Оскільки Київ також стикається з уповільненням поставок перехоплювачів ППО з США, ракетна кампанія знищила ключові військові об'єкти та критичну інфраструктуру напередодні зими.
Ефективність української ППО
Рівень перехоплення балістичних ракет Україною покращився протягом літа, досягнувши 37% у серпні, але впав до 6% у вересні, попри меншу кількість запусків.
У середу ВПС України повідомили, що всі чотири ракети "Іскандер-М", випущені вночі, уникли ППО країни та влучили в цілі.
Цього літа ракети серйозно пошкодили щонайменше чотири заводи з виробництва дронів у Києві та околицях.
Зокрема, місцеві посадовці повідомляли про удар 28 серпня по об'єкту, що виробляє турецькі дрони Bayraktar.
Дві ракети, випущені під час цього удару, були націлені на офіси компанії, що проєктує та виробляє компоненти для безпілотних систем, повідомили чиновники, ознайомлені з інцидентом.
Російські ракети обійшли українську протиповітряну оборону і пошкодили офіси делегації ЄС та Британської ради, які розташовувалися неподалік.
Виклики для систем Patriot
Перехоплювачі Patriot - єдині в арсеналі Києва, здатні збивати російські балістичні ракети. Крилаті ракети можна збивати за допомогою менш досконалих засобів ППО, але оновлення російських ракет ускладнили це завдання.
Як зазначив західний чиновник, першою ознакою модернізації стало помітне зниження ефективності перехоплення. Ракети, що наближаються, поводяться по-іншому в "кінцевій фазі", відхиляючись від раніше встановлених параметрів ураження.
Оцінка підтверджується звітом спеціального генерального інспектора Агентства оборонної розвідки США за період з 1 квітня по 30 червня. Згідно з документом, Збройні сили України "мали труднощі з послідовним використанням систем протиповітряної оборони Patriot через нещодавні тактичні вдосконалення Росії, зокрема вдосконалення, які дозволяють її ракетам змінювати траєкторію і виконувати маневри".
У звіті наведено приклади атак 28 червня та 9 липня, коли українська ППО змогла збити лише частину ракет.
Сергій Кислиця, перший заступник міністра закордонних справ України, заявив Financial Times, що росіяни "продовжують суттєво модернізувати технології своїх "Іскандерів" та інших ракет". Він наголосив на необхідності для партнерів Києва перекрити потоки компонентів західного виробництва до Росії, зокрема через Китай.
а, ракети на дачах!
я візьму хліба, ковбаски, сиру та пиво.
будемо разом крутити гайку.
Але якщо довподоби аніме, то хай вже гайку 😁😄😄😄
а, українцям так зайшов рожевий колір фламінги.
ну, ні так ні.
тим більше, що трамп пообіцяв відсипати томагавків.
через два три тижні.
Ух як запустимо!!! Ух як запустимо все у офшориии...
"Іскандер-М" (9М723)
Основна ділянка перехоплення: термінальна фаза (останні 10-20 с польоту, висота <20 км). Тут ракета виконує інтенсивні маневри (до 30g), випускає декої (теплові/радіолокаційні приманки) та переходить на оптичне наведення (DSMAC). Patriot PAC-3 перехоплює на основі прогнозу траєкторії, але модернізовані версії Іскандерів -М (з 2025 р.) з квазі-балістичними маневрами та радарами-декоями ускладнили перехоплення- відсоток успіху значно знизився.
"Кинжал" (Х-47М2)
Основна ділянка перехоплення: термінальна фаза (підхід до цілі, висота <20 км, швидкість падає до Mach 3.6). Ракета ерратично маневрує, але сповільнюється для корекції ("rear up"), створюючи вікно для Patriot.
БР 9М723 ОТРК Іскандер слідує сплощеній (депресованій), квазібалістичній траєкторії, що дозволяє проводити непередбачувані маневри (відхилення вгору, вниз, ліворуч, праворуч) на основі алгоритму з елементами випадкової генерації чисел. Це робить політ "хаотичним" (як "падаючий камінь з коливаннями"), ускладнюючи прогнозування для радарів ППО.
Ділянки траєкторії, де виконуються маневри ухилення:
1)Середня фаза (midcourse, висота >40 км): перехідна балістична частина з мінімальним маневруванням; основне ухилення - для уникнення горизонту радарів ППО. Час у цій фазі - до 80% польоту.
2)Термінальна фаза (висота <20-40 км, підхід до цілі): інтенсивні маневри - круті повороти, вертикальний піке з хаотичними відхиленнями. Час фази - 10-20 с, швидкість - до 2,1 км/с. Тут випускаються декої (хибні цілі) та активується оптика для ідентифікації цілі.
Керування ракетою здійснюється інерційною системою з оптичною корекцією (DSMAC) на термінальній фазі, а також супутниковою (ГЛОНАСС). Ракета не виходить за межі атмосфери, що забезпечує аеродинамічне керування за допомогою хвостових рулів і газодинамічних рулів.
1)Система керування: інерційна з корекцією по ГЛОНАСС на середній фазі; на термінальній - оптична DSMAC (порівняння ландшафту з цифровою картою) для точності 5-30 м (КІВ).
Алгоритм обмежує відхилення ракети при маневруванні, щоб маневри не перевищували допустимі межі (ракета "тремтить" навколо основної траєкторії).
Додаткові засоби: можливість прийому команд по каналу зв'язку для перенацілювання в польоті. Приманки (декої) відволікають перехоплювачі, дозволяючи ракеті скоригувати курс. Навіть після маневрів точність зберігається завдяки реальному часу обробки даних та відпрацювання команд коригування траєкторії.
Механізм оптичного коригування на термінальній ділянці.
Термінальна фаза - остання ділянка польоту (висота <20-40 км, час ~10-20 с, швидкість ~Mach 3-5 для "Іскандера" і ~Mach 3-10 для "Кинжала"), коли ракета виконує інтенсивні маневри ухилення (вертикальні/горизонтальні відхилення, "піке") для уникнення перехоплення ППО (наприклад, Patriot PAC-3).
Після маневрів ракета повинна точно навестися на ціль. Оптична система ракети DSMAC складається з оптичної камери (інфрачервона або електронно-оптична) в носовій частині ракети, захищеної теплостійким обтічником (з кераміки або кварцового скла, стійкого до нагріву від плазми на швидкості >Mach 5). Камера сканує поверхню землі в реальному часі.
Принцип роботи: камера фіксує ландшафт (контури будівель, доріг, природних об'єктів) на термінальній фазі, коли ракета знижується до висоти <20 км і швидкість падає (особливо для "Кинжала", до ~Mach 3-4 через опір атмосфери). Здійснюється порівняння з еталоном: бортовий комп'ютер зіставляє отримане зображення з цифровою картою місцевості (еталонними даними), попередньо завантаженими в пам'ять ракети. Алгоритми кореляції визначають відхилення від цілі (з точністю до метрів). Далі - корекція траєкторії: На основі розбіжностей система керування (інерційна + ГЛОНАСС) видає команди на аеродинамічні рулі (4 стабілізатори) або газодинамічні імпульсні двигуни, щоб скоригувати курс. Маневри виконуються з перевантаженнями до 20-30 g, але з обмеженнями, щоб не відхилитися від цілі.
Технічні можливості маневрів ухилення:
1) Аеробалістична траєкторія: хаотизований (непередбачуваний) політ з маневрами в вертикальній і горизонтальній площинах; швидке прискорення до Mach 4-10 ускладнює відстеження.
2)Маневри за допомогою аеродинамічних рулів і маневрових двигунів.
3) Гіперзвукова маневреність: ухилення на високих швидкостях (до 10 Mach), але обмежене в щільних шарах атмосфери; плазма на термінальній фазі блокує радіохвилі, ускладнюючи наведення перехоплювачів.
Ділянки траєкторії, де виконуються маневри:
а)Початкова фаза (після скидання з носія, висота 10-15 км): прискорення з маневрами для входу в аеробалістичну траєкторію; особливо уразлива для перехоплення саме тут (рекомендовано збивати на цьому етапі).
б) Середня фаза (midcourse, висота 20-40 км): балістичний підйом з корекціями; маневри для уникнення радарів (квазі-балістичний профіль).Т
в) термінальна фаза (висота <20 км): Інтенсивні ухилення - круті повороти, піке; швидкість ~Mach 3-10, час - секунди. Плазма робить ракету "невидимою" для РЛС.
рашисти рекламують, це як гіперзвукову зброю на підставі швидкості, яку ракети розвивають на деяких ділянках траєкторії. Але гіперзвукову швидкість поза атмосферою вже давно здатні розвивати практично всі балістичні ракети.
За західною класифікацією двома основними ознаками справжньої гіперзвукової зброї є
1) наявність бортового ППРД, 2)можливість тривалого аеродинамічного польоту і маневрів в атмосфері з гіперзвуковою швидкістю (наприклад - глайдери).
Про радянську лазерну зброю розповідав непогано, але чомусь не врахував, що за час, поки він глибоко був занурений у питання історії початку WW2, відбувся якісний стрибок технологій HELWS, завдяки наступим науково-технічним результатам:
1) Когерентному комбінуванню променів (CBC): 100-200 волоконних лазерів (~1-2 кВт кожен) синхронізуються за фазою, створюючи єдиний потужний лазерний пучок із мінімальною дифракцією.
2) Компенсації турбулентності повітря: нова адаптивна оптика коригує фазові спотворення, забезпечуючи дифракційно-обмежений промінь (beam quality M² ≈ 1).
3)Великій апертурі HELWS(вихідний отвір 450 мм), яка зменшує дифракційне розширення (дифракційний ліміт ~λ/D, де λ=1 мкм, D=0.45 м, дає кут ~2 мкрад, або ~2 см на 10 км).
4) Зворотній адаптивній оптиці, яка використовує відбитий сигнал від цілі для динамічної корекції, забезпечуючи точність наведення лазерного променя на рухому ціль.
Все це у підсумку надає можливість HELWS Iron Beam 450 доставляти ~100 кВт на площу ~3.14 см² (діаметр 2 см) на 10 км; щільність потужності: ~30-32 МВт/м² (100 кВт / 3.14×10⁻⁴ м²); енергію за dwell time (~4 с)у кількості 400 кДж (100 кВт × 4 с), достатню для нагріву металу до випаровування (1500-3000°C). Втрати: ~20-30% через атмосферу (поглинання, розсіювання), ефективна доставлена енергія ~70-80 кВт.
Якщо порівнювати зброю для ППО/ПРО за ціною одного пострілу, то HELWS - найдешевша.
Зрозуміло, що в лазерної зброї є певні ТТХ, і вона не є "вундерваффе", а ефективно застосовується, як підсистема зброї в єдиній системі ППО/ПРО з іншими підсистемами зброї.
Ця технічна характеристика має назву dwell time.
При фокусуванні енергії лазеру на цілі у пляму діаметром 2 см на відстань до 10 км (щільність 30 МВт/м²) потрібно dwell time 2-4 с для ракет/дронів. Турбулентність/погода може розфокусувати пляму до ~3 см, і тоді dwell time необхідно збільшити до 5-8 с.
https://www.youtube.com/watch?v=WoPoM1JUbL0
На відео ще показані саморобні малі ракети "Касам" (металева труба, довжиною близько 0,7м,
5-18 км) і різні дрони - мопеди та реактивні, якими обстрілюють Ізраїль.
У відео показані всі можливі типи цілей, які здатна уражати ця HELWS у складі системи ППО/ПРО. Там не показані цілі з масогабаритними характеристиками іранських БР.
илилять".Хіба що вмикати-вимикати прискорення - з надією що високоточна ПАК-3 НЕ_встигне вирулити то нової точки розрахованого зіткнення. ....
Все інше якось ну не заучить... або ракета розпадеться або "запутається" і отримає отріцатєльную точность
"Як це дозволить ракеті обходити ППО?"
Я не знаю, на якому етапі Петріот починає розрахунок точки перехоплення цілі. Якщо зміна курсу відбуваєтся вже після - це впливає на можливість обходу ППО, хіба ні?
Яка може бути мета?
Не луснуть.
1)додаткові маневрові двигуни: на термінальній фазі активуються малі твердопаливні або газодинамічні імпульсні двигуни (розташовані в середній частині ракети), які створюють бічні імпульси для "хаотичних" маневрів (до 20-30 g).
2)аеродинамічні рулі: чотири складані стабілізатори (хвостові плавці) з композитних матеріалів (вуглецеве волокно або армований пластик). Керуються електромеханічними приводами для відхилення на кути до ±20°. Використовуються на всіх фазах, особливо в атмосфері (<50 км).
3)газодинамічні рулі: розташовані біля сопла або в середній частині, активуються струменями газу високого тиску (з допоміжних газогенераторів). Забезпечують швидкі маневри на термінальній фазі, коли аеродинамічні поверхні менш ефективні через високу швидкість.
Кинджал:
а)Аеродинамічні рулі: чотири складані стабілізатори (аналогічні "Іскандеру") з композитних матеріалів, керовані сервоприводами. Ефективні в атмосфері (<40 км), менш ефективні на високих швидкостях через плазмову оболонку, яка знижує аеродинамічну чутливість. б)Газодинамічні системи: Використовуються для швидких маневрів на термінальній фазі. Струмені газу (від газогенераторів або малих РДТТ) створюють імпульси для бічного відхилення.
"Іскандер" більше покладається на аеродинамічні маневри в атмосфері (<50 км), тоді як "Кинджал" використовує бічні двигуни через обмеження аеродинаміки на гіпервзвукових швидкостях (плазмова оболонка).