США пропонують створити міжнародні стабілізаційні сили у Газі
Сполучені Штати Америки представили проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, який передбачає створення міжнародних стабілізаційних сил у Секторі Гази з мандатом на два роки.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, документ наразі перебуває на стадії обговорення та доопрацювання.
Проєкт опубліковано 4 листопада, інформує агентство Associated Press.
Мета місії — демілітаризація Гази та допомога цивільним
Згідно з документом, стабілізаційні сили мають допомагати у демілітаризації території, виведенні зброї, що перебуває під контролем недержавних збройних груп, а також у гарантуванні безпеки та розподілі гуманітарної допомоги.
Передбачається співпраця з палестинськими поліцейськими структурами та іншими державами регіону.
Проєкт уже отримав підтримку серед кількох арабських країн, які висловили готовність долучитися до місії, але їхня участь залежатиме від схвалення ООН.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш підкреслив:
"Для легітимності будь-яких стабілізаційних сил необхідна чітка згода Ради Безпеки ООН".
Хто підтримує і хто виступає проти
Мандат для міжнародних сил, згідно з пропозицією США, діятиме до кінця 2027 року.
У документі також зазначено, що стабілізаційна місія координуватиме свої дії з Ізраїлем, Єгиптом та гуманітарними організаціями.
Однак не всі члени Ради Безпеки поділяють цей підхід.
Очікується, що Китай і Росія, які мають право вето, виступлять проти ініціативи, вважаючи її втручанням у внутрішні справи регіону.
Раніше ми писали, що Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу 28 жовтня наказав своїй армії негайно завдати потужних ударів по Сектору Гази.
4 листопада 2025 року виповнюється 30 років від дня, коли після мітингу за мир у Тель-Авіві прем'єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабина вбив релігійний екстреміст Ігаль Амір. Рабин, який підписав 1993 року в Осло угоди з палестинським лідером Ясіром Арафатом, став символом спроби мирно врегулювати конфлікт на Близькому Сході.
Увечері 4 листопада 1995 року на площі Царів Ізраїлю в центрі Тель-Авіва (нині площа Рабина) прем'єр Іцхак Рабин виступив на масовому мітингу «Так миру - ні насильству». Він тоді завершив виступ словами:
«Я був військовим 27 років. Я боровся, доки не було шансу на мир. Я вірю, що зараз є шанс, великий шанс і ми зобов'язані ним скористатися».
Потім разом із учасниками мітингу він заспівав Шир а-Шалом («Пісню миру») і спустився з трибуни. Тоді його й застрелив 23-річний студент-юрист Ігаль Амір, релігійний ультранаціоналіст. Рабину було 73 роки.
Як пише The Jerusalem Post, під час офіційної церемонії пам'яті 3 листопада 2025 року президент Ізраїлю Іцхак Герцог назвав постріли в Рабина нападом на демократію країни.
«Важко усвідомити, що минуло 30 років із тієї ночі, коли три кулі пронизали серце ізраїльської демократії. Ці кулі поцілили не тільки в людину, а й у саму ідею вільного суспільства», - сказав Іцхак Герцог.
За словами президента Ізраїлю, країна переживає «один із найхаотичніших періодів у своїй історії» і «стоїть на краю прірви». Він наполягав: «Насильство не демократичне право. Воно руйнує демократію».
13 вересня 1993 року на галявині Білого дому Рабин - тоді прем'єр-міністр Ізраїлю - і Ясір Арафат, лідер Організації визволення Палестини (ОВП), потиснули один одному руки.
Угоди в Осло, підготовлені за участю одного з найближчих соратників Рабина та переконаного прихильника мирного врегулювання міністра закордонних справ Шимона Переса, стали першим випадком взаємного визнання Ізраїлю та ОВП. Вони і відкрили шлях до створення палестинської автономії.
Як нагадує The Jerusalem Post, на мітингах противників мирного процесу Рабина зображували у формі офіцера СС, а серед доповідачів був і майбутній прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу.
Для правих Рабин став символом «поступки ворогові», для лівих - символом надії, що силу можна замінити на діалог.
"Насильство підточує основи ізраїльської демократії. Його треба засудити, викорінити, ізолювати",- сказав Рабин за кілька хвилин до своєї загибелі на мітингу «Так миру - ні насильству» 4 листопада 1995 року.
Ці слова сьогодні сприймають як його політичний заповіт.
"Тридцята річниця вбивства Рабина релігійним екстремістом знову оголила поляризацію ізраїльського суспільства.
Тодішні супротивники компромісу тепер посідають центр політичної сцени. Нетаньягу, головний опонент Рабина тридцять років тому, не бере участі в жодній із церемоній на згадку про нього."
Ізраїльський політолог Денис Шарбіт називає їх критичними:
"Ці вибори - останній шанс врятувати правову державу.
Якщо Нетаньягу переможе знову, він закриє питання про свою відповідальність за 7 жовтня, продавить судову реформу, яка у 2023 році викликала протести сотень тисяч людей.
І країна піде до неліберального, можливо, теократичного режиму."
......чи ЩО ТАКЕ МІЖНАРОДНІ? Як бачимо кожний міжнародний договір - туалетний папір