Київ замовив мініелектростанції у 2024 році, відтоді про них нічого не чути, - ЗМІ
У 2024 році Київ провів тендер на закупівлю 15 комплектів нових когенераційних установок на понад 1 млрд грн, проте про них досі нічого не чути.
Про це йдеться в матеріалі Texty.org, передає Цензор.НЕТ.
Когенераційні установки
Це такі собі компактні мініелектростанції, що можуть одночасно виробляти електрику та тепло з палива, переважно природного газу.
Вони можуть давати резервну енергію навіть тоді, коли великі енергосистеми не витримують ударів. Також їх навіть можна заховати під землю.
Ще в листопаді 2024 року у столиці з'явилася перша когенераційна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт. Встановили обладнання за допомогою USAID і Проєкту енергетичної безпеки.
Енергетичне відновлення
У травні 2024 року Київська міська рада ухвалила концепцію "Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації". Йшлося про розбудову в столиці локальних джерел комбінованого виробництва тепла та електроенергії, ширше використання альтернативних джерел енергії.
Того ж року КП "Київтеплоенерго" визначило словацьку компанію переможцем тендеру на закупівлю 15 комплектів нових когенераційних установок загальною потужністю 60,5 МВт
Очікувана вартість - 1,2 млрд грн. Усе обладнання планували поставити до кінця 2025 року. Місто мало внести 30% передплати, а решту 70% після повідомлень про готовність до відвантаження.
Автори матеріалу зазначають, що якби ці установки вдалося під'єднати на найважливіших напрямках, то ситуація була б не така критична, як сьогодні в деяких столичних районах, зокрема на лівому березі.
Тиша
Восени минулого року у ЗМІ повідомляли, що нібито до кінця 2025 року їх мали встановити, проте на цьому майже все.
Журналісти звернулися із запитом до КМДА щодо подальшої долі установок і поки що чекають на відповідь.
"Таких установок Київ міг би собі дозволити значно більше. Так, їх довго робити і важко встановлювати. Та, схоже, навіть не було спроб підготувати енергоструктуру міста до цілком передбачуваних обстрілів і створити мережу невеликих альтернативних джерел енергії.
І міська влада не мала й не має навіть приблизного розуміння пріоритетності витрат у столиці.
Звісно, сума 1 млрд грн - це справді багато. Але в міста є ресурси, щоб забезпечити собі значно більшу розподілену генерацію, ніж на 60 МВт. І йдеться не лише про переспрямування коштів із якихось "доленосних" і "вічних" проєктів на кшталт "метро на Виноградар", - пишуть автори.
Вони зазначають, що на кінець 2024 року були суттєві залишки коштів у бюджеті столиці - майже 13 млрд грн. Якби ці кошти спрямували на будівництво нової розподіленої потужності, то закрили б приблизно половину всіх потреб міста в електроенергії.
Видання підсумовує, що за недостатню підготовку до російських ударів, які спричинили блекаути в Києві та інших українських містах, рівноцінно відповідальні як місцева влада (особливо в містах із великими бюджетами), так і уряд та президент, який формує кадрову політику та вектор дій уряду.
