Непорозуміння з Південною Кореєю виникло через різне трактування конфіденційності, - МЗС
Україна та Південна Корея заздалегідь домовилися про нюанси передачі двох військовополонених КНДР, однак різне трактування режиму конфіденційності призвело до непорозуміння.
Про це на брифінгу заявив речник МЗС України Георгій Тихий, інформує Цензор.НЕТ.
Робота закритими каналами
За словами Тихого, Київ і Сеул продовжують активну роботу закритими дипломатичними каналами, щоб урегулювати ситуацію й "перегорнути цю сторінку". Речник наголосив, що тривають саме непублічні контакти, а додаткові коментарі, які можуть їм зашкодити, наразі "не на часі" — як українські, так і корейські.
"Ми вважаємо, що причиною обміну критичними публічними заявами стала різниця у трактуванні домовленостей щодо режимів конфіденційності", — сказав Тихий.
Як Київ пояснює свої дії
Тихий нагадав, що в січні 2025 року Сили оборони захопили в полон двох бійців підрозділів КНДР, які воювали у складі армії РФ. Відтоді інформація про них широко поширювалася в українських, іноземних та корейських медіа.
За словами речника, Сеул, посилаючись на положення власної Конституції, за якою територією країни є весь Корейський півострів, активно звертався до України різними каналами — і закритими, і публічними — щодо передачі цих людей як своїх співгромадян.
Україна здійснила низку юридичних і логістичних заходів для передачі полонених із дотриманням національного законодавства та міжнародного гуманітарного права. Підставами були письмове волевиявлення самих чоловіків, високий рівень двосторонніх відносин та принципова домовленість глав держав.
"Ми вважаємо, що Україна зробила жест доброї волі і дружній крок щодо Республіки Корея, позитивно відреагувавши на запит корейських партнерів", — зазначив Тихий.
Про "вибачення" та листування
Коментуючи інформацію про те, що Україна нібито перепросила перед Сеулом, речник нагадав: міністр Андрій Сибіга у повідомленнях до корейського колеги писав лише, що йому прикро через перехід ситуації до стадії обміну критичними коментарями.
Тихий також зазначив, що дипломатичне листування залишалося конфіденційним, проте після розголосу з боку Південної Кореї українська сторона теж може розкрити частину деталей. За його словами, між тим, що заявила корейська сторона, і тим, що фактично лунало, є відчутна різниця, а публічний обмін коментарями "нікому не потрібен". Речник закликав медіа орієнтуватися на об'єктивну інформацію.
Питання експорту пального до РФ
Окремо Тихий повідомив, що Україна озвучила корейській стороні факт експорту пального до Росії — у межах закритого дипломатичного спілкування, з посиланням на інформацію в пресі та власні дані.
"Ці факти були озвучені корейській стороні, знову ж таки в межах дипломатичного спілкування, напряму із запитом на пояснення, що це за діяльність і чому вона відбувалась", — додав речник.
Що передувало?
- Президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених на полі бою.
- У грудні 2025 року двоє військових КНДР, яких українські захисники взяли в полон під час бойових дій, написали лист із проханням дозволити їм виїхати до Південної Кореї. 11 січня 2025 року стало відомо, що українські військові взяли в полон на території Курської області РФ двох солдатів із Північної Кореї.
- Згодом Південна Корея звинуватила Зеленського у розголошенні таємної операції з передачі полонених КНДР.
- В Офісі Президента згодом заперечили, що Україна домовлялася із Південною Кореєю не розголошувати інформацію про передачу військовополонених громадян КНДР.
- Попри це, Сеул заявив, що вимагає вибачень.
- 28 серпня Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало виконувача обов'язків посла України в Сеулі Андрія Вєшкіна.
- Південна Корея пригрозила Україні "додатковими заходами" через полонених громадян КНДР.
- У жовтні Південна Корея отримала від України повідомлення з вибаченнями через розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених.
