Судді, які розглядали скарги на запобіжний захід Червінському, розповіли про тиск з боку представників СБУ, - адвокат

Троє суддів Київського апеляційного суду, які у 2023 році розглядали апеляційні скарги захисту Романа Червінського на продовження йому тримання під вартою, розповіли адвокатам про тиск з боку представників СБУ.
Про це в своєму блозі на Цензор.НЕТ пише адвокат Червінського Андрій Йосипов.
Подробиці
За його словами, до них звернулися судді Ігор Паленик, Юрій Слива та Віктор Глиняний, які розповіли про події 2023 року, коли розглядали апеляційні скарги на рішення Шевченківського районного суду Києва про продовження Червінському безальтернативного тримання під вартою.
Зокрема Паленик повідомив, що після автоматизованого розподілу справи до нього в коридорі суду підійшов чоловік, який представився співробітником СБУ, і розпитував про справу Червінського та переконував залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на нібито достатність доказів його вини.
Згодом, після ознайомлення суддею з матеріалами провадження, цей чоловік повторно звернувся до судді з тією самою вимогою. Паленик пояснив, що не вбачає достатніх підстав для тримання Червінського під вартою без альтернативи у вигляді застави. На запитання співрозмовника, що потрібно зробити, аби рішення залишилося чинним, суддя, за його словами, іронічно відповів, що для цього судове засідання просто не має відбутися. Засідання призначили на 10 серпня 2023 року, однак воно не відбулося через повідомлення про замінування суду.
Зрештою апеляційну скаргу розглянули за два дні до закінчення строку дії оскаржуваної ухвали. На той момент уже діяло нове рішення суду першої інстанції про продовження тримання Червінського під вартою. Колегія суддів залишила попередню ухвалу без змін, оскільки її можливе скасування вже не мало б правових наслідків.
Під час розгляду наступної апеляційної скарги представник СБУ знову підійшов до Паленика. Цього разу, за словами судді, він не лише наполягав на тому, щоб Червінський залишався під вартою, а й заявив, що спецслужбі відомо, де суддя зберігає свої грошові заощадження. Паленик повідомив колегам про розмову. У результаті колегія суддів заявила самовідвід від розгляду справи.
Адвокат також зауважив, що Паленик передав захисту флеш-накопичувач із копіями відеозаписів із кабінетів Київського апеляційного суду. На них, за словами адвоката, зафіксовано розмову судді з іншою особою, під час якої він підтверджує обставини тиску та повідомляє про відсутність підстав для подальшого тримання Червінського під вартою.
Інший суддя колегії, Юрій Слива, підтвердив адвокатам розповідь Паленика. Крім того, він повідомив про розмову з головою Київського апеляційного суду Ярославом Головачовим. За словами Сливи, Головачов попереджав про серйозні негативні наслідки в разі ухвалення самостійних рішень у справі Червінського. Зокрема, нібито заявляв, що до судді можуть прийти з обшуком, знайти вдома російські рублі та телефон із контактами ФСБ, після чого йому можуть висунути обвинувачення у державній зраді.
Адвокат навів ще один епізод можливого тиску на суддів у справі Червінського –в Кропивницькому апеляційному суді. У липні 2024 року колегія суддів розглядала апеляцію на рішення про продовження Червінському тримання під вартою без визначення застави. Двоє з трьох суддів підтримали можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 9 мільйонів гривень. Водночас суддя Ірина Олексієнко звернулася до Вищої ради правосуддя із повідомленням про втручання в її діяльність. За словами адвоката, вона заявила про стеження з боку СБУ за нею, її малолітніми дітьми та членами родини. Також були телефонні дзвінки представників спецслужби до апарату суду з метою з'ясування прізвищ депутатів, які підтримували Червінського. Захисник зазначив, що ДБР досі не розпочало кримінальне провадження за цим повідомленням попри судове рішення, яким його зобов’язали це зробили ще у 2024 році.
Йосипов також повідомив, що 2 листопада суддя Печерського районного суду Києва Олексій Соколов зобов'язав ДБР розпочати розслідування за заявою щодо можливого тиску СБУ на суддів Київського апеляційного суду.
Йдеться про можливі кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 376 КК України (втручання в діяльність судді), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), ч. 2 ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян) та ч. 2 ст. 359 (незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації).
За словами адвоката, ДБР отримало пояснення суддів, стенограму та протокол огляду відеозаписів, однак інформації про початок повноцінного розслідування наразі немає.
"Головне те, що судді, які на певному етапі розглядали питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах цього кримінального провадження, сьогодні відкрито говорять про те, що до них зверталися працівники СБУ, розповідають, що представники правоохоронного органу фактично вказували на необхідність ухвалення саме того рішення, яке їм було потрібне... Судді зазвичай не виходять у публічний простір, не дають відповідних пояснень і не готові розповідати про те, з чим їм доводиться стикатися під час здійснення правосуддя. Хоча кожен із нас певною мірою розуміє, що відбувається за лаштунками судових процесів. Але нарешті ця тема виходить із тіні", – наголосив захисник.
Справа Романа Червінського
- ЗМІ повідомляли, що українські військові кілька місяців вербували пілота РФ для викрадення літака. Серед них, за даними ЗМІ, був Роман Червінський. Згодом, як зазначили в СБУ, "операція" проводилася попри заперечення СБУ та без згоди відповідних державних органів. У результаті ворог отримав дані про розміщення на аеродромі "Канатове" особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків. Це дало змогу ЗС РФ обстріляти летовище.
- Згодом Червінський дав Цензор.НЕТ ексклюзивне інтерв'ю, де розповів про операцію на аеродромі "Канатове".
- У квітні 2023 СБУ повідомила про підозру Червінському у справі про обстріл окупантами аеродрому "Канатове" на Кіровоградщині. Його затримали на Тернопільщині.
- Генерал-майор Віктор Ганущак, у підпорядкуванні якого перебувала військова частина, в яку був зарахований на посаду заступника командира полковник Червінський, розповів в інтерв'ю Цензор.НЕТ, що операцію на аеродромі "Канатове" було погоджено з вищим керівництвом ЗСУ. Проте суд відмовився заслухати Ганущака та не приймав докази на користь Червінського.
- Роман Червінський був одним із розвідників, які у 2020 організовували операцію із затримання російських найманців з ПВК "Вагнер", виманюючи їх у Білорусь. Там найманці мали б сісти на літак, який згодом українські спецслужби аварійно посадили б в Україні. Проте операція зірвалася. 24 червня 2021 президент Зеленський підтвердив підготовку спецоперації щодо "вагнерівців". Також Зеленський заявив, що спецоперація щодо "вагнерівців" - ідея інших країн і Україну максимально втягували в це питання.
- У грудні 2021 року розвідники ГУР МО Червінський та Семенюк розповіли про зраду операції. За словами Червінського, кілька людей з Офісу Президента могли "злити" інформацію щодо операції із затримання "вагнерівців". Також він розповів, що Офіс Президента погрожував ексрозвідникам кримінальними провадженнями.
- 28 грудня 2023 року полковнику Роману Червінському повідомлено про підозру в спробі заволодіти 100 тисячами доларів США, видаючи себе за посадовця Державної фіскальної служби.
- 17 липня 2024 року Червінського відпустили під заставу, продовживши строк тримання під вартою до 4 серпня. 18 липня 2024 року Суд відправив Червінського під цілодобовий домашній арешт у рамках нового кримінального провадження.
- 1 квітня 2026 року Конституційний Суд України (КСУ) визнав неконституційною норму закону на підставі якої ексрозвідника Романа Червінського тримали під вартою без відповідного судового рішення.
- 3 серпня Печерський районний суд Києва змінив запобіжний Червінському на особисте зобов'язання.