11060 відвідувачів онлайн
Процес декомунізації в Україні та за її межами активно триває. Останніми новинами є ухвалення законопроєктів щодо перейменування населених пунктів у Криму, демонтаж радянських пам'ятників у Києві та інших містах. Київрада продовжує усувати з публічного простору об'єкти, що містять радянську символіку. Подібні ініціативи спостерігаються і в країнах Балтії, де планують перейменувати вулиці з радянськими назвами. Згідно з новинами, багато об'єктів, які відображають радянську або російську імперську історію, вже зникли з карту України.

Чому в Україні проводиться декомунізація?

Декомунізація в Україні спрямована на усунення радянських і російських впливів, які символізують періоди окупації та пригнічення української національної ідентичності. Процес включає перейменування міст, демонтаж пам'ятників та заборону комуністичної символіки для зміцнення національної пам'яті.

Які міста і вулиці вже перейменовані?

Декомунізація торкнулася багатьох міст і сіл в Україні. Наприклад, у Києві було перейменовано кілька станцій метро, таких як "Звіринецька" та "Площа Українських Героїв". У Харкові дерусифіковано понад 48 вулиць, а також низка населених пунктів отримала історичні назви.

Як відбуваються роботи з демонтажу пам'ятників?

Демонтаж радянських пам'ятників відбувається шляхом ухвалення рішень місцевими радами та відповідальними комісіями. Команди фахівців проводять фізичне усунення монументів, які ідентифікуються як об'єкти, що символізують радянську або російську експансію.

Яка законодавча база підтримує декомунізацію?

Декомунізація в Україні регулюється серією законів, які забороняють комуністичну символіку та проголошують заходи на деколонізацію топонімії. Одним з таких є закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії".

Які фактори вплинули на рішення про декомунізацію?

Рішення про декомунізацію в Україні обумовлені багаторічною історією боротьби за національну ідентичність та прагненням позбутися символів, що нагадують про репресії та окупацію. Такий процес також підтримується конкретними історичними та політичними обставинами, включаючи поточну геополітичну ситуацію.

Чи проводиться декомунізація за межами України?

Так, декомунізація також активно проводиться в країнах, які раніше входили до сфери радянського впливу. Наприклад, у Латвії та Румунії ініціюють законодавчі акти для перейменування вулиць і заборони радянської символіки, оскільки це є частиною їхньої національної політики щодо звільнення від комуністичної спадщини.

Які країни ще проводять декомунізацію?

Декомунізація активно впроваджується в кількох колишніх республіках СРСР і країнах колишнього соціалістичного блоку, таких як Україна, Латвія і Румунія. Ці країни намагаються позбутись символіки та назв, пов'язаних з радянською епохою, для зміцнення своєї незалежності та національної пам'яті.

Яка роль місцевих органів у процесі декомунізації?

Місцеві органи влади відіграють ключову роль у реалізації процесу декомунізації. Вони проводять інвентаризацію об'єктів, що підлягають зміні, приймають рішення про перейменування вулиць і демонтаж пам'ятників, а також організовують громадські слухання для залучення думки населення.

Як місцева громада впливає на декомунізацію регіону?

Місцева громада активно бере участь у процесі декомунізації шляхом подачі петицій, участі в громадських слуханнях та голосуваннях. Вона може ініціювати перегляд певних об'єктів на предмет їх відповідності національній ідентичності та історичній правді, висловлюючи свою позицію в цьому важливому питанні.

докладніше

Резонанс декомунізація

Щойно ми оголошуємо про знесення "останнього Леніна", як знаходяться досі невідомі його пам’ятники, - неофіційний декомунізатор Вадим Поздняков Щойно ми оголошуємо про знесення "останнього Леніна", як знаходяться досі невідомі його пам’ятники, - неофіційний декомунізатор Вадим Поздняков Декомунізація публічного простору офіційно практично завершилася, однак час від часу виникають скандали на кшталт повернення проспекту імені Жукова у Харкові чи напівдетективної історії з пам’ятниками Леніну чи Марксу. 8 886 32

Без Леніна, але з Гавелом та Шухевичем: Три роки декомунізації Без Леніна, але з Гавелом та Шухевичем: Три роки декомунізації Пішов четвертий рік дії так званих "декомунізаційних законів". Вже можна констатувати: те, що видавалося романтичною, спекулятивною чи божевільною ідеєю, сьогодні стало доконаним фактом. У Дніпрі на вокзальній площі прибулих пасажирів більше не зустрічає організатор Голодомору Петровський. На центральному бульварі столиці бронзовий Ленін вже не вказує правицею на Бессарабський ринок. Радянські фрески у Верховній Раді сьогодні зафарбовані біллю. А мапа України порівняно швидко очистилася від згадок про радянське минуле. 44 823 40

"Не варто робити з Бандери головного національного героя в українській історії", - історик Олександр Зайцев "Не варто робити з Бандери головного національного героя в українській історії", - історик Олександр Зайцев Травневі річниці пам'ятних дат Другої світової давно позаду, але виплески російської пропаганди з черговими звинуваченнями на адресу ОУН і УПА у фашизмі розбурхують інтернет, і не лише українські мережі. З іншого боку, на черговому засіданні Комісія КМДА з питань найменувань підтримала пропозицію перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери – на честь провідника ОУН як одного з найбільших українських героїв. 57 375 89