9732 відвідувача онлайн
Процес декомунізації в Україні продовжує набирати обертів, зокрема у 2025 році. Головний акцент зроблено на демонтажі пам'ятників та усуненні символіки, яка нагадує про колишні радянські і російські впливи. Наприклад, у Хмельницькій області останній пам'ятник Леніну вже прибрано, а у Львові розпочата ексгумація радянських поховань. Це стало частиною загальнонаціональної політики, спрямованої на очищення суспільного простору від залишків радянської ідеології. Процеси перейменування стали також помітною частиною декомунізації: у Харкові та Одесі активно змінюються назви вулиць, пов'язані з російськими діячами. Законодавча ініціатива підтримує ці заходи, зокрема Верховна Рада ухвалила закон щодо зміни назв місцевих судів. Ці кроки є важливими для утвердження національної ідентичності й подолання впливу російського імперського минулого.

Що таке декомунізація в Україні та навіщо вона проводиться?

Декомунізація в Україні спрямована на усунення символіки та пам'ятників, пов'язаних із радянською епохою та російським імперським минулим. Це робиться для зміцнення національної ідентичності та подолання історичних впливів.

Які заходи вживаються для декомунізації в українських містах?

У рамках декомунізації в Україні здійснюється демонтаж пам'ятників радянськім діячам, перейменування вулиць та інших об'єктів, які пов'язані з Росією та СРСР, а також видалення символіки з публічних місць.

Чи є законодавча підтримка процесу декомунізації в Україні?

Так, Верховна Рада України ухвалює закони щодо перейменування судів та інших об'єктів у межах декомунізації. Це сприяє організованому та легальному процесу зміни топонімії й демонтажу символіки.

Як відбувається перейменування вулиць у рамках декомунізації?

Перейменування вулиць в Україні здійснюється місцевими органами влади відповідно до законів про декомунізацію. Комісії аналізують назви й ухвалюють рішення про зміну топонімів на українські або нейтральні.

Які пам'ятники демонтовано в Україні в рамках декомунізації?

В Україні демонтовано численні пам'ятники Леніну та іншим радянським діячам. Наприклад, у Києві, Харкові та інших містах вже прибрано більшість подібних об'єктів, що були символами радянської епохи.

Чому важливо усувати радянську символіку з публічного простору?

Усунення радянської символіки з публічного простору важливе для збереження національної ідентичності і розвитку самостійної держави. Це допомагає відмежуватися від імперського минулого та зосередитися на сучасному українському контексті.

Чи є проблеми з декомунізацією в окремих громадах України?

Так, в деяких громадах стикаються з опором місцевих мешканців, як це сталося в Одесі та деяких районах Києва, де активісти й влада зіштовхуються з викликами під час демонтажу радянської символіки.

Як декомунізація впливає на суспільне сприйняття історії в Україні?

Декомунізація сприяє перегляду історичних подій і фігур, формує нове суспільне розуміння ролі України в історії без радянських та російських впливів, допомагає усвідомленню національних здобутків.

Чи торкається декомунізація освітніх установ в Україні?

Так, декомунізація в Україні охоплює освітні установи, зокрема, зміни назв шкіл і бібліотек, які раніше були названі на честь радянських діячів, та адаптацію програм до національного контексту.

докладніше

Резонанс декомунізація

Щойно ми оголошуємо про знесення "останнього Леніна", як знаходяться досі невідомі його пам’ятники, - неофіційний декомунізатор Вадим Поздняков Щойно ми оголошуємо про знесення "останнього Леніна", як знаходяться досі невідомі його пам’ятники, - неофіційний декомунізатор Вадим Поздняков Декомунізація публічного простору офіційно практично завершилася, однак час від часу виникають скандали на кшталт повернення проспекту імені Жукова у Харкові чи напівдетективної історії з пам’ятниками Леніну чи Марксу. 8 748 32 Суспільство

Без Леніна, але з Гавелом та Шухевичем: Три роки декомунізації Без Леніна, але з Гавелом та Шухевичем: Три роки декомунізації Пішов четвертий рік дії так званих "декомунізаційних законів". Вже можна констатувати: те, що видавалося романтичною, спекулятивною чи божевільною ідеєю, сьогодні стало доконаним фактом. У Дніпрі на вокзальній площі прибулих пасажирів більше не зустрічає організатор Голодомору Петровський. На центральному бульварі столиці бронзовий Ленін вже не вказує правицею на Бессарабський ринок. Радянські фрески у Верховній Раді сьогодні зафарбовані біллю. А мапа України порівняно швидко очистилася від згадок про радянське минуле. 44 679 40 Політика України

"Не варто робити з Бандери головного національного героя в українській історії", - історик Олександр Зайцев "Не варто робити з Бандери головного національного героя в українській історії", - історик Олександр Зайцев Травневі річниці пам'ятних дат Другої світової давно позаду, але виплески російської пропаганди з черговими звинуваченнями на адресу ОУН і УПА у фашизмі розбурхують інтернет, і не лише українські мережі. З іншого боку, на черговому засіданні Комісія КМДА з питань найменувань підтримала пропозицію перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери – на честь провідника ОУН як одного з найбільших українських героїв. 57 099 89 Суспільство