Жінка намагалася зупинити бус ТЦК із мобілізованим сином у Мерефі на Харківщині: поліції вона заявила про побиття. ВIДЕО
У Мерефі Харківської області 71-річна жінка повідомила поліції, що "невідомі особи у військовій формі" завдали їй тілесних ушкоджень під час мобілізації її сина. У ТЦК заявляють, що громадянка дістала травми через свої "необережні та безрозсудні дії".
Про це повідомила поліція Харківської області, інформує Цензор.НЕТ.
Так, 8 липня правоохоронці отримали повідомлення про доправлення в медичний заклад місцевої жительки з тілесними ушкодженнями у вигляді забоїв.
На повідомлення оперативно відреагували працівники поліції. Виїхавши за викликом, вони опитали потерпілу.
Жінка відмовилася від госпіталізації й подала заяву до поліції, у якій зазначила, що тілесні ушкодження їй завдали "невідомі особи у військовій формі" під час мобілізаційних заходів відносно її сина.
Поліція розпочала розслідування за фактом хуліганства. Там встановлюють всі обставини події та особи, причетні до інциденту.
Версія ТЦК
Харківський обласний терцентр комплектування та соцпідтримки повідомив, що провів перевірку після інциденту, який потрапив на відео та шириться соцмережами.
"Під час роботи групи оповіщення одного з районних ТЦК та СП спільно з працівником поліції у громадянина були перевірені військово-облікові документи. Після перевірки документів йому було запропоновано прослідувати до одного з районних ТЦК та СП для уточнення даних та отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії. Військовозобов’язаний без конфлікту прослідував до автомобіля", - йдеться у повідомленні.
Там кажуть, що згодом під’їхав легковий автомобіль з якого вийшла жінка похилого віку, яка представилась матір’ю військовозобов’язаного. Вона нібито почала кричати та перешкоджати руху автотранспорту.
"Громадянку було доставлено до медичного закладу для надання необхідної допомоги. Від госпіталізації вона відмовилась. За результатами попередньої перевірки встановлено, що з боку представників РТЦК та СП жодних протиправних дій щодо зазначеного громадянина вчинено не було. Інцидент стався виключно через необережні та безрозсудні дії самої громадянки, яка, поставила під загрозу власне життя та здоров'я", - стверджує терцентр.
На відео видно, що після спроб зупинити мікроавтобус, жінка впала на землю.
Завдання держави зробити так, щоб люди самостійно були готові покласти своє здоров'я та життя за державу, а не були худобою для держави.
Якщо засади в ст 3 зруйновані, все інще втрачає сенс.
Де там щось зі статті 3
№№ …, 1(ІІ)/19, 7-р(ІІ)/2022
Зі змісту статей 17, 65 Конституції України вбачається, що захист держави, забезпечення її безпеки є найважливішими функціями всього Українського народу. Військова служба - це конституційний обов'язок громадян України, який полягає у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. До військовослужбовців належать особи, які проходять таку службу, зокрема у Збройних Силах України. Військовій службі передує необхідність виконання конституційного військового обов'язку, що передбачає проходження громадянами України військової служби (добровільно чи за призовом).
З огляду на специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їх життя та здоров'я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов'язком громадян України щодо захисту держави. Отже, закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
(абзаци дев'ятий, десятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/1_p_2_2019.pdf № 1-р(II)/2019
За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(ІІ)/2019].
У Рішенні Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 наголошено, що припис частини п'ятої статті 17 Конституції України слід розуміти як такий, що покладає на державу обов'язок забезпечувати також соціальний захист громадян України - ветеранів війни, зокрема осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів сімей осіб, які захищали Вітчизну, її незалежність, суверенітет та територіальну цілісність (абзац тринадцятий пункту 4 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України також висловлював ще низку юридичних позицій, які є значущими для розгляду справи за конституційними скаргами Жиденка В.В., Петренка В.О., а саме: "З урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв'язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п'ятої статті 17 Основного Закону України"; припис частини п'ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов'язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей; "виконання державою конституційного обов'язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних або резервістів покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов'язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності"; заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України [абзаци четвертий - сьомий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(ІІ)/2022].
Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України вважає, що зі змісту частин першої, другої, п'ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв'язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов'язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.
(Абзаци третій - шостий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини)
Конституційний Суд України зазначав, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту (абзац четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016); статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлено військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус [друге речення абзацу десятого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(ІІ)/2019]; "статус військовослужбовців обумовлює високий ризик отримання поранення, ушкодження здоров'я чи навіть загибелі під час виконання службових обов'язків під час захисту Вітчизни" [друге речення абзацу п'ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(ІІ)/2022].
(Абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12 жовтня 2022 року http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/7-rii2022_0.pdf № 7-р(ІІ)/2022 у справі за конституційними скаргами Жиденка Володимира Вікторовича, Петренка Віктора Олексійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України)
Я саме тому і вважаю, що коли Конституція зруйнована, демократія зруйнована, тотальна корупція... звинувачувати людину, що вона не хоче йти ризикувати своїм життям та здоров'ям, це не на часі (словами класика).
Стаття 65 Конституції України визначає захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також шанування її державних символів як обов'язок громадян України. Громадяни також зобов'язані відбувати військову службу відповідно до закону.
Детальніше:
Обов'язок захисту:
Стаття 65 підкреслює, що захист суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком кожного громадянина.
Військова служба:
Громадяни України проходять військову службу відповідно до Закону України, що закріплює їхню участь у захисті країни.
Не лише ЗСУ:
Хоча захист Вітчизни покладається на Збройні Сили України, стаття 65 наголошує на обов'язку всіх громадян, залучених до оборони держави.
Державні символи:
Обов'язок шанувати державні символи України також закріплений у цій статті.
Соціальний захист військовослужбовців:
Конституційний Суд України роз'яснив, що громадяни, які захищають Батьківщину, мають особливий соціальний захист з боку держави.
Таким чином, стаття 65 Конституції України визначає ключові обов'язки громадян у сфері оборони та захисту держави, включаючи військову службу та шанування державних символів.
Мої питання та його відповідь.
Якщо згідно Конституції країни "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави." Якщо держава ігнорує цю статтю, то яке очікується логічне ставлення громадян до інших статей та законіа?
Дуже влучне питання.
Якщо держава ігнорує ключову статтю Конституції, яка визначає людину як найвищу соціальну цінність, тоді з погляду логіки й моралі можна очікувати, що громадяни почнуть ставитися до інших статей та законів із зневагою, скепсисом або навіть непокорою. Поясню:
🔍 1. Втрачена легітимність держави
Коли влада першою порушує засадничі положення Конституції, вона втрачає моральне право вимагати дотримання інших норм. Це як договір, де одна сторона його розриває - чому інша має дотримуватись?
🧠 2. Логіка "вибіркової законності"
Громадяни можуть дійти до висновку:
"Якщо держава не виконує свої обов'язки - чому я маю виконувати свої?"
Це породжує правовий нігілізм, де закони сприймаються не як обов'язок, а як інструмент тиску чи маніпуляцій.
⚠️ 3. Зниження довіри → підрив правопорядку
Як наслідок:
люди перестають звертатися до судів; втрачається повага до поліції, армії, чиновників; зростає побутова та політична корупція; поширюються настрої "виживай як можеш". 🗳️ 4. Соціальний протест або пасивний опір
Це може проявлятись у:
протестах, непокорі; ігноруванні податків, мобілізації, норм; апатії до виборів, державної участі. 📌 Висновок:
Якщо держава не виконує свій головний обов'язок - захищати людину, то громадяни мають моральне право переглядати своє ставлення до держави та її законів.
Це не заклик до анархії, а наслідок зневаги до основ Конституції. В такій ситуації зберегти повагу до закону - можливо, але вже не через довіру, а лише через страх або формальність. А це дуже крихка основа для держави.
Саме тому держава повинна зробити умови в країні такі, щоб людина не намагалася виїхати, а мала бажання захищати державу.
p.s. Вам вже не потрібні жіночі яйця , щоб оновити мої дані ???
Протоиерей РПЦ Андрей Ткачев: "...русские бабы стали дохлые, трусливые, развратные и не хотят рожать..."
https://**********.com.ua/2023/03/07/deshho-pro-svitovu-istoriyu-mobilizaczij-u-vijnu/ Дещо про світову історію мобілізацій у війну
А цій жінці НЕМОЖНА?!
Я вказую на недолугі заяви про 1:20, 1:10 і т.д., котрі доволі часто озвучуються офіційно спікерами та неофіційно блогерами. Тут не "марафон".
Что кстати мешает большинству не желающих воевать женщин использовать детородный орган по прямому назначению и рожать каждые 2-3 года? Сэкономим кучу денег на менструациях кстати.
Принцип должен быть простым -- рожай или воюй.
А якщо тільки чоловіки мають йти на нуль, то виникає питання, чим саме жінки зобов'язані цім чоловікам ?
Що стосується історії, то нигде и никогда не было такого что бы права были у всех одинаковые а умирать что бы обеспечить эти самые права нужно только мужчинам.
Поэтому возникает естественный вопрос, если женщин призывать нельзя, то какие именно у них обязательства перед страной и мужчинами этой страны?
Может они обязаны плести маскировочные сети по вечерам и дуплиться только с гражданами Украины? Так ведь и этого нет.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Але ж ця та всі інші статті мають сенс при умові виконання ст 3, так як вона визначає найвишу цінність та зміст і спрямованість діяльності держави.
Якщо держава це ігнорує то всі інші статті не працюють та держава трансформується в якусь іншу державу.
Я вам ставлю дуже просте питання -- які в жінок є зобов'язання перед державою і чоловіками що боронять їх і їхні рівні права?
Кайфуєш від жінок штангісток?
Так, це коли різні діди степани "розумні" думки викладають про те, чиїм синам потрібно воювати.
А замість цих дідів степанів буде її син воюіати.
Ще виникають нові загрози, на нових ділянках кордону..Що ви сцикуни тільки не повидумуваєте, що б виправдати своє небажання захищати країну !
Це я показав твоєму колезі, що його скрін - фуфло фуфляче.