"Яндекс" не зміг відновити роботу сервісів після ударів України по дата-центрах
У сервісах російської компанії "Яндекс" продовжуються збої після українських атак на три дата-центри компанії в Сасові Рязанської області, Калузі та Владімірі.
Так, на другу добу з моменту останнього удару в неділю, 11 жовтня, користувачі повідомляють, що у них не працюють "Яндекс Пей", "Телемост", "Директ", "Пошта", "Месенджер", "Диск" та інші сервіси, повідомляє The Moscow Times із посиланням на коментарі на DownDetector.
Загалом за добу збої помітили 435 тис. осіб.
Наразі в платіжному сервісі "Яндекс Пей" не можна переказати гроші або сплатити підписку, також там не відображається актуальний баланс.
У неділю ввечері в компанії повідомили, що роботу сервісу поки що не відновили.
При цьому глава фінтех-напряму "Яндекса" Дмітрій Пирогов не зміг назвати точні терміни усунення несправностей, однак запевнив, що гроші користувачів у безпеці: вони не зберігаються в дата-центрі, а інформація про рахунки існує на різних майданчиках.
Збої також торкнулися "Яндекс Музики", "Їжі", "Лавки", додатку таксі "Яндекс Go" та сервісу для водіїв та кур'єрів "Яндекс Про". Так, у деяких сервісах не працює підтримка, а водії таксі та кур'єри також скаржаться на неможливість вивести зароблені гроші.
Відновлення сервісів
Як повідомили в самій компанії, інженери "Яндекса" наразі насамперед відновлюють сервіси, "якими користується найбільше людей". Також "Яндекс" також домовився про прискорене розміщення даних та сервісів клієнтів у дата-центрах хмарних провайдерів VK Cloud, Selectel та K2Cloud.
За оцінками джерел на ринку, заміна пошкодженого обладнання може тривати близько шести місяців.
А вже 12 жовтня глава Мінцифри Росії Максут Шадаєв заявив, що "Яндекс" зазнав "безпрецедентної" за масштабом атаки і тепер відомство разом із Міноборони РФ обговорює "питання прикриття" дата-центрів у Росії.
Брехня влади РФ
Разом із тим російська влада запустила інформаційну кампанію в інтернеті, щоб створити видимість, що наслідки українських ударів по дата-центрах були незначними.
Так, аналіз показав, що за чотири дні боти залишили близько 2 тис.коментарів, у яких закликали росіян не панікувати та менше сидіти в інтернеті, а також хвалили роботу ППО та стверджували, що сервіси працюють нормально.
Що відомо про атаки на "Яндекс"
Вперше українські безпілотники атакували дата-центри "Яндекса" 8 жовтня. Під удар потрапив дата-центр у Сасові, який повністю зупинився через пожежу.
9 жовтня було атаковано дата-центр у Калузі, кілька модулів якого вийшли з ладу.
11 жовтня після атаки припинив роботу дата-центр у Владімірі.
Також російське видання "Вёрстка" повідомило, що "Яндекс" приховав у своєму картографічному сервісі об'єкти, в яких знаходяться всі чотири дата-центри платформи Cloud.
Приховані дата-центри розташовуються в Московській (Митищі), Рязанській (Сасово), Калузькій (Калуга) та Владімірській (Влідімір) областях. Серед них є об'єкт, на якому сьогодні сталася пожежа в результаті атаки безпілотників.
Об'єкти при перегляді карти в режимі супутника виявляються заблюреними. А якщо ввести адресу, за якою вони мають бути розташовані, сервіс не вказує, що вони дійсно знаходяться там. Коли саме приховали об'єкти, невідомо.
Інші інциденти з "Яндексом"
Раніше Цензор.НЕТ повідомляв, що російський "Яндекс" замаскував ракетну батарею РФ біля Фінляндії під ліс на супутникових знімках.
У липні стало відомо, маркетплейс "Яндекс Маркет" після атак українських безпілотників на логістичні об'єкти в РФ змінив умови співпраці з продавцями. Компанія офіційно відмовилася нести відповідальність за наслідки ударів БпЛА та інших воєнних подій.
Блокування інтернету в Росії
Як повідомлялося, російська влада планує витратити майже 60 млрд руб. ($702 млн) на роботу системи фільтрації та блокування інтернет-ресурсів протягом найближчих трьох років.
Нагадаємо, у Росії одразу після парламентських виборів у середині вересня почалася нова масштабна хвиля блокування VPN-сервісів.
У серпні 2025 року Роскомнагляд анонсував "часткове обмеження" роботи месенджерів Telegram і WhatsApp після того, як російський президент Владімір Путін доручив запровадити додаткові обмеження на використання в Росії "програмного забезпечення (зокрема й комунікаційних сервісів), розробленого в недружніх країнах.
Наприкінці 2025 року Роскомнагляд справді почав блокувати доступ до найпопулярнішого у РФ на той час месенджера WhatsApp. До кінця грудня він став фактично недоступним у Росії без використання VPN.
У лютому 2026 року Роскомнагляд почав блокувати відеохостинг YouTube у Росії після півтора року його "уповільнення", прибравши його домен зі списку підконтрольних DNS-серверів.
Обмеження у роботі мобільного інтернету у РФ стали регулярними від травня 2025 року, коли їх почали запроваджувати для "захисту від атак безпілотників" напередодні параду до 9 травня. Нині ж відключення пояснюють "гібридною війною", а депутати Держдуми РФ радять громадянам "звикати" до тимчасової втрати цифрових сервісів заради безпеки країни, що значно важливіше "повсякденного комфорту".
Згодом у Держдумі РФ заявили, що росіянам потрібно адаптуватися до нової реальності з регулярними відключеннями мобільного інтернету, зокрема запасатися готівкою, оскільки тепер цей спосіб розрахунку знову використовуватиметься частіше, ніж інші.
Наприкінці липня повідомлялося, що в Росії запропонували створити державний VPN, який відгородив би росіян від "екстремістських матеріалів".
До цього Держдума Росії ухвалила закон про штрафи за умисний пошук і доступ до "екстремістських матеріалів" та оголосила VPN "обтяжливою обставиною" у злочинах.
Із жовтня 2025 року мобільний інтернет у Росії відключають також тим, хто повернувся з-за кордону, і тим, чиї SIM-картки були неактивні протягом трьох діб на території країни. Обмеження вводяться на 24 години. Влада називає це "періодом охолодження" і посилається на "вимоги безпеки".
"Білий список"
У середні березня 2026 року повідомлялося, що в Росії створюється система "білих списків" дозволених сайтів, яка охопить не лише програми та інтернет-ресурси, а й ключові вузли зв'язку в країні.
Восени минулого року Мінцифри РФ представило "білий список" ресурсів, доступ до яких зберігається під час введення обмежень.
До нього увійшли сайти органів влади та операторів зв'язку, "Держпослуги", соцмережі "ВКонтакте" та "Однокласники", пошта Mail.ru, національний месенджер Max, сервіси "Яндекса", відеохостинг Rutube, портал дистанційного електронного голосування.
Пізніше до "білого списку" включили сайти пропагандистських медіа.
