Памятник Булгакову демонтировали на Андреевском спуске в Киеве. ВИДЕО
В Киеве на Андреевском спуске демонтировали памятник русскому и советскому писателю Михаилу Булгакову. Скульптуру увезли коммунальные службы.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на соответствующее видео, размещенное на своей странице в Facebook ведущей "Суспільного" Екатериной Некреча.
На нем видно, как представители коммунальных служб загружают памятник, который стоял возле Литературно-мемориального музея Михаила Булгакова, в транспорт.
Что предшествовало
В августе 2022 года Национальный союз писателей Украины предложил закрыть в Киеве музей Булгакова и вместо него создать музей украинского композитора Александра Кошица.
15 августа 2022 года с "желтого корпуса" КНУ имени Тараса Шевченко демонтировали мемориальную доску российскому писателю Булгакову
27 марта 2024 года Экспертная комиссия Украинского института национальной памяти по вопросам определения принадлежности объектов к символике российской имперской политики признала все объекты (географические объекты, названия юридических лиц, памятники и памятные знаки), посвященные Булгакову, символикой российской имперской политики.
Литературно-мемориальный музей Михаила Булгакова заявил, что считает вывод УИНП относительно Булгакова тенденциозным и поверхностным.
18 декабря 2025 года Киевсовет принял решение об устранении из публичного пространства столицы 15 объектов и отдельных элементов, связанных с историей и символикой российской имперской и советской политики. Речь шла также и о памятнике Булгакову.
Тарас Шевченко писав свої російськомовні твори (переважно прозу) вимушено, через заборону писати українською під час заслання та бажання вийти на ширшу російську аудиторію. Сам він усвідомлював обмеженість і «черствість» чужої мови для свого таланту, критично оцінюючи ці спроби. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 1, https://artefact.org.ua/artefact-libroom/proza-shevchenka-chomu-kobzar-pisav-rosiyskoyu.html 2, https://www.t-shevchenko.name/uk/Studies/Zajcev/1838-43/RussianWorks.html 3]
Ось головні думки митця щодо його російськомовної творчості:
1. Розчарування у російськомовній поезії
Спроби писати вірші російською мовою (наприклад, поема «Тризна») виявилися для поета невдалими.
Погляд критики й літературознавців: Дослідники творчості Шевченка, зокрема біограф https://www.t-shevchenko.name/uk/Studies/Zajcev/1838-43/RussianWorks.html Павло Зайцев, відзначають, що цей досвід показав Кобзареві: писати російською - це не творчість. Чужа мова була для нього занадто штучною і не передавала глибини почуттів.
2. Вимушений характер російськомовної прози
У період заслання (коли йому було суворо заборонено «писати й малювати»), написання повістей російською мовою було єдиним способом реалізувати свій творчий потенціал. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 1, https://artefact.org.ua/artefact-libroom/proza-shevchenka-chomu-kobzar-pisav-rosiyskoyu.html 2]
З листа до https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Пантелеймона Куліша від 25 січня 1858 року: повідомляючи про написані на засланні російські повісті, він висловлював побоювання, що вони написані «московською мовою», і щиро прагнув, щоб вони якомога швидше були перекладені українською для рідного читача.У http://litopys.org.ua/shevchenko/shev610.htm Листуванні Шевченка (також до брата Микити) нерідко простежується його іронічне, а часом і критичне ставлення до вживання імперської мови як неприродної для української душі.
3. Бажання комунікації та цензура
Літературознавці звертають увагу, що будь-який український рядок із-під пера поета на засланні став би підставою для жорстокого покарання. [https://artefact.org.ua/artefact-libroom/proza-shevchenka-chomu-kobzar-pisav-rosiyskoyu.html 1]