Агенція оборонних закупівель витратить понад 200 млн євро на застарілі протитанкові міни сумнівної якості, - Згурець

Агенція оборонних закупівель ініціювала закупівлю протитанкових мін, виготовлених 80 років тому за досить високою ціною.
Про це у своєму матеріалі пише директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, передає Цензор.НЕТ.
За його словами, особи, долучені до постачання зброї в Україну, розповіли, що на це піде понад 200 млн євро.
Міни "1941+"
Фактичним стартом "мінно-вибухової справи" є 31 грудня 2024 року, коли керівниця Агенції оборонних закупівель Міноборони Марина Безрукова звернулась з листом до директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ.
У листі — прохання терміново погодити номенклатуру та обсяги товару за проєктом державного контракту з болгарською компанією. За цим контрактом АОЗ закуповує сотні тисяч протитанкових мін M6A2 з підривником. Вартість — під 600 євро за одиницю.
Рік виготовлення мін, як зафіксовано у документі: "1941+". Тобто за цим показником дійсно виходить, що з часу виготовлення цих мін справді пройшло понад 80 років. Втім, у контракті зазначено, що "продавець гарантує, що товар є придатним для експлуатації".
Умови оплати: спочатку АОЗ робить "платіж у розмірі 10% від загальної вартості товару". Решта 90% - за інвойсом і при наявності копії Акту технічної інспекції товару перед відвантаженням.
Директор Департаменту на запит керівниці АОЗ також відповів листом, що проєкт контракту розглянутий, номенклатура товару відповідає "Переліку потреб ЗСУ" за необхідним пріоритетом і що контракт погоджений.
Цей ланцюжок взаємодії державного департаменту та державного підприємства "Агенція оборонних закупівель" є необхідною юридичною формальністю, без цього АОЗ не може укладати контракти з постачальниками чи продавцями. Бо зброя та техніка, яка закуповується, має відповідати потребам, які формує Міноборони на основі запитів Генерального штабу.
Міни з Другої світової
Протитанкова міна М6 та її версії - це американська розробка, міна натискної дії у металевому корпусі. Вага - 9 кг, з яких 5,4 - тротил. Варіанти M6 та M6A1 були оснащені хімічними детонаторами M600 та M601, а у мінах M6A2 застосували більш безпечний механічний підривач M603.
У США вже наприкінці 1944 року було виготовлено 2,5 млн одиниць таких мін. Потім виробництво нарощувалося. З озброєння армії США міни серії M6A1 та M6A2 були зняті наприкінці 1960-х років. Бо було доведено, що 5 кг вибухівки замало, щоб зруйнувати гусениці ворожих танків, М6 замінили на більш потужні міни М15 з масою тротилу у 10 кг.
Запасів M6A1 та M6A2 на американських складах не залишилося. Проте, як пишуть, значну кількість цих мін придбали або отримали країни Азії, Південної Америки та Африки. Зокрема, близько 1 мільйона мін було передано урядовим військам Південного В'єтнаму між 1965 і 1970 роками.
І досі є низка країн, де зберігались і зберігаються запаси таких мін, які запропонувала перепродати Україні болгарська фірма-посередник, з намірами отримавши суттєвий гешефт на цій оборудці.
Час та зброя
За словами Згурця, один із співрозмовників заявив, що міни M6A2 - за межами Болгарії, на території третьої країни, - просто іржаві. Ймовірно, трохи емоційна заява, бо усі декілька сотень тисяч мін навряд чи хто оглянув, додав він.
"Також я почув аргумент, що є наказ МО України від 4 січня 2019 року #4, який визначає поділ ракетно-артилерійського озброєння (РАО) на категорії: від першої категорії — нового та технічно справного озброєння, до 5 категорії, непридатної для застосування за призначенням. Найбільший граничний строк експлуатації для озброєнь за цим наказом по лінії РАО - 40 років. Але коли йдеться, наприклад, про ракети та боєприпаси, то визначення та продовження строків технічної придатності здійснюється за результатами лабораторних випробувань.
Проте протитанкові та протипіхотні міни — це не ракетно-артилерійське озброєння. Кількісні потреби на міни формуються через Командування сил логістики, а застосовуються вони інженерними військами, що діють у складі Сил підтримки. Саме у цьому ланцюжку, ймовірно, і визначаються терміни придатності мін та інженерних боєприпасів.
А що ж відбувається за роки чи десятки років з тротилом, яким спорядженні міни чи боєприпаси? Тема тягне майже на дисертацію. Закордонні фахівці збереження основних властивостей тротилу оцінюють у 35 років (Defence Science Journal, Vol 43, No, July 1993). Але є і набагато більш оптимістичні оцінки, що тротил у корпусах боєприпасів майже не змінює своїх вибухових властивостей навіть упродовж 60 років.
При цьому щодо мін М6А2 у відкритих джерелах є цікавий пасаж: "Термін експлуатації міни не визначений керівними документами. При руйнуванні металевого корпусу міни внаслідок корозії чутливість міни зменшується зі 150-338 кг до 3-5 кг", - пише експерт.
Один з військових інженерів пояснив, чи може здетонувати міна не під тиском гусениці танка, а під значно меншим:
"Якби нам передали ці міни десь по долару за штуку, - це було б супер. Ми б знайшли вихід - з огляду на дефіцит тротилу як такого. А тут 5 кг разом, можна з чимось поєднати. Але міна - це ще і підривач. Це відповідний пристрій. У якому він стані, де і як він зберігався оці 50 чи 80 років - невідомо. Чи може він детонувати міну - висновки можна зробити лише після відповідної технічної чи лабораторної експертизи. Одним поверхневим оглядом тут не обійтися".
Висновки
1. Збройні Сили та Сили оборони України мають актуальну потребу в отриманні значної кількості протитанкових мін. Це безпосередньо пов'язано з посиленням оборонних спроможностей майже на всіх напрямках фронту. Потреба може вимірюватись у мільйонах мін і з часом лише зростає.
З огляду на це Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, звісно, оперативно погоджує пропозиції від АОЗ на постачання мін. Тим більше, що на початку минулого року саме цей Департамент МОУ України — за вкрай гострого дефіциту мін ТМ-62 або їхніх аналогів — взагалі не включив їх до "Переліку закупівель на 2024 рік". Це спричинило внутрішні розборки, бо це можна було трактувати як недбалу бездіяльність, яка межує з підривом обороноздатності.
Можливо, саме тому Департамент зараз і не сильно занурювався у деталі, що то за міна М6А2 і чи є вона аналогом мін ТМ-62. Що ж до технічної придатності цих мін — то це, звісно, зона відповідальності Агенції оборонних закупівель, пише Згурець.
2. АОЗ, здається, вперше закуповує для ЗСУ протитанкові міни і такого типу, і такої дати виготовлення. Якщо йдеться про рік "1941+", хоча, ймовірно, скорше десь після 1944 р. - це породжує запит щодо надійного функціонування цих мін за призначенням. Чи передбачає Акт технічної інспекції реальну перевірку спроможностей цих комплектних мін з залученням або фахівців інженерних військ, аби профільних технічних спеціалістів? Це питання виникає одразу. Бо у разі "приймання товару" за формальними ознаками міни передаються у війська, а потім по полях з цими мінами без втрат просувається російська техніка, бо щось не так з підривачами чи якісь інші технічні негаразди, — тоді розбиратись буде вже запізно. Не хочу думати, що тут розрахунок на те, що "війна все спише", додав він.
3. Раритетні міни М6А2 часів Другої світової постачальник пропонує по ціні у 590 євро, на що погоджується керівництво АОЗ. При цьому є дані, що, за іронією долі, у 2024 році ця ж болгарська компанія постачала в Україну значно "свіжіші" протитанкові міни ТМ-62 по ціні 550 евро. Що раптом трапилось? Міни ж - це ж не вино, вартість якого від витримки лише зростає…
Водночас болгарська компанія є посередником, а не виробником мін.
"Хоча АОЗ декларує, що одним з досягнень 2024 року є розширення контрактів саме з безпосередньо з виробниками техніки та озброєнь, аби мінімізувати нераціональне витрачання коштів. Про це є у колонці Марини Безрукової в "Українській правді" "Більше зброї, менше посередників. Агенція оборонних закупівель у 2024 році – в цифрах". Але, здається, стосунки між керівництвом АОЗ і керівництвом болгарської компанії проходять випробування часом так само успішно, як тротил. Хоча це, звісно, лише припущення", - наголосив експерт.
4. Згурець називає ще одну версію подій. Форс-мажорне погодження контракту на закупівлю декількох сотень тисяч протитанкових мін М6А2 на кілька сотень мільйонів євро за пропозицією від 31 грудня 2024 року збіглося з досить непростою ситуацією навколо Агенції оборонних закупівель.
"Керівниця АОЗ Марина Безрукова у вже згаданій колонці на "Українській правді" повідомила, що "Останнім часом питання здатності Агенції освоїти річний бюджет викликало бурхливі дискусії. Можна припустити, що інформація про значні залишки коштів на рахунках АОЗ була використана, щоб посіяти сумніви в її спроможності використати їх до кінця року та обґрунтувати передачу 23 млрд грн Державній прикордонній службі України".
Нагадаю - у листопаді 2024 р. ці 23 млрд грн вкрай оперативно передали з бюджету МО до ДПСУ, керівник якої пообіцяв закупити на цю суму боєприпаси для Міноборони. Бо на Ставці Верховного головнокомандувача було заявлено про неспроможність "міноборонівської" Агенції використати усі виділені кошти для закупівлі озброєнь. Проте де-факто передача цих 23 млрд прикордонникам й досі викликає питання — ці мільярди швидко пішли на укладання контрактів за топовими цінами на артбоєприпаси з польським посередником. Сподіваюсь, що всі снаряди будуть поставлені в обіцяні терміни...
Урок з "віджиманням" коштів у АОЗ засвоїли. Тому за підсумками 2024 р. керівництво держпідприємство прозвітувало, що "з річного бюджету Агенції у 306,1 млрд грн на закупівлю ОВТ на 100% взято бюджетних зобов'язань під укладені контракти; 99,2% суми сплачено постачальникам. І це враховуючи, що 25% від загального бюджету до АОЗ було доведено лише в жовтні".
Але якщо прагнення до показника у 100% бюджетних зобов'язань також було серед причин на контракт з болгарським посередником, то, ймовірно, за критерієм "ціна — якість — час" варто проаналізувати й інші контракти, що були укладені наприкінці 2024 року в такому ж форс-мажорному темпі, як і на вінтажні американські протитанкові міни М6А2 часів Другої світової.
Тож у цієї історії точно має бути продовження...", - підсумував він.
Боже, коли ви зрозумієте - для багатих нема нічого святого. Вони не вважають всіх інших за людей.
Єдине питання це ціна, але вона апріорі спекулятивна, адже не подобається не купуй, та сиди з голою сракою, раз у самого виробництва нема
Weard Ead
Мене читають: 0
Я читаю: 0
Реєстрація: 01.01.2025
Ти хоч раз якусь міну(чи якийсь *********, взагалі), в очі бачив?
УЗРГ (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA рус. Универсальный Запал Ручной Гранатыhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-nsd-1 [1]) - https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0 советский универсальный https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BB_(%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) запал системы Вицени Е.М. и А. А. Беднякова, разработанный в 1941 годуhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-karpenko2006-2 [2] для замены https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BB_%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0 запала Ковешниковаhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-pribylov2004-3 [3] и применявшийся для снаряжения https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0 ручных гранат https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4-1_(%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0) Ф-1, https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42 РГ-42, https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93%D0%94-5 РГД-5 и др.https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-4 [4]. Главное назначение запала - подрыв основного заряда гранаты.
Запал УЗРГ представляет собой металлический корпус, внутри которого находится капсюль-воспламенитель, замедлитель во втулке (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%8C пороховая мякоть, заполняющая центральный канал) и капсюль-https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80 детонатор. Втулка замедлителя является основанием для сборки всей конструкции запала. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D1%81%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BC Ударно-спусковой механизм запала состоит из ударника, боевой https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0 пружины, предохранительной чеки и предохранительной скобыhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-nsd-1 [
Послеhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%9E%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Великой Отечественной войны https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-nsd-1 было разработано несколько более совершенных моделей запала:
УЗРГМ (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA рус. Унифицированный Запал Ручной Гранаты Модернизированный)https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-7 [7] - в отличие от УЗРГ содержит внутри https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8E%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9 алюминиевой втулки замедлителя медленногорящий малогазовый пиротехнический состав с высокой стабильностью горения и азидовый капсюль-детонатор (смесь https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%B8%D0%B4_%D1%81%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B0 азида свинца и https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%9D%D0%A0%D0%A1 ТНРС) в алюминиевой гильзеhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-Dick2009-8 [8].
Це тобі твої гранати 1947 року випуску...
УЗРГМ-2 - в отличие от УЗРГ содержит менее гигроскопичный замедлительный состав со скоростью горения, не зависящей от температуры окружающей средыhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-mir_oruj_2005_03-9 [9].
Одним из главных отличий от базовой конструкции была замена пороховой мякоти в замедлителе на специальный бездымный составhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%97%D0%A0%D0%93#cite_note-prib-5 [5].
В начале https://ru.wikipedia.org/wiki/1942_%D0%B3%D0%BE%D0%B4 1942 года граната была разработана С. Г. Коршуновым и принята на вооружение https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%90%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%8F Красной Армииhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-autogenerated2-1 [1]https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-2 [2] на замену https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-41 РГ-41 и https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93%D0%94-33 РГД-33https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-3 [3].
Во время https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%9E%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Великой Отечественной войны граната массово производилась не только на оружейных заводах, но и на неспециализированных предприятиях, имевших оборудование для https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0 штамповки и точечной https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0 сварки (в том числе, на консервных фабрикахhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-autogenerated1-4 [4]). После окончания войны поставлялась в армии ряда социалистических стран, производилась в https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0 КНР («тип 42»), https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Польше (RG-42) и https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%8B%D0%BD%D0%B8%D1%8F Румынии (RG-42).
В 1950-1953 гг. гранаты РГ-42 использовались в ходе https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0 войны в Корее, после окончания войны они остались на вооружении https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%8F Корейской Народной армии и в стране было освоено их производствоhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-autogenerated3-5 [5].
Позднее гранаты РГ-42 (вместе с гранатами иных систем) применялись https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%AE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%92%D1%8C%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B0 НФОЮВ в ходе https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%8C%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0 войны во Вьетнамеhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-6 [6]https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-7 [7].
В 1992-1993 гг. гранаты применялись в ходе https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%90%D0%B1%D1%85%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%B8_(1992%E2%80%941993) войны в Абхазииhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-8 [8].
По состоянию на 2000 год, на постсоветском пространстве гранаты РГ-42 были давно сняты с вооружения, однако всё ещё имелись на военных складах в значительном количествеhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-autogenerated1-4 [4]. Отмечены случаи их применения и в последующее времяhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-9 [9]https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%93-42#cite_note-10 [10].
Гранаты использовались в ходе https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D1%91%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B вооружённого конфликта на востоке Украины
не пом'ятаємо.
пом'ять підводить.
нагадай
https://www.youtube.com/watch?v=Ez4Zjms7lJA
Цікаво те, що з часом через корозію чутливість детонатора зростає.
Банда Зеленського має ''Заробляти'' на усьому для війська і зі всього мати Жирні Відкати. А тут така нагода - дуже старі майже нікому не потрібні міни... Цей який ґешефт для Зельцмана...