Іран звинуватив США у порушенні режиму припинення вогню
Іран заявив, що нові удари Сполучених Штатів порушують режим припинення вогню, що тривав майже сім тижнів.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Reuters.
Удари та відповідь сторін
Відомо, що американські сили завдали повітряних ударів по об’єктах на півдні Ірану в провінції Хормозган. У Центральному командуванні США заявили, що ці дії були оборонними та спрямованими на захист військовослужбовців.
Зазначається, що цілями стали місця запуску ракет і човни, які намагалися встановити міни.
У відповідь Корпус вартових ісламської революції повідомив про збиття одного американського безпілотника, обстріл іншого дрона та винищувача у повітряному просторі над Перською затокою.
Наслідки та переговори
Верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї заявив, що країни регіону більше не будуть щитом для військових баз США. Водночас президент США Дональд Трамп зазначив, що переговори тривають добре, але результатом може стати або масштабна угода, або її відсутність.
Загострення ситуації вплинуло на ринок нафти. Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли приблизно на 3,5 відсотка і наблизилися до рівня 100 доларів за барель.
Попри бойові дії, сторони продовжують обговорення меморандуму про взаєморозуміння. Документ передбачає припинення вогню та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку протягом 30 днів.
Однією з ключових вимог Ірану є повернення 24 мільярдів доларів заморожених активів. Після цього сторони можуть отримати до 60 днів для вирішення складніших питань, зокрема щодо ядерної програми.
Паралельно Іран наполягає на припиненні бойових дій у Лівані. Водночас прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив про поглиблення наземних операцій проти угруповання Хезболла.
На цьому тлі Дональд Трамп також намагається залучити нові арабські країни до угод щодо нормалізації відносин з Ізраїлем. Саудівська Аравія відмовляється від підписання до появи дорожньої карти для створення палестинської держави.
У конфлікті вже загинули тисячі людей, переважно в Ірані та Лівані. В самому Ірані зафіксували часткове відновлення інтернету після тримісячного блокування.
Давайте проанализируем, какие цели войны провозглашал Трамп в своем видеообращении в ночь на 28 февраля, опубликованном в его социальной сети Truth Social, и что в реальности достигнуто.
Трамп охарактеризовал данную операцию как имеющую пять основных целей:
1) Устранение того, что он назвал «неминуемыми угрозами» для Соединенных Штатов и их союзников.
В чем состояли «неминуемые угрозы» для США, президент не сказал ни тогда, ни позднее. Ни он, ни его министры не объяснили этого до сих пор.
2) Уничтожение или серьезное ослабление ядерной и ракетной программ Ирана. Трамп утверждал, что Иран движется к обретению потенциала ядерной державы и разрабатывает ракеты, которые со временем могут создать угрозу для континентальной части США. Он представил эту кампанию как превентивную войну, призванную остановить Иран до того, как он станет обладателем ядерного оружия.
Иранский ядерный потенциал остался неизменным. Иран располагает 500 кг урана обогащенного до 60%, чего достаточно, чтобы изготовить несколько ядерных бомб и еще 10.5 тонн менее обогащенного урана, который можно быстро обогатить до 60%. Иранский ракетный потенциал уменьшился, но как сообщают американские СМИ со ссылками на источники в разведке и как следует из вопросов, задававшихся сенаторами и конгрессменами демократами на слушаниях в обеих палатах Конгресса, Иран сохранил минимум половину своего ракетного потенциала. Это относится и к запасу баллистических ракет, и к мобильным пусковым установкам для них и к возможностям производить и ракеты, и пусковые установки.
3) Нейтрализация военной инфраструктуры и сети прокси-сил иранского режима.
Прокси-силы иранского режима не были нейтрализованы. ХАМАС контролирует почти половину Газы и не собирается разоружаться. Хезболла ведет войну с Израилем и, судя по всему, у нее остается существенный потенциал для продолжения этой войны.
4) Оказание давления на иранский режим с целью принуждения его к капитуляции или краху. Трамп напрямую обратился к бойцам корпуса стражей исламской революции (КСИР) с призывом «сложить оружие», пообещав им неприкосновенность. В противном случае, предупредил он, их ждет «верная смерть». Это свидетельствовало об ожидании того, что силовой аппарат режима может расколоться под военным давлением.
Капитуляция не произошла. Силовой аппарат режима не раскололся. У режима обновился состав «политбюро» в результате ликвидации ряда его лидеров во главе с верховным лидером, но сущность режима не изменилась. Более того, судя по всему, роль КСИР в этом режиме существенно возросла, и в результате режим стал более жестким.
5) Содействие смене режима, инициированной самим иранским народом. Трамп прямо обратился к народу Ирана. Он заявил, что после завершения военной кампании иранцы должны «взять власть в свои руки», назвав это, возможно, «единственным шансом для многих поколений».
Трамп этим давал понять: ожидаемым итогом войны должна стать смена режима. Это и было на самом деле главной целью войны. Но эта главная цель не достигнута. Она и не могла быть достигнута, поскольку в результате бомбардировок и ракетных ударов такие идеологические диктатуры, как в Иране, не падают.
После того видеообращения Трампа в ночь на 28 февраля произошло и то, чего 47-й президент вообще не предвидел. Иран заблокировал Ормузский пролив. Несмотря на то, что как уверял многократно Трамп и его глава Пентагона Хегсет, иранский флот лежит на дне моря. Но, как оказалось, флот для блокады Ормузского пролива не нужен. А вместе с Ормузским проливом Иран заблокировал и 20% мирового импорта нефти и сжиженного газа, и 30% мирового импорта удобрений. Это привело к значительному росту цены на нефть, на все энергоносители, на электроэнергию, на удобрения и сельхозпродукцию, к раскручиванию инфляции во всех странах мира, в первую очередь развитых странах, в том числе, естественно, в самих США. Подорожание всего ведет к замедлению экономики, а, значит, грозит стагфляцией - инфляцией вместе с отсутствием экономического роста.
Именно это стало главной проблемой 47-го президента, поскольку он такого развития событий не ожидал. А за пять месяцев до выборов в Конгресс для него это становится экзистенциальной проблемой - рост инфляции - это прямая дорога для Трампа и республиканцев к поражению на выборах в Конгресс.
Именно открытием Ормузского пролива Трамп сейчас озабочен больше всего. Но решить эту проблему по-прежнему не может.
Когда страна, начавшая войну, не может достичь никаких стратегических целей, которые она перед собой ставила, это означает, что она потерпела стратегический провал. Именно так оценивают на сегодняшний результаты войны с Ираном законодатели демократы, члены комитетов обеих палат по вооруженным силам и разведке, о чем говорят представителям администрации и армии на открытых слушаниях.
І тут уже ніякого бізнесу, тільки чиста незамутнена ненависть за передачу технології Шахедів.
Експерти описують це протистояння як небезпечну гру на очікування. І США, і Іран вважають, що час грає на їхньому боці. Водночас країни Перської затоки значно більше прагнуть уникати ризиків і є економічно більш вразливими.
Їхнє невдоволення цією безвихідною ситуацією переросло в скоординований тиск із метою домогтися дипломатичного прориву для вирішення конфлікту. Декілька держав регіону закликали Трампа відмовитися від планів подальших ударів і більше зосередитися на переговорах.
У приватних розмовах вони попереджають, що "заморожений" конфлікт поставить під загрозу плани переходу їхніх економік від викопного палива, адже країни Перської затоки інвестують сотні мільярдів доларів у амбітні промислові та туристичні проєкти.
Вони рішуче підтримують переговори за посередництва Пакистану, а також спільну ініціативу США та ООН щодо відкриття протоки без іранських зборів або претензій на контроль.
За її словами, Іран хоче, щоб "країни Перської затоки витіснили США та підпорядкували регіон іранській системі безпеки". На думку експертки, такий підхід не відповідає інтересам цих держав, попри їхнє невдоволення Вашингтоном.
Водночас США, залишаючись обережно оптимістичними щодо можливого прориву в переговорах, наполягають на повному відкритті Ормузької протоки, припиненні будь-якої діяльності Ірану зі збагачення ядерних компонентів та відсутності послаблення санкцій без суттєвих поступок. Державний секретар США Марко Рубіо заявив 22 травня міністрам закордонних справ НАТО, які зібралися у Швеції, що "ми повинні мати план Б" на той випадок, якщо Іран не піде на компроміс.
"Виклик полягає в тому, що не існує якоїсь однієї "чарівної" цілі, по якій США можуть завдати удару й це одразу призведе до капітуляції режиму, - переконана Озчелік. - Якщо під удар потрапить цивільна інфраструктура, це може спонукати Тегеран до ще жорсткішої відповіді проти країн Перської затоки".
"Різні пропозиції Тегерана щодо стягнення плати за прохід Ормузькою протокою або за використання підводних кабелів свідчать про усвідомлення деякими прагматичними колами того, що іранська економіка та населення готуються до тривалого періоду труднощів, навіть якщо якимось чином буде досягнуто послаблення санкцій", - переконана Озчелік.
Річна інфляція в Ірані перевищила 54 відсотки, а ціни на деякі продукти харчування зросли понад удвічі. Загальнонаціональне відключення інтернету триває понад 80 днів, що ще більше ізолює громадян і паралізує повсякденне життя.
"Якщо Трамп сприймає перемогу у війні як частину своєї президентської спадщини, то іранці розглядають це як питання виживання режиму і майбутнього своєї країни", - зазначає Тафер.
Він повівся на казку, яку йому 11 лютого 2026 року у Вашингтоні продали Нетаньяху та глава «Моссаду». Мовляв після «обезголовлення» теократичний режим впаде, і його змінить проамериканський та просіоністський перехідний уряд.
Жодна революція не загрожує владі аятол. Схоже, що американо-ізраїльська атака, навпаки, об'єднала навколо прапора іранське населення, що зазнало бомбардувань, і вдихнула нове життя в диктаторську теократію, яка у багатьох відношеннях здавалася вмираючою.
Зазнавши поразки в Афганістані, Іраку та Лівії, Америка повірила, що в Ірані вона точно не повторить ті самі помилки. Це вже її четверта у цьому столітті невдача у спробі нав'язати демократію країнам ісламського світу. Якщо Іран стане частиною міжнародної спільноти, якщо темпи росту торгівлі та туризму збільшаться, не можна виключати поступової внутрішньої трансформації влади.
Джерело: https://censor.net/ua/n4005251
друзья ржавого постояли в долгую, закрыли позиции
*****, только слепой не видит как штаты оскотинились при трампе.