Росія в обхід санкцій купила другий літак Airbus
До московського аеропорту "Внуково" (Росія) в середині травня в обхід санкцій прибув другий літак Airbus A320 із російською реєстрацією RA-73899.
Як пише The Moscow Times, літак раніше перебував у Стамбулі, потім 14 квітня був перегнаний до Маскату (Оман), а 15 травня прибув до Москви вже з російською реєстрацією.
Новим власником літака називають російську авіакомпанію "Северо-Запад".
Про літак
Зокрема, йдеться про літак Airbus A320-232 із заводським номером 4934, побудованим у 2011 році. Спочатку він експлуатувався авіакомпанією Etihad Airways із ОАЕ, потім у 2022 році перейшов до американської компанії GA Telesis і був переданий у лізинг Air Albania.
2025 року борт повернувся до GA Telesis, після чого перебував на зберіганні в Стамбулі.
Попередній випадок
Як зазначається, у червні 2024 року в Росію аналогічним чином було ввезено Airbus A320neo із заводським номером 8774.
Тоді літак також прибув із Маскату. Борт був випущений у 2019 році як бізнес-джет, змінив кілька юрисдикцій – від Сан-Марино до Азербайджану – і зрештою опинився в компанії North-West Air Company, що спеціалізується на VIP-перевезеннях.
Хто допомагає обходити санкції
Американська GA Telesis, яка фігурує в ланцюжку володіння останнім літаком, раніше активно працювала на російському ринку, проте після початку розв'язаної Росією повномасшабної війни проти України зіткнулася з неможливістю повернути свої активи з РФ.
При цьому після введення санкцій GA Telesis почала отримувати численні запити на постачання запчастин від фірм із ОАЕ та країн колишнього СРСР, включно з Казахстаном і Таджикистаном. Багато таких компаній створювалися незадовго до звернень і намагалися закуповувати комплектуючі, імовірно для російських авіаперевізників.
Після вимог розкрити кінцевого одержувача угоди такі контакти, зазвичай, припинялися.
Доступ до літаків
Після початку повномасштабної війни Росія фактично втратила легальний доступ до літаків Airbus і Boeing, а також до їх обслуговування та запчастин.
Відтак поставки відбуваються через складні ланцюжки за участю третіх країн, зі зміною реєстрації та власників, перш ніж повітряні судна опиняться в російській юрисдикції.
Авіація в Росії
У червні минулого року повідомлялося, що Росія від початку повномасштабної війни отримала запчастини для Boeing та Airbus на 1 млрд євро.
У липні торік стало відомо, що російські цивільні літаки, випуск яких влада РФ обіцяла поставити на потік після заборони на поставки до Росії Boeing і Airbus, досі не вийшли в серійне виробництво, але встигли різко подорожчати. Так, за два роки російські літаки стали дорожчими на 45-70%.
На початку травня 2026 року повідомлялося, що Міністерство промисловості та торгівлі Росії розглядає можливість збільшення допустимого нальоту та термінів експлуатації літаків SSJ100 після зриву масштабної програми відродження російського авіапрому, яку Кремль запустив у 2023 році.
Наприкінці квітня цього року в Службі зовнішньої розвдки повідомили, що Росія вирішила відновити експлуатацію "кукурудзників". Сибірський науково-дослідний інститут авіації запропонував повернути в роботу близько 700 літаків Ан-2 із баз зберігання, щоб компенсувати дефіцит малої авіації в країні.
До того повідомлялося, що в Росії через проблеми з запчастинами, викликаними західними санкціями, не експлуатується понад третина далекомагістральних літаків, необхідних для рейсів на Далекий Схід і за кордон. Із 93 іноземних широкофюзеляжних пасажирських лайнерів, що залишилися в Росії, придатні до експлуатація менше ніж 60. Інші або проходять тривале техобслуговування, або простоюють.
Також стало відомо, що в РФ оголосили про запуск "унікального для Росії" проєкту з продовження ресурсу літаків сімейства Airbus A320 понад 96 тис. льотних годин.
Перед тим Державіанагляд Росії заявив про тенденцію грубих порушень у цивільній авіації, включно з масовим допуском до польотів повітряних суден із технічними несправностями.
У січні цього року Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що російські авіакомпанії в 2026-2027 роках збираються масово вводити в експлуатацію законсервовані літаки радянського та іноземного виробництва, більшість із яких має вік понад 30 років.
Раніше повідомлялося, що російський уряд планує в 1,6 раза скоротити фінансування федерального проєкту "Виробництво літаків і вертольотів" у 2026 році – з 139,6 млрд до 85,7 млрд руб.
Також стало відомо, що масштабна програма відродження авіапрому, яку російська влада запустила невдовзі після початку розв'язаної проти України повномасштабної війни, розраховуючи випускати десятки літаків на рік, зазнає фіаско. Так, із 15 запланованих на 2025 рік пасажирських літаків російські виробники змогли здати перевізникам лише один.
До того повідомлялося, російські цивільні літаки, випуск яких влада РФ обіцяла поставити на потік після заборони продавати до Росії лайнери Boeing і Airbus, досі не вийшли в серійне виробництво, але встигли різко подорожчати. Так, за два роки російські літаки стали дорожчими на 45-70%.
Тому на початку 2025 року російський уряд ухвалив рішення зменшити план виробництва власних літаків в 1,5 раза. Якщо спочатку очікувалося, що до 2030 року не менше 80% лайнерів у парку перевізників стануть російськими, то тепер ціль знижена до 50%. Причому початок масштабного авіавиробництва було відкладено на 2027-2028 роки, а вихід авіапрому на повну потужність – перенесено на 2030 рік.
Наприкінці минулого року повідомлялося, що російський авіапром з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України зміг виробити лише 7 придатних для цивільної авіації літаків SuperJet 100, тоді як у планах до 2025 року було заплановано 108 лайнерів.
